Постанова

від 18.09.2013 по справі 922/326/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 922/326/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 18.07.2013 у справі господарського суду№ 922/326/13-г Харківської області за позовомНаціонального технічного університету "Харківський політехнічний інститут" доНауково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" провиселення із нежитлових приміщень у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Молчанова Ю.Ю.; - відповідачаповідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" про виселення із нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2013 у справі № 922/326/13-г (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю. За рішенням виселено Науково-учбово-виробниче впроваджувальне товариство "Новтекс ЛТД" з займаних нежитлових приміщень загальною площею 653, 34 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2, а саме: у підвалі приміщення площею 24,6 кв. м.; на першому поверсі приміщення площею 254,04 кв. м., 195,1 кв. м., 128,0 кв. м. та 51,6 кв. м.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі № 922/326/13-г (колегія суддів у складі: Сіверін В.І., - головуючий суддя, судді Терещенко О.І., Россолов В.В.) скасовано рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2013 у справі № 922/326/13-г; у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі № 922/326/13-г, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для виселення Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" із нежитлових приміщень загальною площею 653, 34 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що закінчився строк дії договору оренди № 1-4 від 30.03.1992, однак наймач не виконує обов'язку щодо повернення приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк , встановлений договором.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (Така правова позиція викладена у п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Частина 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування державним майном є договір оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 1 ст. 785 ЦК України у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди; у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного господарського суду, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши умови договору оренди № 1-4 від 30.03.1992; встановивши, що строк дії договору оренди закінчився 31.12.2012; Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" попередив Науково-учбово-виробниче впроваджувальне товариство "Новтекс ЛТД" про припинення дії договору оренди, а також про не продовження строку його дії на наступний строк (листи позивача від 30.11.2012 № 66-01-22/112, від 18.12.2012 № 66-01-22/115 та від 08.01.2013 № 66-01-16/1 - т. 1 а. с. 69-71); дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для перебування Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" у займаних ним приміщеннях та, відповідно, правомірно задовольнив позовні вимоги про виселення Науково-учбово-виробничого впроваджувального товариства "Новтекс ЛТД" із нежитлових приміщень загальною площею 653, 34 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/2.

Водночас, суд апеляційної інстанції приймаючи постанову у справі та дійшовши висновку про те, що відповідно до ст. 188 ГК України та умов договору № 1-4 від 30.03.1992 договір може бути змінено або припинено лише за згодою сторін, не врахував, що зі змісту ст. ст. 759, 763 і 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 17 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що договір припиняється якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк ; до того ж згідно з п. 13 договору № 1-4 від 30.03.1992, в редакції додаткової угоди від 01.09.2004 до договору оренди № 1-4 від 30.03.1992 (т. 1 а. с. 35-36), дія договору оренди припиняється, зокрема, у випадках, прямо передбачених чинним законодавством України; відтак суд апеляційної інстанції припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права (приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності).

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 у справі № 922/326/13-г.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2013 у справі № 922/326/13-г залишити в силі.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.А. ГОЛЬЦОВА