Рішення

від 14.12.2006 по справі 1/300-06-8293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/300-06-8293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р.Справа  № 1/300-06-8293

      За позовом ТОВ „Поллукс”

       до відповідача: Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області

       третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Біляївське районне відділення Державного казначейства України в Одеській області

      про стягнення 125 665,37 грн.

                                                                      Суддя  Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Пахомов М.В., згідно довіреності,

від відповідача: Юрківський В.Л. - голова,

                                                Барбус А.В., згідно довіреності;

                    від третьої особи представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Поллукс”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області, про стягнення 114 897,95 грн., в тому числі заборгованості в сумі 64 010,00 грн., пені в сумі 34 565,40 грн., 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, в сумі 50 887,95 грн.

Згідно ухвали від 18.08.2006р. господарський суд порушив провадження у справі, залучивши до участі у справі Біляївське районне відділення Державного казначейства України в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Згідно ухвали господарського суду від 16.10.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 16.12.2006р.

07.12.2006р. відповідною заявою позивач збільшив розмір позовних вимог до 125 665,37 грн. та просить стягнути нараховані на суму заявлених до стягнення коштів індекс інфляції та 3 % річних, а також судові витрати.

Ухвалами господарського суду від 28.08.2006р. та від 25.10.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 29.10.2006р. й 29.11.2006р. відповідно.

           Представник позивача позовні вимоги підтримав, на задоволенні останніх наполягаює.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа пояснень на позов не надала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

06.10.2003р. сторони уклали договір підряду № 12, відповідно до умов якого підрядник –ТОВ „Поллукс”, зобов'язався виконати роботи з устрою покрівлі площею 3 600,00 кв. м жилих будинків й гуртожитку ст. Усатово, а замовник - Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області, –оплатити ці роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно заявленого позову ТОВ „Поллукс” ставить питання про стягнення вартості виконаних на підставі названого договору робіт з урахуванням коштів, нарахованих за період прострочення внаслідок інфляції, 3 % річних та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду складені ТОВ „Поллукс”                  й Виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень 2004 року та відповідні довідки про вартість зазначених робіт.

У ході дослідження названих документів встановлено, що жоден з них не містить даних про дату складення, а також даних про те, на підставі якого договору чи контракту виконувалися зазначені в них роботи.

У цьому зв'язку при вирішенні спору господарський суд виходить з наступного.

На підставі статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів; при цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно частини 2 статті 193 названого кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно положень Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875); оплата робіт проводиться після прийняття замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина 4 статті 879).

Визначений законом порядок оплати робіт конкретизований приписом пункту 3.3 укладеного сторонами договору підряду від 06.10.2003р. № 12, згідно якого розрахунки за договором здійснюються за фактом виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт на підставі рахунку підрядника.

Згідно представленої відповідачем довідки від 14.12.2006р. № 1371/2  рахунки      ТОВ „Поллукс” з метою здійснення оплати вартості робіт, обумовлених договором підряду від 06.10.2003р. № 12, Нерубайській сільській раді не пред'являлись. Доказів зворотного позивач суду не надав.

Крім того, виходячи з наявних матеріалів справи, господарський суд позбавлений можливості достеменно встановити дату прийняття Виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради робіт.

Та обставина, що надані позивачем акти прийняття підрядних робіт містять дані  про період, протягом якого виконувалися ці роботи, надає підстави припустити, що акти були складені наприкінці означеного періоду. Проте припущення не є належним та допустимим доказом, завдяки якому господарський суд може достеменно встановити дату підписання актів прийняття виконаних підрядних робіт.

То ж, враховуючи фактичні обставини справи, виходячи з умов договорів підряду, господарський суд доходить висновку про те, що позивачем не доведений факт вчинення відповідачем порушення зобов'язання в частині здійснення розрахунків за роботи, вартість яких ним заявлена до стягнення.

При цьому господарський суд виходить з тих обставин, що всупереч умов укладеного сторонами договору підряду від 06.10.2003р. № 12 позивач не виставив відповідачу рахунки для оплати вартості робіт, а також не вжив заходів щодо належного оформлення сторонами актів прийняття підрядних робіт, дата складення яких згідно домовленості сторін розглядається в якості підстави для початку перебігу строку вчинення розрахунків.

Зазначене обумовлює помилковість правової позиції позивача у даній справі                          та є визначальним при вирішенні спору, оскільки передумовою звернення з вимогою про стягнення заборгованості, є наявність у особи відповідного права, набутого в установленому порядку.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами                 є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного                            чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.                                    Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести                як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину,                      що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність                              на передбачених законом підставах.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості слід визнати необґрунтованими, так само як похідні від них вимоги про стягнення пені, коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення та 3% річних, можливість стягнення яких в силу положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України пов'язується із наявністю прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.

Викладені у позові доводи слід визнати непереконливими з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті та не відповідають положенням чинного законодавства.

На таких підставах позовні вимоги ТОВ „Поллукс” господарський суд залишає без задоволення, оскільки наявні матеріали справи не містять фактичних даних, виходячи з яких можна встановити наявність обставин, що на них посилається відповідач, а докази, надані ним в обґрунтування позову, не можуть братися до уваги на підставі статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

            Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.                             

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення підписане 18.12.2006р.

Суддя                                                                                       Гарник Л.Л.