Постанова

від 16.05.2007 по справі 1/300-06-8293

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/300-06-8293

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

16 травня 2007 р.                                                                                   № 1/300-06-8293  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПершикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуНерубайської сільської ради

на постановувід 20.02.07 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№1/300-06-8293

господарського судуОдеської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поллукс"

доНерубайської сільської ради

третя особаВДК у Біляївському районі Одеської області

простягнення 125665,37 грн.

за участю представників сторін

від позивача:Камишнікова Т.П. –директор

від відповідача:у засідання не прибули

від третьої особи:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поллукс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, про стягнення 125665,37 грн., в тому числі 64010 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 34565,40 грн. пені, а також 3% річних та інфляційні (з урахуванням уточнення).

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність заборгованості.

Ухвалою від 18.08.06 господарський Одеської області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Біляївське районне відділення Державного казначейства України в Одеській області.

Рішенням від 14.12.06 господарський суд Одеської області (суддя Гарник Л.Л.) у задоволенні позову відмовив, визнавши недоведеними обставини виконання робіт, наведених у позові.

Постановою від 20.02.07 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Мацюри П.Ф. –головуючого, Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.) рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив частково, стягнувши 64010 грн. основного боргу та 4640,72 грн. 3% річних, 18607,87 грн. інфляційних, 2500 пені.

Суд апеляційної інстанції визнав доведеними обставини наявності заборгованості відповідача за договором №12 від 06.10.03 та часткової оплати позивачу виконаних робіт.

Ухвалою від 18.04.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касатор доводить, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційної скарги, в якій апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд, оскільки суд не врахував, що позивач не надав рахунки для оплати виконаних робіт, як це передбачено ст.ст. 875, 879 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, між сторонами у справі укладено договір підряду №12 від 06.10.03, згідно з яким позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з облаштування покрівлі площею 3600 м2 житлових будинків й гуртожитку ст. Усатово, а відповідач (замовник) оплатити ці роботи в порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.3 договору передбачено здійснення розрахунків з підрядником в межах 10 банківських днів з моменту закінчення робіт, тобто до 10.06.04.

Частково задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції визнав доведеним факт виконання передбачених договором робот та обставини неповного розрахунку відповідачем за виконанні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість в суті 64010 грн.

Виконання робіт підтверджується довідками вартості і актами приймання виконаних робіт покриття дахів житлових будинків 1-5, 7 і ліфтової вартістю відповідно: 12724 грн., 41174 грн., 41175 грн., 36512 грн., 25060 грн., 2365 грн. (а.с. 11-22, 74, 75). Наявність боргу підтверджується листом від 26.09.05 №937/2, підписаним головою Нерубайської селищної ради Петренко І.Г. і головним бухгалтером Савченко П.М. (а.с. 24).

Із договору №12 вбачається, що ремонтні роботи дахів житлових будинків повинні бути виконані шляхом облаштування покрівлі бітумно-полемірним покрівельним і гідроізоляційними матеріалами па площі 3600 м2.

Вищезазначені акти в сукупності з гарантійним листом про зобов'язання сплатити борг свідчать, за висновком суду апеляційної інстанції, про виконання підрядником робіт по розбиранню покрівлі із рулонних матеріалів і облаштування покрівель рулонних із наплавляємих матеріалів, а надані акти прийомки виконаних робіт і довідки їх вартості містять дані про перелік робіт, обсяги і строки.

Відповідно до ст.ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З положень вищенаведених норм та умов договору не убачається обов'язок підрядника отримати оплату за виконані роботи виключно на підставі виставлених рахунків.

Відповідач належними доказами не спростував обставин виконання доручених позивачу робот та обізнаність про наявність боргу станом на 26.09.05.

Проте сума основної заборгованості, про яку свідчить лист виконкому Нерубайської сільської ради від 26.09.05 №937/2, суперечить розрахунку, наданому позивачем щодо моменту виникнення боргу, моменту здачі робіт, а повноваження виконкому як сторони по договору підряду не встановлено.

З огляду на таке судова колегія дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили суттєвих обставин у справі, які мають бути визначені при вирішенні даного спору, щодо виконання умов договору підрядником і замовником, а саме: підстави приймання робіт не Нерубайською сільською радою, визначеною в договорі замовником, а її підлеглим органом –виконкомом, момент приймання робіт, джерела фінансування робіт за договором (бюджет ради), момент звернення з вимогою про оплату робіт, оскільки при встановленні факту виконання робіт, розрахунок інфляційних витрат та пені здійснюється з моменту вимоги погашення грошової заборгованості, який судами не встановлений і позивачем не доведений.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що рішення і постанова ухвалені у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд для встановлення усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу задовольнити частково.

2.          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.07 та рішення господарського суду Одеської області від 14.12.06 у справі №1/300-06-8293 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Є.Першиков

Судді                                                                                                    Т.Данилова

                                                                                          А.Уліцький