Ухвала

від 19.09.2013 по справі 630/900/13-ц

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/900/13-ц

УХВАЛА

19 вересня 2013 року м.Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Зінченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Садового товариства "Смородське-2", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій незаконними,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії керівництва Садового товариства "Смородське-2" щодо нарахування позивачу заборгованості.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 19.09.2013р. відкрито провадження у справі.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити будь-яким особам, до вирішення справи по суті, вчиняти будь-які дії по відключенню належного позивачу будинку, що розташований на ділянці НОМЕР_1 у СТ "Смородське-2", Харківської області від електропостачання.

Згідно чч. 1, 2, 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З викладених норм законодавства слідує, що обов'язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а також доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, повністю покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що керівництво садового товариства неправомірно нарахувало їй заборгованість за електроенергію. Разом із тим, із тексту позовної заяви вбачається, що позивач виконувала обов'язки казначея товариства, за результатами ревізії виявлено нестачу коштів в касі, та саме ця нестача є заборгованістю позивача.

Позивачем не надано доказів того, що їй була нарахована заборгованість за спожиту електроенергію, їй погрожують відключенням електроенергії, а також навіть не надано доказів належності їй житлового будинку, відключати який від електропостачання вона просить заборонити.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Зінченко