Рішення

від 16.09.2013 по справі 910/14437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14437/13 16.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Сандуляк С.А. (довіреність № 212/13-Н від 28.02.2013р.);

від відповідача: Красько О.В. (довіреність від 21.08.2013р.);

В судовому засіданні 16.09.2013р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» (надалі ТОВ «Гарант Брук», відповідач) заборгованості за кредитним договором № 010/08/3965 від 29.05.2008р. у загальній сумі 29347476, 07 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 28036961, 54 грн.;

- заборгованість за процентами - 1265321, 56 грн.;

- пеня за кредитом - 7853, 59 грн.;

- пеня за відсотками 37339, 38 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем, згідно укладеного кредитного договору № 010/08/3965 рахується заборгованість по основному боргу, нарахованих відсотках, яку, у зв'язку з невиконанням умов договору, позивач просить стягнути в судовому порядку достроково.

Відповідачем позовні вимоги банку не визнані, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обґрунтовані тим, що позивач неправомірно зазначає як підставу заявлених вимог про стягнення боргу посилання на кредитний договір № 010/08/3965 від 29.05.2008р., оскільки 29.09.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 7 до вказаного кредитного договору, і згідно цієї додаткової угоди валютне зобов'язання відповідача по кредитному договору припинилося, виникло нове зобов'язання виражене у гривні.

Так, відповідачем стверджується, що зобов'язання ТОВ «Гарант Брук» за кредитним договором № 010/08/3965 від 29.05.2008р. припинено шляхом укладення між сторонами спору Додаткової угоди № 7 (яка за своєю правовою суттю є договором новації) і тому, за такого визначення позивачем підстав позову, позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

29 травня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), та ТОВ «Гарант Брук» укладено кредитний договір № 010/08/3965 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів» (кредитна лінія не відновлювальна).

До договору сторонами вносились зміни та доповнення додатковими угодами № 1 від 11.06.2008р., № 2 від 28.01.2009р., № 3 від 27.04.2009р., № 4 від 11.08.2009р., № 5 від 26.03.2010р., № 6 від 30.11.2010р., № 7 від 29.09.2011р., № 8 від 24.04.2012р., № 9 від 24.10.2012р., які викладались у окремих документах у відповідності до погоджених умов договору у п. 13.3.

Згідно укладеної додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. сторони дійшли згоди змінити умови кредитування позичальника за кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008р. наступним чином:

- з метою погашення існуючої заборгованості позичальника за договором в сумі 3623301, 26 доларів США, кредитор додатково надає позичальнику кредитні кошти в сумі 29500000 грн., які позичальник зобов'язується повернути в строки, визначені графіком погашення, що є додатком № 1 до цієї додаткової угоди;

- термін виконання зобов'язань позичальника з погашення кредиту в сумі валютної заборгованості вважається таким, що настав, в дату надання позичальнику кредиту в гривнях… (п. 1.1 додаткової угоди № 7).

Заперечення відповідача з приводу неправомірного заявлення банком вимог про стягнення боргу з підстав невиконання кредитного договору № 010/08/3695 від 29.05.2008р. при укладеній додатковій угоді № 7 від 29.09.2011р. судом відхиляються, оскільки обов'язок по поверненню грошових коштів наданих в межах зазначеного договору не є таким, що припинився у зв'язку з укладенням між сторонами додаткової угоди № 7, а згідно з п. 4 зазначеної угоди, всі інші умови договору залишаються без змін та застосовуються до всіх відносин між кредитором та позичальником при користуванні та погашенні кредиту в гривнях, що надаються відповідно до умов цієї додаткової угоди.

Додатком № 1 до додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р. до кредитного договору № 010/08/3695 від 29.05.2008р. є графік погашення кредиту, до якого п. 1.6 додаткової угоди № 8 від 24.04.2012р. внесені зміни, при погодженні кінцевого терміну повернення кредитних коштів - у жовтні 2015р..

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Про надання в користування ТОВ «Гарант Брук» грошових коштів свідчать представлені до матеріалів справи меморіальні ордери № 0 від 30.05.2008р., № 1 від 30.09.2011р., виписки по особовим рахунках, що підтверджують рух коштів, нарахування відсотків, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.4 кредитного договору № 010/08/3695 від 29.05.2008р. (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.01.2009р.) сторонами встановлено, що погашення основної суми кредиту за договором позичальник здійснює відповідно до графіка погашення (Додаток № 1 до цього договору) починаючи з липня 2008р..

Розділом 6 договору визначені обов'язки позичальника, де у п. 6.1 передбачено, що проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту; основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток № 1 до цього договору).

Згідно п. 1.2 додаткової угоди № 7 від 29.09.2011р., плата за користування кредитом в строк по 27 вересня 2013р. (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 14% річних.

Строки погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості, допущено прострочення в погашенні основної суми кредиту по платежу на 30.04.2013р., та по сплаті нарахованих відсотків з лютого 2013р..

В силу положень договору (п. 7.4) у випадку невиконання позичальником п. 6.1, 6.4, 6.8, 6.9, 6.11 цього договору кредитор має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У претензії за вих. № 140.0.0.00/8/752 від 16.05.2013р., надісланій позичальнику (ТОВ «Гарант Брук» 16.05.2013р. (на підтвердження надано поштовий чек № 2601 з описом-вкладенням до цінного листа), банк вимагав у тридцятиденний строк з дня отримання претензії здійснити погашення заборгованості у розмірі 28849474, 01 грн..

Сума боргу за кредитним договором № 010/08/3695 від 29.05.2008р. перед банком позичальником погашена не була, заборгованість станом на 17.07.2013р. складає суму 29347476, 07 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 28036961, 54 грн.;

- заборгованість за процентами - 1265321, 56 грн.;

- пеня за кредитом - 7853, 59 грн.;

- пеня за відсотками 37339, 38 грн..

Зазначені розрахунки підтверджені виписками по рахунках, і доказів у спростування визначеної суми заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 10.2 договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору:

- пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок боргу за кредитом, процентів за періодами (з 30.01.2013р. по 25.06.2013р.), сум нарахованої неустойки на основну заборгованість за кредитом (7853, 59 грн. за період з 01.05.2013р. по 16.07.2013р.), пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 37339, 38 грн. (сума пені за період з 01.03.2013р. по 16.07.2013р.) та виписки, що підтверджують здійснені нарахування залучені до справи.

Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотках за користування коштами, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 68820 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» (юрид. адреса: 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка 23, ідент. код 34617531) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова 9, ідент. код 14305909) 28036961, 54 грн. (двадцять вісім мільйонів тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят одну гривню 54 копійки) суми основного боргу за кредитом, 1265321, 56 грн. (один мільйон двісті шістдесят п'ять тисяч триста двадцять одну гривню 56 копійок) суми несплачених відсотків за користування кредитом, 7853, 59 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні 59 копійок) суми неустойки (пені) за прострочення повернення кредиту, 37339, 38 грн. (тридцять сім тисяч триста тридцять дев'ять гривень 38 копійок) пені за прострочення сплати процентів, 68 820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 18.09.2013

Суддя Р.І. Самсін