cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2013 р. Справа№ 910/14437/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченка Е.О.
суддів: Алданової С.О.
Зеленіна В.О.
при секретарі Грабінській Г.В.
За участю представників:
від позивача: Сандуляк С.А.
від відповідача: Красько О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р.
у справі №910/14437/13 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №010/08/3965 від 29.05.2008р. у загальній сумі 29 347 476,07 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 28 036 961,54 грн., заборгованість за процентами 1 265 321,56 грн., пеня за кредитом 7 853,59 грн., пеня за відсотками 37 339,38 грн., а також про стягнення судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредиту в розмірі 28 036 961,54 грн., по відсоткам за користування кредитом в сумі 1 265 321,56 грн., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 7 853,59 грн., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 37 339,38 грн., а також 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
На думку апелянта, з укладенням Додаткової угоди №7, яка за своєю правовою природою є договором новації, припинилось валютне зобов'язання відповідача за Кредитним договором, а виникло нове зобов'язання, виражене в гривні, яке підлягає виконанню у порядку, встановленому цією Додатковою угодою. З огляду на цю обставину, як зазначає скаржник, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором не підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. колегію суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., суддя Алданова С.О., Зеленін В.О. було прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Гарант Брук» та розгляд справи призначено на 25.11.2013р.
Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 25.11.2013р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.
29 травня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук», як позичальником, був укладений Кредитний договір «010/08/3965 «Про надання кредиту під іпотеку комерційної нерухомості для корпоративних клієнтів» (кредитна лінія невідновлювальна).
За умовами цього Кредитного договору кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 4 000 000,00 доларів США (ліміт кредитування), строком до 15 листопада 2015р. зі сплатою процентів 12% річних. Вказана процентна ставка згідно п. 1.1. Кредитного договору підлягає щорічному перегляду кредитором. Так, зокрема, згідно Додаткової угоди №2 від 28.01.2009р. до Кредитного договору сторонами було встановлено, що фіксована процентна ставка - 14% річних.
У статті 1 Кредитного договору визначено, що під терміном невідновлювальна кредитна лінія розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом дії Кредитного договору.
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору кредитні кошти призначені на/для придбання нежилих приміщень (нежитлова прибудова до будинку (літ. А) площею 1 477,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, та нежилих приміщень площею 757,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Івана Клименка, 25.
Згідно з п. 3.1. Кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового призначення, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до п. 6.1., п. 6.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим Договором. Проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (Додаток №1 до цього Договору). Також позичальник зобов'язався сплачувати кредитору додатково до встановленої процентної ставки за кредит неустойку, передбачену ст. 10 даного Договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за кредит, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, порушенням умов п. 8.2. Договору.
Додатком №1 до Кредитного договору сторони встановили графік погашення заборгованості.
Додатковими угодами №2 від 28.01.2009р., №3 від 27.04.2009р., №4 від 11.08.2009р., №5 від 26.03.2010р., №6 від 30.11.2010р. до Кредитного договору в Додаток №1 вносились зміни.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Предметом розгляду даної справи є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №010/08/3965 від 29.05.2008р. у загальній сумі 29 347 476,07 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 28 036 961,54 грн., заборгованість за процентами - 1 265 321,56 грн., пеня за кредитом - 7 853,59 грн., пеня за відсотками - 37 339,38 грн.
При цьому судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 29 вересня 2011р. позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №7 від 29.09.2011р., за якою з метою погашення існуючої заборгованості відповідача за Кредитним договором в сумі 3 623 301,26 доларів США, позивач надає відповідачеві кредитні кошти в сумі 29 500 000,00 гривень, які відповідач зобов'язується повернути в строки, визначені Графіком погашення, що є Додатком №1 до цієї Додаткової у годи.
Пунктом 1.1. Додаткової угоди №7 сторони встановили, що термін виконання зобов'язань відповідача з погашення кредиту в сумі валютної заборгованості вважається таким, що настав у дату надання позичальником кредиту в гривнях. Надання позивачем кредиту в гривнях здійснюється за умови: подання відповідачем позивачеві заявки на купівлю валюти для погашення валютної заборгованості за формою, визначеною позивачем, а також перерахування на рахунки на рахунки позивача коштів, необхідних для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми купівлі безготівкової іноземної валюти згідно поданої заявки; подання відповідачем платіжного доручення на погашення кредитної валютної заборгованості; надання поручителем згоди на збільшення обсягу зобов'язань за Договором.
Згідно з п. 1.3. Додаткової угоди №7 цільове використання кредиту в гривнях - погашення існуючої валютної заборгованості.
Як вбачається, позивачем 30.09.2011р. були надані відповідачеві кредитні кошти в сумі 29 500 000,00 грн., які, виходячи з умов Додаткової угоди №7, перераховані на погашення заборгованості за Кредитним договором №010/08/3965 від 29.05.2008р. Сторонами не заперечується факт погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором грошовими коштами, що були надані згідно Додаткової угоди №7.
У відповідності до п. 9.1. Кредитного договору договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником (відповідачем у справі) заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені).
У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо.
Таким чином, з огляду на те, що заборгованість за Кредитним договором була погашена відповідачем, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України та п. 9.1. Кредитного договору дія цього Кредитного договору припинилась.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем згідно Додаткової угоди №7 від 29.09.2011р., яка з огляду на припинення дії Кредитного договору, розцінюється судом як окремий самостійний договір про надання кредиту, зі всіма додатками та додатковими угодами до неї. При цьому слід відмітити, що Додаткова угода №7, як самостійний договір кредитування, містить в собі всі необхідні для даного виду договору істотні умови з урахуванням умов Кредитного договору, що відповідають змісту прав та обов'язків, визначених Додатковою угодою №7 та які згідно п. 4 Додаткової угоди №7 стали частиною цієї Додаткової угоди та мають застосовуватися до всіх відносин між позивачем та відповідачем при користуванні та погашенні кредиту в гривні, що наданий за Додатковою угодою.
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Одночасно, згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Аналогічний висновок міститься також в листі Національного банку України від 18.08.2004р. за №18-111/3249-8378.
У відповідності до п. 1.2. Додаткової угоди №7 від 29.09.2011р. плата за користування кредитом в строк по 27.09.2013р. розраховується на основі процентної ставки у розмірі 14 % річних. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки позивач повідомляє відповідача про встановлений розмір процентної ставки на наступний строк користування кредитним коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів. Згода відповідача з процентною ставкою на наступний строк користування кредитними коштами оформляється додатковою угодою до цього Договору. Діючий розмір процентної ставки залишається без змін на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів, у випадку відсутності повідомлення кредитора за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки.
Додатком №1 до Додаткової угоди сторонами було визначено графік погашення кредиту, за яким кінцевою датою погашення є 15.11.2015р.
Додатковою угодою №8 від 24.04.2012р. вносились зміни в графік погашення кредиту.
Як встановлено апеляційним судом вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Додатковою угодою №7 перед позичальником та надав йому кредит в сумі 29 500 000,00 грн.
В свою чергу відповідач, як позичальник за Додатковою угодою №7, неналежним чином виконав свої зобов'язання, передбачені цією Додатковою угодою, тому за ним рахується заборгованість за кредитом у наступному розмірі 28 036 961,54 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1 265 321,56 грн.
Як вбачається, позивач, користуючись правом достроково вимагати у позичальника погашення заборгованості за кредитом у разі не сплати ним у визначений строк процентів за користування кредитом, звернувся до позичальника (відповідача у справі) з вимогою про дострокове виконання зобов'язань (претензія від 16.05.2013р. №140-0-0-00/8/752). Дана вимога не була виконана відповідачем.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позичальником за Додатковою угодою №7 не надано суду доказів сплати заборгованості по кредиту.
Таким чином, у позичальника - ТОВ «Гарант Брук», за Додатковою угодою №7 від 29.09.2011р. існує заборгованість у розмірі 28 036 961,54 грн. за кредитом, 1 265 321,56 грн. за процентами за користування кредитом.
З огляду на те, що позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з нього пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 7 853,59 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 37 339,38 грн.
Право банку на стягнення з позичальника суми пені в разі невиконання умов Додаткової угоди №7 передбачене п. 10.2. цієї Додаткової угоди
Крім того, стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на наведене є правомірним стягнення з відповідача на користь позивача суми пені, нарахованої на суму простроченого зобов'язання з повернення кредиту в розмірі 7 853,59 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 37 339,38 грн.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. у справі №910/14437/13 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Брук» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, код ЄДРПОУ 34617531) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (0101, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Додатковою угодою №7 від 29.09.2011р. та Додатків до неї, а саме суму основної заборгованості в розмірі 28 036 961,54 (двадцять вісім мільйонів тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 54 коп.) грн. за кредитом; 1 265 321,56 (один мільйон двісті шістдесят п'ять тисяч триста двадцять одна грн. 56 коп.) грн. суму несплачених відсотків за користування кредитом, 7 853,59 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.) грн. суму неустойки (пені) за прострочення повернення кредиту; 37 339,38 (тридцять сім тисяч триста тридцять дев'ять грн. 38 коп.) грн. суму пені за прострочення сплати процентів, 68 820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Справу №910/14437/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Е.О. Шевченко
Судді С.О. Алданова
В.О. Зеленін
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2013 |
Оприлюднено | 12.12.2013 |
Номер документу | 35941342 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Шевченко Е.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні