Рішення

від 12.09.2013 по справі 917/1415/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 917/1415/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі - Полтавщина", 39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, 1

до Споживчого товариства "Океан і К", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Молодіжна, 8

про стягнення 989889,62 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Портянко Є.В.

від відповідача: Дорошенко Є.В., Свириденко В.М.

Представники після перерви:

від позивача: Портянко Є.В.

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 03.09.2013 року та 10.09.2013 року.

В судовому засіданні 12.09.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 989889,62 грн. заборгованості за договором поставки № 01/04/13 від 01.04.2013 року, в т.ч. 876614,35 грн. основної заборгованості, 23668,47 грн. пені, 87661,44 грн. штрафу та 1945,36 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 10.09.2013 року (а.с. 81) про уточнення періоду нарахування штрафних санкцій.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис останнього у протоколі судового засідання від 10.09.2013 року (а.с. 178). У попередніх судових засіданнях та в наданому до суду відзиві на позов б/н від 03.09.2013 року (а.с. 63-64) представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на зміну договірних відносин між сторонами шляхом укладення договору відповідального зберігання за № 67 від 04.04.2013 року.

Представником позивача подано до суду заяву б/н від 10.09.2013 року (а.с. 80) про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову, поданої 03.09.2013 року (а.с. 54-55).

Розглянувши вищевказану заяву, суд визнав за можливе її задоволення, внаслідок чого заява позивача б/н від 03.09.2013 року про забезпечення позову залишається без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

01.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі - Полтавщина" (позивач, постачальник) і Споживчим товариством "Океан і К" (відповідач, покупець) був укладений договір поставки за № 01/04/13 (а.с. 14-15), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю або іншому вказаному ним вантажоотримувачу товар (м'ясопродукція свинина, свинина у напівтушках, свині живою вагою), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 10.3. договору поставки № 01/04/13 від 01.04.2013 року (далі - договір поставки) цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє на протязі 1 року.

У відповідності до приписів п. п. 3.1., 3.8. договору поставки товар поставляється партіями на протязі строку дії договору та отримується уповноваженим представником покупця за довіреністю.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 896614,35 грн., про що свідчить наявна у справі копія видаткової накладної № 2585 від 31.05.2013 року (а.с. 8), та виставлено рахунок на оплату № 2491 від 31.05.2013 року (а.с. 10). Даний товар був отриманий відповідачем через уповноваженого представника Дорошенка Євгена Вікторовича на підставі довіреності № 7 від 31.05.2013 року (а.с. 13).

Згідно із п. 2.2. та пп. 2.2.1. договору поставки покупець здійснює оплату вартості поставленого товару на підставі виставлених рахунків шляхом внесення на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості фактично поставленого товару протягом 5-ти календарних днів з моменту поставки.

Разом із тим, відповідач в порушення своїх зобов'язань за отриманий згідно договору поставки товар не розрахувався, що мало наслідком пред'явлення позивачем претензії про погашення боргу за № 40 від 18.06.2013 року (а.с. 17), яка була залишена відповідачем без задоволення.

Як зазначається у позовній заяві та підтверджується копією банківської виписки по рахунку (а.с. 11-12), за попередньою домовленістю відповідачем було сплачено позивачеві грошові кошти в сумі 20000,00 грн. згідно рахунку № 2227 від 22.05.2013 року (а.с. 9). Відтак, залишок заборгованості за поставлений товар, яку позивач прохає стягнути з відповідача, становить 876614,35 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача нараховані на неї за період з 06.06.2013 року по 02.07.2013 року пеню в розмірі 23668,47 грн. та 3% річних в розмірі 1945,36 грн., а також штраф у розмірі 87661,44 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого за договором № 01/04/13 від 01.04.2013 року товару, факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 876614,35 грн. за поставлений товар, факт пред'явлення відповідачеві претензії про погашення боргу, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази взаємопов'язаності договору відповідального зберігання № 67 від 04.04.2013 року (а.с. 65-66) із договором поставки № 01/04/13 від 01.04.2013 року. Вказані договори є автономними один від одного, містять різні умови, обсяг прав та обов'язків сторін, відповідальність сторін за неналежне виконання своїх зобов'язань. Обидва договори є чинними, в судовому порядку не оскаржені та не визнані судом недійсними. Жодних додаткових угод з приводу зміни характеру договірних відносин до договору поставки № 01/04/13 від 01.04.2013 року сторонами не укладалось. Так само відсутні будь-які посилання на договір поставки № 01/04/13 від 01.04.2013 року в договорі відповідального зберігання № 67 від 04.04.2013 року. Матеріали справи свідчать про те, що товар за договором № 01/04/13 від 01.04.2013 року був поставлений відповідачу саме з метою його подальшої реалізації, дана обставина не заперечується останнім у листі № 17/06 від 17.06.2013 року (а.с. 18-19).

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 876614,35 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. п. 7.2., 7.3. договору в разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0,1% від суми неоплаченого товару за кожний календарний день такої прострочки, а в разі прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

Стосовно заявленої до стягнення суми пені судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок, оскільки згідно ч. 6 ст. 231, ч. 2 ст. 343 ГК України, а також ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) розмір нарахованої пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. За результатами перерахунку стягненню підлягає 9174,43 грн. пені.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом приписів ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) судовий збір за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 3441,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 880 від 04.07.2013 року (а.с. 7). Разом із тим, виходячи з ціни позову в розмірі 989889,62 грн., позивачем мало бути сплачено 19797,79 грн. судового збору. За таких обставин недоплачений судовий збір в розмірі 16356,79 грн. підлягає стягненню з позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 2 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути зі Споживчого товариства "Океан і К" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Молодіжна, 8, код ЄДРПОУ 35869322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі - Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, 1, код ЄДРПОУ 38237046) - 876614,35 грн. основної заборгованості, 9174,43 грн. пені, 87661,44 грн. штрафу, 1945,36 грн. 3% річних та 19507,71 грн. судового збору .

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні зорі - Полтавщина" (39220, Полтавська область, Кобеляцький район, смт. Білики, вул. Будівельна, 1, код ЄДРПОУ 38237046) в дохід державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава Полтавської області, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 16356,79 грн. судового збору .

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.09.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.