Постанова

від 08.08.2013 по справі 810/2614/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 року 810/2614/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Меліоратор»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001392204 від 17.12.2012 р., -

В С Т АН О В И В:

ПАТ «Меліоратор» звернулось до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001392204 від 17.12.2012 р.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 30.11.2012 р. працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Меліоратор» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по розрахунках ТОВ «Адея Капітал» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки.

Пояснив, що на підставі Акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає, що контролюючий орган неправомірно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - Ірпінська ОДПІ Київської області ДПС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 30.11.2012 р. працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Меліоратор» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по розрахунках ТОВ «Адея Капітал» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме п.198.2 (з урахуванням п.197.9 ст.187), п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України в результаті чого ПрАТ «Меліоратор» занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 р. на загальну суму 27457,00 грн.

За результатами розгляду Акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, у зв'язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.11.2012 р. працівниками Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Меліоратор» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ по розрахунках ТОВ «Адея Капітал» за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки. Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, саме п.198.2 (з урахуванням п.197.9 ст.187), п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201ПК України в результаті чого ПрАТ «Меліоратор» занижено податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 р. на загальну суму 27457,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001392204 від 17.12.2012 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 34321,25 грн. (в т.ч. 27457,00 грн. - основний платіж та 6864,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (штрафи).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як стверджує позивач він мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Адея Капітал». У липні 2011 р. позивач уклав усну угоду з ТОВ «Адея Капітал» на поставку радіаторів та радіаторних клапанів на загальну суму 164743,12 грн.

ТОВ «Адея Капітал» виписано на адресу ПАТ «Меліоратор» виписані податкові накладні. Суми ПДВ по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним дод. 5 до податкових декларацій з ПДВ за липень 2011 р. на суму 164743,12 грн.

Факт наявності відповідних податкових накладних у позивача відповідачем не заперечується.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) дня надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у. бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операцію.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про недійсність (нікчемність) та безтоварність угод укладених позивачем з ТОВ «Адея Капітал».

До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі наступного.

Як було зазначено вище позивачем сформувало свій податковий кредит за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Адея Капітал» на загальну суму 27457,00 грн.

Відповідно до бази даних АІС ОР ТОВ "Адея Капітал» зареєстроване 07.10.2010 р. Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією - «Визнано банкрутом».

Згідно бази даних ДПІ у Печерськом районі м. Києва основним видом діяльності ТОВ «Адея Капітал» є виробництво паперових канцелярських виробів.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання ТОВ «Адея Капітал» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р., 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р.

За результатами опрацювань відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Адея Капітал» та його контрагентів за період з 01.02.2011 р. по 30.04.2011 р., 01.06.2011 р. - 31.07.2011 р. встановлені розбіжності понад 100,0 тис. грн. А також отримання від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Висновок спеціаліста від 03.10.2011 р. №378 в якому зазначено, що в податковій декларації за березень 2011 р. виконані від імені ОСОБА_1 іншою особою, в податковій декларації за лютий, квітень 2011 р. виконані другою особою, а підписи в уточнюючих розрахунках за лютий, декларації за червень та липень 2011 р. виконані третьою особою.

Згідно бази даних АСІ Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємства, які надавались ТОВ «Адея Капітал» до ДПІ у Печерському районі м. Києва основні засоби у підприємства відсутні.

В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою ТОВ «Адея Капітал» відсутне, первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської дяльності.

На підставі цього відповідачем зроблено висновок, що ТОВ "Адея Капітал" були створені без відповідної ініціативи та волевиявлення засновників здійснювати господарську діяльність.

Суд вважає, що зазначені вище недоліки у правовому статусі контрагентів позивача саме по собі не тягне за собою протиправності віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, за умови реального здійснення господарських операцій платником податку.

Водночас податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути лише фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Під час судового розгляду справи судом неодноразово пропонувалось позивачу надати документи які б свідчили про реальність виконання угод між ТОВ «Адея Капітал», а саме: договір поставки, товарно-транспортні документи, документи складського обліку, специфікація, інші докази.

Надані у судовому засіданні представником позивача довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робі не можуть підтвердити факт придбання позивачем радіаторів та радіаторних клапанів у ТОВ «Адея Капітал»

Відповідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача про безтоварність відносин між ТОВ «Меліоратор» та ТОВ «Адея Капітал».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ПАТ «Меліоратор» занижено податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2011р. на загальну суму 27457,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001392204 від 17.12.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 серпня 2013 року.