Постанова

від 18.09.2013 по справі 924/267/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 924/267/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Губенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі№ 924/267/13-г господарського судуХмельницької області за позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області доТовариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Приватне акціонерне товариства "Стожари"; 2. Хмельницька міська рада прознесення самочинного будівництва за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Вагін Д.С., дов. від 30.04.2013;

третьої особи-1: Краєвський В.М., дов. від 05.07.2013;

третьої особи-2: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі №924/267/13-г (суддя Гладій С.В.) позовні вимоги задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 від 10.07.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді - Демидюк О.О., Огороднік К.М.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2013 у справі №924/267/13-г скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення залишити без змін.

Третьою особою-1 надано доводи та пояснення до касаційної скарги, в яких заперечується про задоволення касаційної скарги.

Відзив від третьої особи-2 на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Від позивача на адресу суду надійшла факсограма заяви про відмову від касаційної скарги в порядку ст. 111 6 ГПК України, яка колегією суддів не приймається з підстав не відповідності вимогам ст. 36 ГПК України, оскільки форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Йдеться про документи, що підтверджують вчинення юридично значущих дій. Під юридично значущими діями розуміються такі дії суб'єктів, які породжують певні юридичні наслідки.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між Територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (Продавець) та ТПВ "Галицький Ломбард" (Покупець) 19.04.2007 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив нежитлове приміщення загальною площею 64,6 м 2 за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71.

24.04.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області складено протокол № 00310 про вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, яке полягає в самовільному розширенні магазина "Піраміда" на землях, виділених під благоустрій території, що є порушенням ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також Інспекцією 24.04.2012 складено акт про недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено про проведення відповідачем реконструкції з добудовою тамбуру до магазину "Піраміда" по вул. П.Підпілля, 71.

Крім того, 24.04.2012 позивачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено самовільне розширення магазину "Піраміда" не земельній ділянці, наданій під благоустрій, зокрема, добудовано торговий зал та вхідний тамбур на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети. Інспекція вимагала знести самовільно добудовані приміщення, а саме - торговий зал та вхідний тамбур в місячний термін з дня винесення припису.

Крім того, позивачем 04.05.2012 винесено постанову про накладення штрафу в сумі 10940,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Однак, як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачем 31.05.2012 складено акт, в якому відображено, що вимоги припису Інспекції від 24.04.2012 не виконано, самовільно добудовані приміщення площею 36,8 м 2 не знесено, Інспекцію про виконання припису не повідомлено, чим порушено ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як вірно встановлено судами, зазначив, що вважає реконструкцію з добудовою магазину "Піраміда" самочинною, оскільки земельна ділянка під дане будівництво належним чином не відведена та належить громаді м.Хмельницький, а також, що відповідачем не вчинено жодних дій для узаконення вищевказаного самочинного будівництва, чим порушило ст. ст. 26, 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Приймаючи рішення у справі про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", ст. 376 ЦК України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та дійшов висновку, що будівництво прибудови до магазину "Піраміда" площею 36,8 м 2 здійснено з істотним порушенням вимог чинного законодавства, в т.ч. архітектурно-будівельного, зокрема, будівництво здійснено без відповідного дозволу Інспекції, без відповідного проекту, без прийняття в експлуатацію, про що свідчать акт перевірки від 24.04.2012, протокол від 24.04.2012, припис від 24.04.2012, постанова про накладення штрафу від 04.05.2012 та акт повторної перевірки від 31.05.2012.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, керуючись нормами Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", ст. ст. 321, 375 ЦК України, ст. 125 ЗК України зазначив, що під час апеляційного перегляду справи відповідачем надано свідоцтво від 12.04.2013 про право власності приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому (індексний номер 2361368), яке свідчить право власності відповідача на вказаний об'єкт загальною площею 113,8 м 2 , про що внесено також запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Також, суд взяв до уваги надану відповідачем копію технічного паспорта на приміщення по вказаній вище адресі від 14.02.2013 та зазначив, що загальна площа цього приміщення становить 113,8 м 2 , в т.ч. добудована частина - 37,3 м 2 . Таким чином, суд дійшов висновку, на час прийняття постанови у відповідача було зареєстроване право власності на реконструйоване приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м.Хмельницькому загальною площею 113,8 м 2 .

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Частиною 1 ст. 376 ЦК України обумовлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво (ч. 7 ст. 376 ЦК України).

Слід звернути увагу, що якщо під час вирішення спору судом буде встановлено, що відповідач не має належного дозволу, а також належно затвердженого проекту, які передбачені законодавством, на будівництво об'єкта містобудування, то такі обставини є підставою для висновку, що відповідачем здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, а відтак, вказане майно відповідно до чинного законодавства підлягає знесенню.

Вирішуючи справу щодо самочинного будівництва, необхідно перевіряти загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об'єкту нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться будівництво, чи дозвіл власника цієї ділянки; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації; дозвіл на будівництво, виданий органом місцевого самоврядування; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших правил, нормативів; дотримання права та законних інтересів власників, землекористувачів та орендарів.

Здійснюючи перегляд в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не погодився з доводами суду першої інстанції про відсутність у відповідача відповідних дозволу позивача та проекта на будівництво. Суд, зважаючи на положення ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 28 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", спростовував такі доводи суду наявними в матеріалах справи декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція приміщення магазину загальною площею 113,8 м 2 , з яких 78 м 2 - торгівельна площа), декларацією про початок виконання будівельних робіт з відміткою позивача, робочим проектом на реконструкцію магазину та технічним паспортом БТІ на приміщення магазину "Піраміда", в якому визначено загальну площу об'єкта - 113,8м 2 .

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про здійснення відповідачем певних дій на узаконення самочинного будівництва, однак не спростував висновки суду першої інстанції, що таке будівництво було саме самочинним.

При цьому, апеляційним господарським судом не доведено наявності у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт магазину "Піраміда", що заперечує третя особа-2.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, суд взяв до уваги надане відповідачем на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції свідоцтво від 12.04.2013 про право власності приміщення магазину по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницькому (індексний номер 2361368), яке свідчить про оформлене відповідачем право власності на вказаний об'єкт загальною площею 113,8 м 2 .

Також, до матеріалів справи долучено та дано оцінку акту позивача від 24.04.2013 в якому зазначено, що Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТПВ "Галицький Ломбард" щодо реконструкції магазину "Піраміда". За результатами перевірки встановлено, що приміщення магазину із статусу об'єкта, який будується набуло статусу об'єкта нерухомого майна. Оскільки відповідно до п.п. 1 п. 2 загальної частини Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, а вказаний об'єкт прийнятий в експлуатацію, підстав для вжиття відповідних заходів реагування немає.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зважаючи на матеріали справи, зобов'язання відповідача знести самочинно побудовану прибудову до магазину "Піраміда" загальною площею 36,8 м 2 , яке є частиною будівлі площею 113,8 м 2 , що належить відповідачу на праві власності, суперечить ст. 321 ЦК України та призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів останнього.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, фактів та обставин, які б свідчили про неправомірність набуття відповідачем права власності на вказану вище будівлю, судами встановлено не було.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі не спростовують зроблених судом апеляційної інстанції висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі №924/267/13-г - без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.М. ГУБЕНКО