УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2013 р.Справа № 816/1871/13-а
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 816/1871/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Даско»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ «Фірма «Даско», звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0012532301/1517 від 02.10.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 30582,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 496,25 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 816/1871/13-а позов був задоволений в повному обсязі.
Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 816/1871/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.
Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є № 3641/22-209/31389152 від 18.09.12 р. позапланової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Монолітбудкомплект» за період з 01.02.11 р. по 31.10.11 р., у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит ДПІ № 4581/10/23-112 від 28.03.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за лютий 2011 р. - 1977,0 грн., квітень 2011 р. - 9635,0 грн., травень 2011 р. - 16989,0 грн., вересень 2011 р. - 1981,0 грн. (т. 1 а.с. 10-27).
Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням платником податків податкового кредиту по операціям з ТОВ «Монолітбудкомплект», оскільки за інформацією, отриманою відповідачем від ДПІ Печерського району м. Києва, дане підприємство за юридичною адресою не виявлено, його службові особи систематично формували фіктивний податковий кредит в особо великих розмірах, а вилучені в ході досудового слідства документи свідчать про проведення одночасно ремонтно-будівельних робіт на декількох об'єктах, що фізично не можливо навіть в разі наявності достатньої кількості техніки та працівників, які у нього фактично відсутні. За таких підстав відповідачем був зроблений висновок про наявність між позивачем та ТОВ «Монолітбудкомплект» взаємовідносин, що не спричиняють настання правових наслідків, тобто є нікчемними правочинами. Крім того, у зв'язку з безпідставністю декларування позивачем сум податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Монолітбудкомплект» за вищевказані звітні (податкові) періоди в розмірі 162568,0 грн., відповідач також зробив висновок про завищення позивачем податкових зобов'язань, задекларованих за лютий, квітень-жовтень 2011 р. щодо реалізації замовникам начебто придбаних у ТОВ «Монолітбудкомплект» послуг в розмірі 131986,0 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст абз. «б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. п. 201.4, п. 201.11 ст. 201 ПК України, ч. 1 ст. 9, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і вказав, що правомірність віднесення платником податків до складу податкового зобов'язання та податкового кредиту сум ПДВ має бути підтверджена відповідними бухгалтерськими документами, що свідчитимуть про фактичне отримання таким платником товарів (послуг), оплату їх вартості, а також наявність мети щодо використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судом першої інстанції були досліджені укладені позивачем з ТОВ «Монолітбудкомплект» договори субпідряду: № 1 від 10.01.11 р., предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: вул. Р. Люксембург, 72, м. Полтава /т. І, а.с. 44/; № Д-10/2011 від 11.04.11 р., предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт з реконструкції фундаменту механізму підйому склепіння дугової сталеплавильної печі ДСП-25 №8 СПЦ ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» /т. І, а.с. 49/; № Д-13/2011 від 04.05.11 р., предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту підкранового шляху по осі «В», 1 к-с СПЦ ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» /т. І, а.с. 59/; № Д-16 від 15.06.11 р. /т. І, а.с. 91-92/, № Д-17 від 16.06.11 р. /т. І, а.с. 97-98/, № Д-18 від 17.06.11 р. /т. І, а.с. 103-104/, № Д-19 від 20.06.11 р. /т. І, а.с. 109-110/, № Д-20 від 21.06.11 р. /т. І, а.с. 115-116/, № 24 від 18.08.11 р. /т. І, а.с. 121-122/, № 25 від 19.08.11 р. /т. І, а.с. 126-127/, предметом є виконання комплексу робіт на об'єктах ПрАТ «Телесистеми України»; № Д-27 від 15.09.11 р., предметом якого є виконання робіт по облаштуванню підпірних стін і підлоги на корповій ділянці сталеливарного цеху ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» /т. І, а.с. 39/.
За висновками суду першої інстанції виконання перелічених робіт підтверджено копіями податкових накладних № 12 від 11.02.11 р. /т. І, а.с. 48/, № 76 від 29.04.11 р. /т. І, а.с. 58/, № 91 від 31.05.11 р. /т. І, а.с. 72/, № 89 від 31.05.11 р. /т. І, а.с. 90/, № 80 від 30.06.11 р. /т. І, а.с. 114/, № 81 від 30.06.11 р. /т. І, а.с. 96/, № 82 від 30.06.11 р. /т. І, а.с. 108/, № 83 від 30.06.11 р. /т. І, а.с. 102/, № 84 від 30.06.11 р. /т. І, а.с. 120/, № 150 від 31.08.11 р. /т. І, а.с. 125/, № 151 від 31.08.11 р. /т. І, а.с. 130/, № 200 від 30.09.11 р. /т. І, а.с. 43/, які оформлені відповідно приписам чинного законодавства, оскільки зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки відсутні.
Також суд першої інстанції вказав на те, що відповідач не заперечує той факт, що на момент виписування вищезазначених податкових накладних контрагент позивача мав статус платника ПДВ та був зареєстрований як юридична особа, а тому наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ «Монолітбудкомплект» підрядних послуг та в силу положень ст. 70 КАС України є належним доказом у справі.
Також суд першої інстанції вказав на те, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем до матеріалів справи надані копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та затрати /т. І, а.с. 40, 51, 60-61, 73-74/, актів приймання виконаних будівельних робіт /т. І, а.с. 41-42, 45-46, 52-54, 62-65, 75-78, 93, 99, 105, 111, 117, 123, 128/, локальних кошторисів /т. І, а.с. 66-70, 79-83/, відомостей ресурсів /т. І, а.с. 55-56,84-88/, протоколів погодження договірної ціни /т. І, а.с. 94, 100, 106, 112, 118/, рахунків /т. І, а.с. 47, 57, 71, 89, 95, 101, 107, 113, 119, 124, 129/. Перелічені документи надавалися позивачем на перевірку та були досліджені податковим ревізором-інспектором, що не заперечується відповідачем. Зауваження щодо змісту та форми даних первинних документів в акті перевірки відсутні. За таких обставин вказані первинні документи приймаються судом в якості належних доказів у справі. Відповідачем також не заперечується факт оплати ТОВ «Фірма «Даско» вартості придбаних у ТОВ «Монолітбудкомплект» послуг.
В постанові суду першої інстанції зазначено, що необхідність укладення вищезазначених договорів субпідряду з ТОВ «Монолітбудкомплект» зумовлена укладенням ТОВ «Фірма «Даско» договорів підряду з ПрАТ «Телесистеми України» /т. І, а.с. 131-162/ та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» /т. І, а.с. 167-172, 198-203, 228-231/, які не містять заборони щодо залучення генпідрядником (ТОВ «Фірма «Даско») до виконання робіт субпідрядних організацій.
Матеріалами справи підтверджений факт передачі позивачем виконаних підрядних робіт замовникам (ПрАТ «Телесистеми України» та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») та отримання за вказані роботи кошти /т. І, а.с. 162-166, 173-197, 204-227, 232-248, 255, 259-271/.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджується реальність здійснення спірних господарських операцій між ТОВ «Фірма «Даско» та ТОВ «Монолітбудкомплект». Так само, позивачем доведений факт передачі отриманих від ТОВ «Монолітбудкомплект» послуг ПрАТ «Телесистеми України» та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», що виступали замовниками таких послуг, а тому висновок відповідача про відсутності у позивача підстав для віднесення сум ПДВ по спірним господарським операціям до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки платником дані податкового обліку сформувало в порядку, визначеному розділом V ПК України.
Судом першої інстанції були визнані безпідставними твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Монолітбудкомплект» основних засобів та працівників, оскільки акт перевірки не містять відомостей про те, на підставі яких даних відповідач дійшов такого висновку. Також позивачем до матеріалів справи надана копія ліцензії серії АВ №316148, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ТОВ «Монолітбудкомплект» на право зайняття будівельною діяльністю терміном дії з 18.05.07 р. по 18.05.12 р. /т. ІІ, а.с. 66-68/, що підтверджує наявність у ліцензіата необхідних виробничих потужностей та трудових ресурсів.
Зважаючи на те, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує з відсутністю його контрагента за юридичною адресою, суд першої інстанції послався на положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та зазначив, що відповідачем доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність ТОВ «Монолітбудкомплект» за місцезнаходженням станом на момент вчинення спірних господарських операцій не надано.
Також суд першої інстанції вказав на відсутність у відповідача права визнавати на свій розсуд нікчемними правочини та послався на рішення Європейського Суду з прав людини від 22.01.09 р. (справа «Булвес» АД проти Болгарії») та рішеннях Верхового Суду України в даній категорії справ (постанови ВСУ від 09.09.08 р. у справі № 21-500во08, від 01.06.10 р. у справі № 21-573во10, від 31.01.11 р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31.01.11 р. у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 161 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної краги їх не спростували.
Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.13 р. по справі № 816/1871/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне замінити первинного відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області, яка є її правонаступником, оскільки представником відповідача до суду апеляційної інстанції надане відповідне клопотання.
Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про заміну відповідача - задовольнити.
Допустити заміну відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 816/1871/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013р. по справі № 816/1871/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Даско» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська
Судді (підпис) Ю.М. Філатов
(підпис) Л.В. Тацій
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.С. Водолажська
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2013 |
Оприлюднено | 23.09.2013 |
Номер документу | 33607034 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Водолажська Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні