Рішення

від 17.09.2013 по справі 20/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2013 Справа № 20/248

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", м. Київ, в особі Донецької дирекції, м. Донецьк, ідентифікаційний код 22020055

до відповідача: Управління державної служби охорони при головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

про: стягнення збитків в сумі 293425,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Суховерхов С.В. (за довіреністю №12-07 від 02.01.2013р.);

від Відповідача - Давидюк Т.В. (за довіреністю №21/1-1212/Мщ від 08.08.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 22.07.2003р. на 05.08.2003р., проте 05.08.2013р. провадження по справі було зупинено та поновлено 04.09.2013р. із призначенням до розгляду на 17.09.2013р.

У судовому засіданні 17.09.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта", м. Київ, в особі Донецької дирекції, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу державної служби охорони при Шахтарському РВ УМВС України в Донецькій області (далі - Відповідач) про стягнення збитків в сумі 293425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем обов'язку з охорони об'єкту за договором на централізовану охорону майна на об'єкту підрозділом Державної служби охорони при міністерстві внутрішніх справ України №304 від 01.09.2000р., внаслідок чого було здійснено розбійний напад та викрадено гроші на суму 293425 грн., які і складають завдані збитки.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 01.09.2000р., акт раптової перевірки наявності грошових коштів від 07.02.2008р., претензію від 03.03.2003р., лист від 06.03.2003р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 161, 203 Господарського кодексу України.

Додатково Позивачем були надані документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.115-117).

Відповідач надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.28, 36-37, 39-77, 80- 82, 97-105, 1120 113-114), у тому числі - відзив від 10.07.2003р., яким проти позову заперечив, вказуючи на те, що об'єкт під охорону співробітником Позивача здано не було, окрім того, він не скористався тривожною сигналізацією, тому співробітники Відповідача не мали жодних підстав діяти інакше, а також - заперечення на позов №21/1-122/Юр від 16.09.2013р., в якому наголошено на неможливість застосування відповідальності через не перебування об'єкту під охороною.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2013р. було здійснено заміну Відповідача в порядку процесуального правонаступництва з Відділу державної служби охорони при Шахтарському РВ УМВС України в Донецькій області на Управління державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області.

Представники сторін у судовому засіданні 17.09.2013р. підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутності будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правої кваліфікації розглядуваного спору.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2000р. між Позивачем (Замовник) та правопопередником Відповідача (Охорона) було укладено договір на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України №304 (а.с.а.с. 40-46), відповідно до умов п.п.2.1., 2.2 та п. 10.1 якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону майно, що знаходиться на об'єктах перерахованих в дислокації-розрахунку (додаток №2 а.с.47) та позначених у плані (схемі) об'єктів (додаток №2 а.с.54), охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні і години, вказані у дислокації-розрахунку, строком дії на 1 рік.

Відповідно до п.п.2.4 та 2.5 договору періодом охорони вважається час з моменту прийому майна, що знаходиться на об'єкті під охорону «Охороною» до його зняття з охорони «Замовником» у відповідності з Інструкцією правил користування сигналізацією, затвердженою сторонами (додаток №3 а.с.а.с.59,60), приймання «Охороною» майна на об'єктах обладнаних сигналізацією і підключених до пульту центральної охорони під охорону і зняття з охорони «замовником» здійснюється згідно з інструкцією.

Розділом 4 договору встановлені обов'язки «Охорони» серед іншого:

- забезпечити охорону майна «Замовника», прийнятого під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, де знаходиться майно. що охороняється (п.4.1.1);

- повідомляти в чергову частину органів внутрішніх справ і «Замовнику» про факт порушення цілісності об'єкта або заподіяні збитки пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників органу внутрішніх справ або слідства забезпечувати недоторканість місяця події (п.4.1.4).

До обов'язків «Замовника» у розділі 5 договору віднесено:

- здійснювати визначені актами обстеження та договором заходи по обладнанню об'єкта сигналізацією, створювати належні умови для забезпечення зберігання майна та сприяти «Охороні» при виконанні нею своїх функцій, а також в удосконаленні організації охорони майна на об'єкті (п.5.1.1);

- вмикати сигналізацію на об'єкті перед здачею майна під охорону, а у випадку її несправності негайно повідомляти про це «Охорону» і не залишати об'єкт до усунення несправності передачі майна, що знаходиться на об'єкті, під охорону у встановленому порядку (п.5.1.8);

- знайомити працівників «Охорони» з існуючими на об'єкті правилами з охорони праці. що стосуються здійснення «Охороною» своїх функцій, та проводити необхідні заходи з охорони праці особового складу «Охорони» (п.5.1.14).

За умовами п. 6.1 договору, «Охорона» несе майнову відповідальність за прямі дійсні збитки, заподіяні «Замовнику» внаслідок неналежного виконання «Охороною» договірних зобов'язань в межах балансової вартості майна на об'єкті визначеної в дислокації-розрахунку, за умов:

- крадіжки майна у період охорони;

- знищення або псування (в тому числі шляхом підпалу) майна у період його охорони сторонніми особами, які проникли на об'єкт;

- факти вини «Охорони» у допущенні крадіжки, а також знищенні або пошкодженні майна «Замовника», що охороняється сторонніми особами, які проникли на об'єкт або внаслідок пожежі чи в силу інших причин, в разі виникнення спору встановлюється судом.

Відшкодування збитків «Замовнику» заподіяних з вини «Охорони» здійснюються «Охороною», відповідно до п.6.5 договору, за власною ініціативою або за рішенням суду, що набрав законної сили, втім розмір збитків має бути підтверджений відповідними документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, складеними за участю «Охорони» за звіреними з бухгалтерськими даними. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, що не перевищує ліміту каси, встановленого для цього об'єкта.

«Охорона» звільняється від відповідальності, відповідно до умов передбачених розділом 7 договору, у випадках:

- за збитки , допущені при відсутності вини «Охорони» у їх спричиненні, а саме за майнові збитки, що заподіяні злочинцем всередині об'єкта, якщо він проник на цей об'єкт до моменту прийому майна під охорону (п.п. в) п.7.1.1);

- за крадіжку майна, що охороняється, якщо органами дізнання, слідства або судом буде встановлено, що крадіжку допущено у зв'язку з не здаванням сигналізації на об'єкті під спостереження.(п.п. б) п. 7.1.2).

Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір, у відповідності до п.10.2, вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Відповідно до п. 7 «Інструкції про порядок приймання (здачі) об'єктів та окремих приміщень під охорону ПЦО» , не менш ніж за годину до закриття здачі об'єкту під охорону відповідальна особа «Власника» здійснює контрольну здачу охоронно-пожежної сигналізації об'єкту під нагляд ПЦО. За п. 9 зазначеної інструкції, об'єкт вважається прийнятим під охорону ПЦО після повідомлення відповідальною особою «Власника» за телефоном ПЦО своєї фамілії, встановленого коду та підтвердженням черговим ПЦО із повідомленням свого умовного номеру та часу приймання об'єкту під охорону.

У разі нападу на об'єкт обладнаний тривожною сигналізацією, за п. 2.1 «Інструкції за діями «Госпорганів» на об'єктах, обладнаних тривожною сигналізацією, при розбійному нападу», один з співробітників не роблячи різких рухів або переміщень, повинен натиснути кнопку або іншим засобом повідомити в чергову частину державної охорони або ПЦО, а потім за можливістю затягнути час перебування на об'єкті злочинця.

Як вбачається з протоколу прослуховування телефонних переговорів (а.с.66) - 06.02.2003р. о 20:06 год. на пульт центральної охорони надійшов дзвінок від співробітника Позивача - Васильєва С.І. з метою попередження про закриття каси.

У зв'язку із відсутністю контрольного дзвінка про здачу об'єкту, о 20:42 год. черговий пульту управління Калашнік Л.В. направила наряд групи реагування ПЦО до об'єкту з метою перевірки наявності на ньому співробітників «Власника», що вибачається з протоколу прослуховування (а.с.67) та письмового пояснення чергового - Калашнік Л.В. (а.с.63). Проте, після прибуття на місце наряд охорони виявив, що всі двері та вікна були закриті, тому направилась на контрольну точку, про що зазначається у письмових поясненнях охоронця (а.с.61) та охоронця-водія (а.с.62).

В свою чергу, начальник головної каси Сніжнянського УПЗ - Васильєв С.І. у поясненнях (а.с.а.с.64, 65) зазначає, що після дзвінка до пульту охорони о 20:06 на нього було здійснено напад і він не встиг здати об'єкт під охорону, а про тривожну сигналізацію він не знав, тому нею не скористався. О 21:37 він начальник задзвонив на пульт охорони та повідомив про напад.

07.02.2003р. представниками Позивача було складено акт раптової перевірки наявності грошових коштів (а.с.а.с.8,9), яким було встановлено нестачу коштів на суму 293425 грн..

03.03.2003р. Позивач звернувся до Відповідача із претензією №09-190 (а.с.а.с.10,11) щодо відшкодування збитків на суму 293424 грн.

Листом від 06.03.2003р. Відповідач відмовив Позивачу у відшкодуванні збитків з підстав їх необґрунтованості.

За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

27.12.2003р. слідчим СВ Сніжнянського МВ ГУМВС України в Донецькій області було винесено постанову (а.с.91) про зупинення досудового слідства по кримінальній справі за фактом ст. 187 ч.4 КК України на строк до встановлення осіб здійснивши даний злочин.

06.09.2013р. Позивач звернувся до Сніжнянського МВ ГУМВС України Донецькій області із позовом (а.с.116,117) про стягнення з винних осіб на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» матеріальну шкоду в розмірі 293425 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, приведених вище.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, з огляду на таке:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування завданих внаслідок неналежного виконання обов'язків з охорони збитків у розмірі суми вкрадених грошових коштів - 293425 грн.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, дату їх виникнення, останні (правовідносини), у світлі приписів ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, п.п. 4, 10 його Прикінцевих та перехідних положень, п.п. 4, 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, регулюються нормами законодавства, що діяло на момент виникнення правовідносин і утворення (на думку Позивача) підстав для цивільної відповідальності Відповідача, насамперед - Цивільним кодексом УРСР, а також - умовами укладених між ними договору на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України №304 від 01.09.2000р.

Згідно ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання (кореспондуючі права і обв'язки) виникають зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України УРСР зобов'язання мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При цьому, приписи ст. 162 Цивільного кодексу УРСР встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

В свою чергу, згідно ст. 203 Цивільного кодексу УРСР в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Оскільки обов'язки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що кваліфікує заявлені позовні вимоги за способом захисту як стягнення збитків у розмірі вартості відсутнього майна, завданих невиконанням зобов'язання, що випливає з договору, на обов'язковості з'ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. В розглядуваному випадку суб'єктом є право попередник Відповідача, об'єктом - правовідносини за договором №304 від 01.09.2000р., об'єктивна сторона має полягати в наявності порушення з боку право передника Відповідача та наявності збитків, обумовлених (які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку) із таким порушенням. В свою чергу, суб'єктивна сторона визначатиметься виною, відсутність якої за змістом ст. 206 Цивільного кодексу УРСР має доводити особи, яка припустила порушення зобов'язання.

Втім, як вибачається з наявних матеріалів справи та Позивачем не заперечується, на момент розбійного нападу майно Позивача не було здану під охорону визначеному договором порядку (п.5.18), що унеможливлює виникнення у правопопередника Відповідача обов'язку за п.4.1.1. договору із забезпечення охорони майна, яке не було здано в охорону, та, відповідно - порушення такого відсутнього обов'язку.

Наразі, в п. 7.1. договору сторони передбачили звільнення Охорони від відповідальності, якщо збитки були завдані до моменту прийому майна під охорону. Відсутність порушення визначених договором обов'язків з боку правопопередника Відповідача (адже співробітники Позивача не тільки не поставили майно під охорону, але й не скористалися згідно п. 2.1 «Інструкції за діями «Госпорганів» на об'єктах, обладнаних тривожною сигналізацією, при розбійному нападу» тривожною сигналізацією) зумовлює відсутність як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони складу цивільно-правової відповідальності, що має наслідком відмову у задоволені позову через юридичну і доказову неспроможність.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта", м. Київ, в особі Донецької дирекції, м. Донецьк (ідентифікаційний код 22020055) до Управління державної служби охорони при головному Управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) про стягнення збитків в сумі 293425,00 грн.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2013р.

Суддя Д.О. Попков