Постанова

від 18.09.2013 по справі 914/2175/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 914/2175/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників:

від позивача: Яцишин Я.Я.;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Львівської міської ради, вих. № 05-762 від 25.07.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2013р.

у справі №914/2175/13, суддя Матвіїв Р.

за позовом Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України, м. Львів

до відповідача Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 148 089, 71 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2013р. у справі № 914/2175/13 позов Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України задоволено частково. З Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДР 04056049) на користь Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 24, код ЄДР 13800937) стягнуто 132 396 грн. 91 коп. основного боргу, 6 222 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 9 467 грн. 27 коп. 3% річних та 2961 грн. 77 коп. в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 грн. 53 коп. 3% річних - відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 03.07.2013р. Управління капітального будівництва Львівської міської ради звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вих. № 05-762 від 25.07.2013р., в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати, матеріали справи передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що судом першої інстанції безпідставно не відкладено розгляд справи, чим порушено права відповідача, передбачені ст. 22 ГПК України.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 30.07.2013р. справу за № 914/2175/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 31.07.2013р. у склад колегії для розгляду справи Господарського суду Львівської області №914/2175/13 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.09.2013р., скаржнику відстрочено сплату судового збору до винесення постанови.

В судове засідання, призначене на 09.09.2013р., з'явився представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Скаржник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою суду від 09.09.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.09.2013р.

В даному судовому засіданні представник позивача висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Скаржник в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2013р. у справі № 914/2175/13 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 2 червня 2010 року між Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовником згідно з договором) та Науково-дослідним центром "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України (виконавцем згідно з договором) було укладено договір на проведення археологічних робіт № 23-10-НГ, відповідно до п. 1.1 якого виконавець (позивач) зобов'язався своїми силами і засобами провести археологічні роботи на об'єкті "Реконструкція пл. Князя Я. Осмомисла, в тому числі вул. Б.Хмельницького (Реконструкція пл. Я, Осмомисла - 1-ша черга)".

Вартість робіт щодо проведення археологічних робіт, відповідно до п. 2.1 договору, включає в себе відшкодування витрат і плату за виконані роботи і становить 132 396 грн. 91 коп.

Відповідно до п. 2.3. договору замовник проводить оплату робіт, згідно з актами виконаних робіт, за умови поступлення коштів по цьому об'єкту. При відсутності фінансування по цьому об'єкту штрафні санкції, передбачені п. 5.4 не застосовуються.

Відповідно до п. 2.5 договору повна оплата виконаних робіт щодо проведення археологічних робіт виконавцем здійснюється замовником після завершення робіт і підписання сторонами акта здавання-приймання робіт, за умови наявності фінансування по цьому об'єкту.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здавання-приймання робіт за 2010 рік № 1 на суму 118733 грн. 29 коп. та № 2 на суму 13663 грн. 62 коп.

Загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 132396 грн. 91 коп.

Відповідно до п. 4.2 договору по закінченні виконаних робіт виконавець подає замовнику акт здавання-приймання робіт та по накладній звітну документацію у чотирьох (4) примірниках. П'ятий примірник звіту передається виконавцем до наукового архіву Інституту археології НАН України.

У разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом 10-ти календарних днів подати вмотивовану відмову від приймання робіт. У разі отримання виконавцем відмови, сторони повинні скласти двосторонній акт з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання, відповідно до п. 4.3 договору.

Згідно з накладною № 1 від 2010 року виконавець передав, а замовник прийняв звіт про результати археологічних досліджень.

Докази зауважень щодо виконаних робіт та оплати вище встановленого боргу в матеріалах справи відсутні.

Із врахуванням викладеного, місцевий господарський суд встановив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на спірну суму. Крім того, судом зазначено, що вмотивованої відмови, як і заперечень щодо прийняття виконаних робіт відповідачем не заявлялось. Також судом встановлено, що відповідачем не надано і відповідно матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проведення ним розрахунків за виконані позивачем роботи.

З врахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судова колегія погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правовідносини з підряду регулюються нормами статті 837 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Обов'язок щодо оплати вартості виконаних робіт замовником випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та передбачений ч.1 ст.318 ГК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов вищевказаного договору Позивач виконав роботи і передав їх відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт.

Відтак, з врахуванням того, що відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про його відмову від прийняття робіт, виконаних позивачем, то суд, на підставі вимог ст.853 Цивільного кодексу України, правомірно визнав акти виконаних робіт такими, що породжують для відповідача обов'язок сплатити позивачу вартість фактично виконаних ним робіт.

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані відповідачем без зауважень та претензій, скріплені відтисками печаток як виконавця так і замовника, що свідчить про те, що сторони дійшли згоди щодо виду робіт, їх обсягів, якості та вартості. Роботи були виконані позивачем і прийняті відповідачем.

Відтак, твердження скаржника про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі в частині стягнення з його рахунку заявленої до стягнення суми, є безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в тому числі щодо наявності підстав для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги, оскільки скаржником не подано доказів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваному судому акті.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку слід покласти на скаржника, стягнувши з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДР 04056049) в доход державного бюджету 1 480 грн. 90 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.07.2013р. у справі № 914/2175/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника, стягнувши з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДР 04056049) в доход державного бюджету 1 480 грн. 90 коп. судового збору.

3.На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 20.09.2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.