Постанова

від 16.09.2013 по справі 919/564/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа № 919/564/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Воронцової Н.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Іванова Анжеліка Вікторівна, Приватне підприємство "Аллофс";

представник відповідача, Демченко Руслан Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю"Спеціалізована компанія "Славутич";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Славутич" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 22.07.2013 у справі № 919/564/13

за позовом Приватне підприємство "Аллофс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю"Спеціалізована компанія "Славутич"

про розірвання договору та стягнення 365324,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.07.2013 позов задоволено частково.

Розірвано договір генпідряду від 21.05.2008 №25, укладений між Приватним підприємством «Аллофс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Славутич».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Славутич» на користь приватного підприємства «Аллофс» 309 838,00 грн основного боргу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Славутич» на користь Приватного підприємства «Аллофс» 7343,76 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків обставинам справи, неправилльного застосування норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Славутич" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову у цій частині.

02.09.2013 позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, якій судовою колегією долучений до матеріалів справи.

В поясненнях позивач зазначає, що ним були профінансовані роботи на загальну суму 1400000 грн. При цьому згідно додатку № 2 до Договору генпідряду №25 позивач повинний був здійснити фінансування визначених у ньому видів робіт на загальну суму 6614000 грн.

Однак згідно акту звірки та підписаним між сторонами актам виконаних робіт КБ-2в та довідкам првартість виконаних робіт КБ-3 за жовтень 2008 року, січень 2009 року відповідачем здійснено робіт, передбачених першим етапом фінансування лише на суму 962558,40 грн., тобто відповідачем не виконано вже олачених робіт за графіком на загальну суму 437441,60 грн.

Крім того, щодо відсутності дозволу на виконання будівельних робіт позивачем зазначено, що позивачу був виданий дозвіл від 24.04.2008 №168, якій був скасований на підставі листа відповідача від 09.12.2009 №90 про закінчення дії Договору генпідряду №25.

До того ж, позивачем також зазначено, що ним не підписано актів виконаних робіт КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт КБ-3 за квітень та травень 2011 року, оскільки, по-перше, вони не надходили на адресу позивача, по-друге, вказані в них роботи не були передбачені Договором генпідряду №25, по-трете, відповідач не мав права виконувати будь-які підрядні роботи на об'єкті будівництва, оскільки дозвол на виконання будівельних робіт №168 від 24.04.2008 анульований 15.12.2009.

Позивачем також звертається увага суду, що згідно листа відповідача від 27.01.2009 №7 він повернув акт прийому-передачі будівельного майданчику, тобто з лютого 2009 року будівельний майданчик вже не знаходився в користуванні відповідача, тому він не міг нести витрати у вигляді сторожевої охорони.

Також позивачем в письмових поясненнях надано пояснення стосовно дійсності акту звірки взаємних розрахунків між сторонами.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. та відпусткою судді Заплава Л.М., була здійснена заміна суддів Антонової І.В. та Заплава Л.М. на суддів Воронцову Н.В. та Сікорську Н.І.

До початку судового засідання 16.09.2013 відповідачем до канцелярії суду здані письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначає, що він не міг виконати у зазначені строки обсяг вказаних у графіку робіт, оскільки позимвач не профінансував жодного виду робіт у повному обсязі. Крім того, є хибним посилання позивача на те, що строк виконання робіт за договором - 29.03.2010, оскільки 18 місяців слід відраховувати від моменту оплати першого авансового платежу у розмірі 80% за графіком фінансування. До того ж відповідач зазначив, що дійсно 15.12.2009 був скасований дозвіл на будівельні роботи, однак відповідно до п.п. 6.1.4 договору відповідач виконав роботи по відкачуванню води з котловану, що накопичувалая внаслідок осадів та зробив зачистку котловану, здійснював охорону об'єкту. Акт передачі будівельного майданчика позивачем не був підписаний та примірник не передавався відповідачу.

У судове засідання, призначене до розгляду на 16.09.2013, з'явилися сторони.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарсьокго суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2008 мiж приватним підприємством «Аллофс» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована компанія «Славутич» (Генпідрядник) укладено генпідрядний договір №25 (далі по тексту Договір). (т.1, а.с. 10-12).

Предметом Договору є роботи з будівництва багатоквартирного жилого будинку, визначені пунктом 5 Договору, за адресою м. Севастополь, вул. Гагаріна, 48 (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, його метою є будівництво Будівлі згідно вимогам до якості за вказівкою Замовника та нормативними вимогами України, для чого Генпідрядник зобов'язаний проводити із своїм матеріалом усі необхідні для цього роботи, здійснювати дії на свій ризик та під свою відповідальність на умовах, наведених та уточнених в Договорі.

Результатом Договору є збудована та введена до експлуатації Будівля з усією необхідною документацією (пункт 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 6.1.3. Генпідрядник зобов'язаний проводити роботи відповідно до графіка, узгодженого з іншими підрядниками Замовника та у відповідності з інтересами Замовника, виходячи з цілі Договору.

Пункт 7.1 Договору визначає, що замовник зобов'язаний здійснювати виплати Генпідряднику за відповідне виконання Договору на умовах, передбачених в Договорі та Додатку №2 (графік фінансування).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язаний провести роботи, у строки наведені у Графіку виконання робіт (Додаток №1 до Договору). Початок робіт - 3 робочих дні з моменту оплати першого авансового платежу за Графіком фінансування (Додаток №2 до Договору). Закінчення робіт - 18 місяців від початку здійснення робіт.

Відповідно до пункту 8.7. Договору Замовник фінансує виконання робіт у відповідності з Графіком фінансування, наведеним у Додатку №2 до Договору. Оплата за поточний місяць здійснюється в два етапи: 1) авансовий платіж в розмірі 80 відсотків від суми закладеної згідно з графіком фінансування на поточний місяць перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Генпідрядника в строк 5 банківських днів з 1-го числа поточного місяця; 2) остаточна оплата за поточний місяць здійснюється після того, як Генпідрядник передав, а Замовник прийняв відповідну частину проведених робіт (у випадку надання остаточного рахунку - прийняв всю роботу) та це оформлено у відповідності з параграфом 14 Договору. Оплата здійснюється після акцептування акту зі сторони Замовника на підставі рахунку, наданого Генпідрядником протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку. Днем оплати вважається дата проведення виплати в банку Замовника.

Пунктами 15.1. та 15.2 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після підтвердження фінансування проекту банком Замовника. Таким днем вважається день сплати Замовником першого авансового платежу Генпідряднику. Договор закінчується після його відповідного виконання.

Позивачем були здійснені наступні авансові платежі: 23.09.2008 у сумі 400000,00 грн. та 20.10.2008 у сумі 1000000 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представниками відповідача під час розгляду справи.

Позивач вважає, що відповідач не виконав передбачені Договором роботи та не повернув у повному обсязі невикористану частину авансу, що стало підставою для звернення до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Славутич" (далі - ТОВ "СК "Славутич") про розірвання генпідрядного договору від 21.05.2008 №25, укладеного між позивачем та відповідачем та про стягнення заборгованості у розмірі 365324,47 грн, з яких: 309838,00 грн. - сума основного боргу, 27910,89 грн. - 3 % річних, 27575,58 грн. - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 530, 611-612, 615, 651, 625, 1212 Цивільного кодексу України, та порушенням ТОВ "СК "Славутич" взятих на себе зобов'язань, що виразилося у не збудуванні та не введенні до експлуатації будівлі з усією необхідною документацією у визначений договором строк, що є його істотною умовою, та, в свою чергу, є підставою для розірвання відповідного договору.

Позивач також вказав, що за порушення ТОВ "СК "Славутич" строків виконання робіт, останній повинен виплатити позивачу три процента річних та збитки від інфляції.

Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору та стягнення основного розміру боргу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не виконані у повному обсязі роботи, передбачені договором, у встановлений строк, то договір підлягає розриванню. При цьому оскільки різниця між здійсненою позивачем оплатою та фактично виконаними відповідачем роботами та частково повернутим авансом складає 309838,00 грн, ця сума підлягає поверненню позивачу.

Відмовляючи у задовленні вимог про стягнення 3%річних та інфляційних витрат за період з 30.03.2010 по 29.03.2013, суд першої інстанції зазначив, що стягнення 3%річних та інфляційних витрат можливо лише при порушенні грошових зобов'язань, які у відповідача були відсутні.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.

Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі вказує, що місцевим господарським судом не враховано, що в наявності прострочка кредитора (позивача), оскільки останній не в повному обсязі здійснив авансування робіт за графіком та не надав дозвіл на виконання будівельних робіт, а тому строк закінчення робіт за договором не наступив та відповідач не прострочив виконання своїх обов'язків за договором. За цих обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору.

З приводу стягнення основного боргу відповідач зазначає, що рішення суду прийнято при невідповідності висновків обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що підрядні робіт за договором на суму 1 400 000,0грн. виконані відповідачем в повному обсязі, підтвердженням чого є акти виконаних робіт КБ-2в за квітень 2011 року на суму 35 258,40грн., за травень 2011 року на суму 83 254,00 грн. та акти наданих послуг щодо відшкодування витрат на охорону об'єкту за період червень 2009 року по грудень 2010 року на загальну суму 259 392,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що укладений між сторонами Договір № 25 за своєю правовою природою є договором підряду, який у силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до умов п. 8.1 Договору закінчення робіт - 18 місяців від початку здійснення робіт . Отже, строком виконання відповідачем робіт за Договором (з врахуванням вихідних днів) є 18 місяців з дня початку робіт, а не 18 місяців з третього дня після отримання відповідачем авансового платежу у сумі 1947200,00 грн., як стверджує відповідач.

Як зазначалося раніше, ПП «Аллофс» перерахувало на адресу ТОВ "СК "Славутич" в рахунок авансування підрядних робіт 23.09.2008 суму 400 000,00 грн. та 20.10.2008 суму 1 000 000,00 грн.

Однак, ТОВ "СК "Славутич" роботи, передбачені Договором за графіком виконання робіт в повному обсязі, в тому числі оплачених робіт, не здійснило. Згідно з актом звірки станом на 31.05.2009, сальдо за Договором на 01.01.2009 складало 1218639,20 грн., за період із січня по травень 2009 року відповідачем були виконані роботи на суму 898801,20 грн. Неосвоєними залишились кошти у розмірі 319838,00 грн. Вказані обставини представниками сторін у судовому засіданні підтверджені.

Згідно додатку №2 до Договору генпідряду №25 - графіку фінансування позивач здійснює фінансування наступних видів робіт:

земляні роботи - перший місяць 1000000,0грн., другий місяць 790000,0грн.;

каркас - перший місяць 1000000,0грн., другий місяць 1700000,0грн.;

зовнішні мережі водопроводу та каналізації - перший місяць 334000,0грн., другий місяць 329400,0грн.;

ПОС - перший місяць 1000000,0грн., другий місяць 790000,0грн.

Згідно акту звірки та підписаним між сторонами актам виконаних робіт КБ-2в та довідкам про вартість виконаних робіт КБ-3 за жовтень 2008 року, січень 2009 року відповідач виконав наступні види робіт:

акт виконаних робіт КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за жовтень 2008 на роботи ПОС на загальну суму 181360,80грн. Тобто підлягає ще виконати роботи на суму 818639,20грн.;

акт виконаних робіт КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за січень 2009 на земляні роботи на загальну суму 781197,60грн. Тобто підлягає ще виконати роботи на суму 218802,40грн.;

акт виконаних робіт КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за січень 2009 на роботи «площа для контейнерів» на загальну суму 12501,60грн. Такий вид робіт не зазначений у першому етапі;

акт виконаних робіт КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за січень 2009 на роботи благоустрій на загальну суму 58225,20грн. Такий вид робіт не зазначений у першому етапі, повинен бути здійснений протягом 15-18 місяців дії Договору;

акт виконаних робіт КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3 за січень 2009 на роботи «винос кабельної лінії» на загальну суму 37876,80 грн. Такий вид робіт не зазначений у першому етапі.

Відповідно до ст.ст. 879,882 Цивільного кодексу України, п.п.88,91,96 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Проте, належних доказів виконання робіт передбачених графіками Договору в повному обсязі, за які відповідач отримав оплату, відповідачем судової колегії не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, у силу ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положеннями пункту 15.3.1 Договору передбачено, що Замовник має право достроково припинити Договір та вимагати від Генпідрядника компенсації понесеної шкоди у випадку, якщо Генпідрядник не приступив своєчасно до виконання Договору, або виконує роботи настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. Згідно з пунктом 15.4 Договору з поважних причин Замовник має право вимагати негайної зміни або припинення договору, сплатив Генпідряднику за роботи, здійснені на цій момент.

Таким чином, законом та Договором позивачу надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Відповідач посилається на виконання робіт за договором на суму 1 400 000,00 грн. в повному обсязі, підтвердженням чого є акти виконаних робіт КБ-2в за квітень 2011 року на суму 35258,40 грн., за травень 2011 року на суму 83 254,00 грн. та акти наданих послуг щодо відшкодування витрат на охорону об'єкту за період червень 2009 року по грудень 2010 року на загальну суму 259 392,0грн.

Однак, судова колегія не може прийняти зазначені акти як належний доказ виконання підрядних робіт з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 88, 91, 96 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.14 Договору генпідряду №25 підтвердженням виконання відповідачем робіт є акти виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, підписані сторонами та засвідчені печатками підприємств.

Проте, усупереч викладеним нормам законодавства та вимогам генпідрядного Договору, а також ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем при повторному розгляді справи судової колегії не надано належних доказів дотримання ст. 882 Цивільного кодексу України та п. 14 Договору в частині підтвердження виконаних робіт передбаченими актами виконаних робіт КБ-2в за квітень 2011 року на суму 35 258,40 грн., за травень 2011 року на суму 83254,00 грн. та актами наданих послуг щодо відшкодування витрат на охорону об'єкту за період червень 2009 року по грудень 2010 року на загальну суму 259392,00 грн., проведення процедури прийняття підрядних робіт та засвідчення прийняття робіт підписами та печатками відповідальних осіб сторін.

Отже обставини не підписання позивачем актів, які, на думку відповідача, підтверджують виконання робіт за Договором підряду у повному обсязі, визнаються судовою колегією обґрунтованими, а тому таки акти не можуть бути визнанні судом дійсними.

Інших доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем умов генпідрядного Договору №25, в тому числі виконання роботи на загальну суму 1400000,00 грн. всупереч ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України з боку ТОВ "СК "Славутич" суду не надано.

Також колегія суду погоджується з доводом позивача, що в квітні, травні 2011 року відповідач не мав права виконувати будь-які підрядні роботи на об'єкті будівництва, оскільки дозвіл №168 від 24.04.2008 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по пр. Гагаріна,48 у м. Севастополі з терміном дії до 31.12.2010, був скасований наказом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі від 15.12.2009 №87. Підставою для скасування дозволу є саме лист відповідача від 09.12.2009 №90 про закінчення дії Договору.

Отже, враховуючи, що ТОВ "СК "Славутич" у передбачений Договором № 25 строк не виконало належним чином роботи та не передало позивачу їх результат, що, у свою чергу, унеможливило виконання сторонами умов Договору на наступних етапах, та неможливості його виконання в цілому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушення ТОВ "СК "Славутич" умов Договору № 25 є істотним, у зв'язку з чим вимоги позивача про розірвання Договору № 25 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо повернення попередньої оплати, то судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції з ТОВ "СК "Славутич" на користь ПП «Аллофс» стягнуто 309838,00грн. попередньої оплати. В даному випадку місцевим господарським судом зроблений правильний висновок, що повернення попередньої оплати є похідною від вимоги про розірвання договору. Враховуючи факт розірвання Договору генпідряду №25, правовідносини сторін щодо повернення авансового платежу, сплаченого на його виконання, є позадоговірними і до них застосовуються норми глави 83 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання. Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.

Таким чином, оскільки на виконання умов Договору генпідряду №25 позивачем на користь відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 1400000,00 грн., останнім його зобов'язання виконані лише у сумі 898801,20 грн. та 10000,00 грн. повернуто, вказані обставини знайшли своє підтвердження при розгляду справи, тому враховуючи факт розірвання Господарським судом м. Севастополя Договору генпідряду №25, грошові кошти у заявленому позивачем розмірі 309838,00 грн. підлягають поверненню, а тому правомірно стягнути судом першої інстанції.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається саме на зацікавлену сторону.

Відповідачем не надано доказів про виконання ним вимов договору генпідряду № 25 у повному обсягу відповідно до графіку та у межах наданого позивачем фінансування, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення Господарського суду м. Севастополя від 22.07.2013 року по справі № 919/564/13 відсутні.

Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Славутич" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22.07.2013 у справі №919/564/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді Н.В. Воронцова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Аллофс" (Комишеве шосе, 15, м. Севастополь, 99014)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю"Спеціалізована компанія "Славутич" (вул. Героїв Бресту, 41, кв. 85, м. Севастополь, 99059)