Рішення

від 19.09.2013 по справі 926/853/13     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 926/853/13 .

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вема» м. Чернівці

до Міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 45000 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

Від позивача - Гонтюк М.В. - директор, Моргуляк С.Б. - представник (дор. від 28.08.2013р.) Від відповідача - Боднар С.Б. - представник (дов. від 27.08.2013р.)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вема» м. Чернівці звернулося з позовом до Міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 45000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами 04.01.2012р. було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів рідких, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу нафтопродукти, а останній взяв не себе зобов'язання оплатити їх вартість. Продавець (позивач) виконав свою частину зобов'язань, а саме: передав покупцеві (відповідачу) згідно накладних № 197 від 25.04.2012р., №199 від 26.04.2012р., №200 від 27.04.2012р., № 201 від 28.04.2012р. нафтопродукти на загальну суму 62321 грн. В порушення умов договору відповідач оплату провів частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 45000 грн. Свою заборгованість відповідач визнав, підписавши акт звірки розрахунків.

Ухвалою суду від 15.08.2013 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 28.08.2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.08.2013 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 09.09.2013 року.

06.09.2013 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 66250,94 грн., в тому числі 45000 грн. боргу, 957,05 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3457,92 грн. 3% річних та 16835,9 грн. пені.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.09.2013р. від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог, а також клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 824/1406/113-а, яка знаходиться в проваджені Чернівецького окружного адміністративного суду.

В своєму відзиві на позов відповідач проти позовних вимог не заперечує, проте наполягає на зупинені провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.09.2013 року в задоволенні заяви позивача про збільшення позовних вимог та в задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено, а розгляд справи відкладено на 19.09.2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.09.2013 року від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, згідно з наступним графіком погашення, а саме: до 31.10.2013р. - 5000 грн., до 30.11.2013р. - 10000 грн., до 31.12.2013р. - 10000 грн., до 31.01.2014р. - 10000 грн. та до 28.02.2014р. - 10000 грн., посилаючись на те, що у підприємства досить скрутне фінансове положення і сплата всієї суми може призвести до погіршення неплатоспроможності відповідача.

Позивач в свою чергу проти заявленого клопотання заперечив, посилаючись на те, що відповідач вже досить довгий час нарощував вказану заборгованість, а у позивача також є боргові зобов'язання перед кредиторами, які йому слід погашати, проте через брак коштів зробити це не є можливим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вема» (Продавцем) та Міським комунальним підприємством «Чернівціспецкомунтранс» (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів рідких № 1 (далі - договір).

За умовами договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити товар (продукти нафтоперероблення рідкі) згідно накладної, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Загальна вартість поставлених нафтопродуктів по договору складає 4300000 грн. (3.4 договору).

На підставі п.5.1 договору розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України, шляхом перерахування Покупцем на рахунок Продавця згідно накладної на відпуск нафтопродуктів, на наступний день після отримання талонів на нафтопродукти.

Відповідно до умов договору ТОВ «Вема» в квітні 2012 року продало МКП «Чернівціспецкомунтранс» бензин А-92, А-80 та дизельне пальне на загальну суму 62321 грн., що підтверджено копіями накладних № 197 від 25.04.2012р., № 199 від 26.04.2012р., № 200 від 27.04.2012р., № 201 від 28.04.2012р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 515617 серії ААГ від 17.04.2012 року.

Станом на квітень 2012 року за відповідачем була заборгованість по оплаті нафтопродуктів, що підтверджено гарантійним листом МКП «Чернівціспецкомунтранс» від 29.03.2012 року, а відтак суми оплати які надходили від відповідача погашали попередні борги.

Згідно акту звірки розрахунків підписаного сторонами 14.03.2013 року станом на березень 2013 року за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 92030 грн., яка в період з березня по серпень 2013 року частково була погашена на суму 47030 грн.

Таким чином станом на день звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становить 45000 грн.

Факт існування заборгованості відповідач визнав, підписавши з позивачем акт звірки розрахунків від 28.08.2013 року, а також у своєму відзиві на позов.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті отриманих нафтопродуктів, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що ж стосується заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що в її задоволені слід відмовити з огляду на наступне.

Господарський суд має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд не оцінює як виняткові обставини аргументацію наведену заявником з тих підстав, що заявником не було надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про реальну наявність важкого фінансового становища.

Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.49, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» м. Чернівці, вул.Жасмінна, 4, (код 31887442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вема» м. Чернівці, вул. Синельникова, 10, (код 21414473) - 45000 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. В задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

У судовому засіданні 19.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 20.09.2013 року.

Суддя С.М. Гушилик