Постанова

від 19.09.2013 по справі 922/1630/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 922/1630/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І.. , суддя Камишева Л.М.. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача- Ворожбянов А.М. (довіреність №08-11/3181/2-13 від 23.07.2013 року)

відповідача - Ященко А.М. (довіреність б/н від 13.05.2013 року);директор-Ліцман О.Д.

прокурора-Кондратюк Н.А. (посвідчення №009093 від 12.10.2012 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№2200Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 02 липня 2013 р. у справі № 922/1630/13г

за позовом Першого заступника прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.Харків

до ТОВ Торгівельної фірми "Бурачок", м.Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ Торгівельна фірма "Бурачок" на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 328 146,84 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2013 року у справі № 922/1630/13г (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Торгівельна фірмиа "Бурачок" на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 275076,91 грн. та 5501,54 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2013 року у справі № 922/1630/13г скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Позивач та прокурор надали суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначають, що проти апеляційної скарги заперечують в повному обсязі, вимоги та доводи викладені в них вважають незаконними, необґрунтованими, такими що не містять під собою правового підґрунтя, у зв'язку з чим, вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Просять рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2013 року у справі № 922/1630/13г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає, що фактично ним використовується земельна ділянка 0,0255 га, а не 0,0529 га як зазначено в рішенні Харківської міської ради від 25.04.2007 року №82/07 та акті, складеному працівниками Харківської міської ради. Крім того, земельна ділянка, надана відповідачеві, має санітарно-захисні зони інженерно-технічних споруд і комунікацій, що розміщені на земельній ділянці та складають 0,0159 га.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно договору купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу №284 від 23.05.1995 року , акту приймання-передачі від 29.08.1995 року та свідоцтва про право власності від 11.10.1995 року №349, нежитлова будівля літ. «А» загальною площею 226,2 кв.м. належить на праві власності ТОВ торгівельній фірмі «Бурачок» (а.с.33,34,35 т.1).

20.04.2005 року ТОВ ТФ «Бурачок» звернулось до Харківської міської ради з заявою №7 про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 0,0529 га по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А терміном на 50 років, згідно проекту відведення земельної ділянки (а.с.72; 73; т.1).

Розглянувши клопотання ТОВ ТФ «Бурачок», Харківська міська рада прийняла рішення, в якому надала згоду на розробку відповідачем проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,065 га по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А (а.с.71 т.1).

Протягом 2006 року сторони листувалися між собою з приводу узгодження розміру орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням Харківської міської ради №82/07 від 25.04.2007 року ТОВ ТФ «Бурачок» надано в оренду земельну ділянку по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А, загальною площею 0,0529 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (а.с.42 т.1).

Пункт 6 Рішення Харківської міської ради від 25.04.2007 року №82/07 містить положення про те, що особам, яким земельні ділянки надані в оренду не пізніше ніж у місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутися до управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів оренди землі; у 4-х місячний термін з дня прийняття цього рішення оформити договори оренди землі.

Згідно п.49.1. даного рішення визначено строк оренди землі - до 01.04.2012 року.

Відповідачем вказане рішення міської ради не виконано, договір оренди з власником землі не укладено.

Управлінням земельних відносин Харківської міської ради проведена перевірка, якою встановлено, що на теперішній час відповідачем право оренди земельної ділянки площею 0,0529 га по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А, у м. Харкові у відповідності до положень діючого законодавства не оформлено, у зв'язку з чим земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А, у м. Харкові №3308/12, відповідно до якого встановлено, що вищевказана земельна ділянка загальною площею 0,0529 га використовується ТОВ ТФ «Бурачок» без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером-геодезистом за допомогою електронного тахеометру Topcon GPT-3002N, з урахуванням вимог ст. ст.1, 34 Закону України "Про землеустрій".

За результатами заміру встановлено, що загальна площа земельної ділянки по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А у м.Харкові, яка знаходиться у користуванні відповідача складає 0,0529 га і використовується ним для експлуатації магазину продовольчих товарів та кафе. Право користування вищезазначеною земельною ділянкою відповідачем не оформлено (а.с. 16 т.1).

Таким чином, з часу прийняття Харківською міською радою рішення №82/07 від 25.04.2007 року і по даний час відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів та не сплачує орендну плату.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про плату за землю» (втратив чинність 01.01.2011 року) та вимог ст.96 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Землекористувачі повинні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У ст.126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів (ст.157 Земельного кодексу України).

Порядок визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, регулюється постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

На підставі вказаних вище норм Земельного Кодексу України, Закону України "Про плату за землю", який був чинним до 31.12.2010 року, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету міністрів України від 19.04.1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 року №130/09 затверджено та введено в дію "Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю" (далі-Порядок).

Пунктом 5.1. Порядку встановлено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

До матеріалів справи додано лист №3450/9/15-220 Державної податкової інспекції від 15.10.2012 року про те, що за період з 01.11.2009 року до 01.10.2012 року ТОВ ТФ «Бурачок» було сплачено 2012,00 грн. земельного податку.

При цьому, сума орендної плати значно перевищує суму земельного податку, який сплачено відповідачем, та не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

Відповідно до наданого господарському суду розрахунку розміру збитків за використання відповідачем земельної ділянки в період з 01.11.2009 року до 01.10.2012 року, враховуючи сплату відповідачем земельного податку, сума збитків складає 328146,84 грн.

Розрахунок підтверджується Актом про визначення збитків №277 від 17.10.2012 року, як неодержаний міською радою дохід за використання ТОВ ТФ «Бурачок» земельної ділянки площею 0,0529 га за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 3-А в сумі 328146,84 грн. (т.1 а.с.21;22).

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2012 р. № 639 затверджено акт № 277 від 17.10.2012р. про визначення збитків.

Отже, акт обстеження земельної ділянки, складений уповноваженими посадовими особами відділу самоврядного контролю за використання і охороною земель, є належним доказом обставин, які в ньому зафіксовані.

Як свідчать матеріали справи, 14.11.2012 року управління земельних відносин направило відповідачу повідомлення №13407/0/84-12 з пропозицією розглянути акт про визначення збитків власнику землі, та вирішити питання про добровільне відшкодування завданих збитків.

Відповідачем не надано відповіді на вказане повідомлення.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право їх відшкодувати. Збитками, в тому числі, є доходи, які вона могла б одержати за звичайних обставин.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог представлено і судом першої інстанції обгрунтовано прийнято до уваги матеріали перевірки Управлінням земельних відносин Харківської міської ради, зокрема, акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Гвардійців Широнінців, 3-А від 15.10.2012 року № 3308/12, акт №277 від 17.10.2012 року про визначення збитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.10.2012 року № 639, якими підтверджено протиправність дій( бездіяльність)відповідача, шкоду, завдану відповідачем власнику землі - позивачу, причинний зв'язок між протиправною діями та шкодою, а також вину відповідача.

Під час розгляду справи в господарському суді відповідач надав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Пунктом 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовною заявою 17.04.2013 року, а збитки нараховані за період з 01.11.2009 року до 01.10.2012 року. Порушення допущене відповідачем є триваючим.

Таким чином, з урахуванням трирічного строку для звернення до суду, збитки за період з 01.11.2009 року по 16.04.2010 року нараховані бути не можуть, оскільки строк позовної давності за цей період є пропущеним.

Господарським судом вірно зазначено, що дані обставини є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 53069,93 грн.

В апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що нарахування збитків є безпідставним, а також на тому, що міські ради не мають повноважень щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель, а тому складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Крім того, скаржник вважає незаконним стягнення збитків у збільшеному розмірі, що на його думку, суперечить нормам чинного законодавства.

Судова колегія не приймає до уваги дані доводи у зв'язку із наступним.

Стаття 80 Земельного кодексу України відносить до суб'єктів права власності на землі комунальної власності територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Підпунктом 1 пункту „б" ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів сільських , селищних , міських рад належить також здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель. Аналогічна норма щодо здійснення самоврядного контролю міськими радами за використанням та охороною земель міститься в ст. 189 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності , додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, посилання скаржника на перевищення позивачем своїх повноважень при здійсненні обстеження земельної ділянки та складенні акту обстеження від 12.10.2012року - є необґрунтованими.

До матеріалів справи надано лист управління Держкомзему у м.Харків від 19.07.2012 року №4394/08 про те, що станом на 19.07.2012 року в управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, 3-А (а.с.41 т.1).

Статтею 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

В пункті 1 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» зазначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, зокрема, заподіяні неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно пункту „2" вказаної постанови Кабінету Міністрів України - розмір збитків визначається комісіями, створеними, в тому числі виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) рад.

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані (п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284).

Рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009 року затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю".

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.12.2009 року по справі №2-а-5392/09 вищезазначений Порядок визнано законним.

Порядок є нормативним актом органу місцевого самоврядування та відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Підставою для нарахування збитків є довготривале користування відповідачем земельною ділянкою, що належить міській громаді, без договору оренди землі та без сплати орендної плати,що є порушенням з боку відповідача вимог чинного земельного законодавства, а саме ст.ст 125; 126 Земельного Кодексу України та прав позивача щодо користування і розпорядження своєю земельною ділянкою. Так відповідачем пропущено не тільки строки здійснення певних дій щодо укладення договору оренди землі, вказані в п.6 Рішення Харківської міської ради від 25.04.2007 року №82/07, але і строк на який земельну ділянку було надано позивачем в користування.

Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати, що і стало підставою для ініціювання позову.

Отже, посилання скаржника на відсутність протоколу про адміністративне порушення, допущене відповідачем, є безпідставними, оскільки відповідач скоїв цивільне правопорушення, тому позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків в порядку передбаченому ст.ст. 22; 1166 ЦК України, а також ст. 156 ЗК України.

Посилаючись на необгрунтоване стягнення судом першої інстанції збитків у збільшеному розмірі, відповідач не наводить конкретного контрррозрахунку і не пояснює в чому полягає це збільшення.

Судова колегія приймає до уваги, що розмір збитків, заподіяних позивачу як власнику спірної земельної ділянки, був визначений комісією, створеною виконавчим комітетом Харківської міської ради відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, а також відповідно до «Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю", затвердженого Рішенням Харківської міської ради №130/09 від 24.06.2009 року.

Як вказано вище,постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.12.2009 року по справі №2-а-5392/09 вищезазначений Порядок визнано законним, отже є обов'язковим для застосування на території міста Харкова.

Актом про визначення збитків №277 від 17.10.2012 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №639 від 17.10.2012 року, та розрахунком розміру збитків, наданих позивачем в обгрунтування позову, доведено, що за період використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,0529 га по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А в м.Харкові без сплати ним орендних платежів, неодержаний міською радою дохід складає 328146,84 грн.

Зазначене рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №639 від 17.10.2012 року не скасовано та не визнано недійсним в судовому порядку, що свідчить про те, що відповідач не скористався своїм правом на оспорювання розміру збитків.

Судова колегія вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що відповідач не є платником земельного податку, оскільки не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Разом із тим, сума земельного податку, сплачена відповідачем, була врахована позивачем при поданні позову у здійсненому ним розрахунку розміру збитків. За таких обставин сплачена відповідачем сума податку на землю не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає, що фактично для розташування нежитлової будівлі ним використовується земельна ділянка 0,0255 га, а не 0,0529 га як зазначено в рішенні Харківської міської ради від 25.04.2007 року №82/07, а тому нарахування збитків виходячи із розмірів земельної ділянки зазначеної площі є безпідставним.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ ТФ «Бурачок» зверталось з заявою від 20.04.2005 року до Харківської міської з проханням надати в оренду саме 0,0529 га землі по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А у м.Харкові (а.с.72 т.1).

До матеріалів справи додано висновок Харківського міського управління земельних відносин №1227/03 від 22.09.2003 року про погодження управлінням проекту відведення земельної ділянки ТОВ ТФ «Бурачок» по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А та щодо можливості відведення відповідачу в оренду земельної ділянки площею 0,0529 га за вказаною адресою (а.с.157 т.2).

На підставі цього Харківська міська рада прийняла рішення №82/07 від 25.04.2007 року про надання ТОВ Торговельній фірмі „Бурачок" в оренду ( строком до 01.04.2012р) земельної ділянки відповідної площі, а саме 0,0529 га.

06.08.2012 року, тобто після спливу строку оренди, визначеного у вищевказаному рішенні міської ради, відповідач звернувся до Харківської міської ради з заявою щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки меншої площі, орієнтовно 250 кв.м., по вул.Гвардійців Широнінців, 3-А у м. Харкові (а.с.83 т.1).

Згідно акту обстеження та визначення меж земельної ділянки № 3308\12 від 12.10.2012 р. (а.с.12,т.1) спірна земельна ділянка частково огороджена забором. Про дану обставину також повідомив представник позивача в судовому засіданні 11.09.2013 р. та не спростував відповідач.

Отже, відповідач з 2007 року користується земельною ділянкою площею 0,0529 га, тобто площею на яку він претендував та яку йому було погоджено позивачем, тому доводи відповідача про фактичне користування ним земельною ділянкою меншої площі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Доводи відповідача про нарахування збитків у збільшеному розмірі також є необгрунтованими.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач посилається також на те, що Харківською міською радою не було доведено до його відома рішення 13 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.04.2007р № 82/07 про надання ТОВ ТФ „Бурачок" в оренду земельної ділянки, а також не повідомлено, „що приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється".

Відповідно ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування „ - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідач не посилається на те, що він звертався до позивача із вимогою видати копію вказаного рішення міської ради, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія приймає до уваги пояснення позивача про те, що відповідно до вказаної норми закону рішення Харківської міської ради та її органів розміщуються на офіційному сайті Харківської міської ради, публікуються в газеті „ Харьковские известия", Бюлетенях міської ради.

До матеріалів справи надано позивачем докази опублікування рішення Харківської міської ради від 25.04.2007р № 82/07 у газеті Харківської міської ради - „Харьковские известия" 01.11.2007року, випуск 1.

Судова колегія також враховує, що рішення Харківської міської ради від 25.04.2007р № 82/07 було прийнято на підставі заяви відповідача від 20.04.2005 року. До часу звернення позивача із позовною заявою по даній справі ( і поданий час) відповідач не виконав вказане рішення міської ради , не уклав договір оренди земельної ділянки і користується нею без правоустановчих документів, без сплати орендної плати за землю, що є порушенням ст.ст. 125; 126; 96 Земельного кодексу України та прав позивача.

Посилання апелянта на те, що міська рада не повідомила його„що приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється" є неправомірними, адже ця вимога закріплена у наведених вище нормах закону.

Наявність на спірній земельній ділянці санітарно-захисних зон та інженерно-технічних споруд і комунікацій, на що посилається відповідач, мають обговорюватися сторонами при укладенні договору, або в судовому порядку за наявності спору щодо умов договору. За відсутності договору оренди землі посилання скаржника на вказані обмеження не можуть бути оцінені судом та враховані ним при вирішенні даного спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2013 року у справі № 922/1630/13г прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2013 року у справі № 922/1630/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 922/1630/13 підписано 16.09.2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.