Ухвала

від 17.09.2013 по справі 2а-14541/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року м. Київ К/9991/67366/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Блажівська Н.Є. Маринчак Н.Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

у справі № 2а-14541/11/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестмарк Плаза»

третя особа: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація

про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів та припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестмарк Плаза» (далі - відповідач, ТОВ «Вестмарк Плаза») про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Вестмарк Плаза» є юридичною особою, зареєстрованою Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.11.2005 р. за № 10721020000005513 за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 12, корп. 1.

Як платник податків відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 29.11.2005 року за № 6465.

Працівниками ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва було встановлено, що ТОВ «Вестмарк Плаза» має ознаки фіктивності, оскільки ОСОБА_5, який згідно довідки з ЄДРПОУ є засновником та директором ТОВ «Вестмарк Плаза» установчі документи підприємства не підписував, директором у вказаному підприємстві ніколи не працював, статут не розробляв, ніяких документів та договір щодо ТОВ «Вестмарк Плаза» не підписував та не укладав, реєструвати ТОВ «Вестмарк Плаза» та вести будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписувати первинні документі нікого не уповноважував.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Тобто, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі і порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п.п. 20.1.12. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

При цьому слід зазначити, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач подає до податкового органу податку звітність. Крім цього, згідно довідки від 09.11.2011 р. та службової записки від 22.02.2012 р. № 109/24-036, з яких вбачається, що за ТОВ «Вестмарк Плаза» рахується заборгованість.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Блажівська

Н.Є. Маринчак