Постанова

від 14.11.2006 по справі 12/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2006 р.                                                                                  м.Рівне                           

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                                    місце прийняття

15:00 год.                                                                                                         Справа №  12/126

  час прийняття постанови                                                                                                                         номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді  Крейбух О.Г.

За участю представників сторін:  

від позивача  :  представник керівник Процик Д.Є.  паспорт СР № 138231  від 03.03.97 р.  

від відповідача : представник ГДПІ Юрчук А.Є. довіреність № 3910/10-06  від 07.11.06 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПРОФАРМА"    

до відповідача Державна податкова інспекція у Корецькому районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003192351/2, №0003202351/2 від 25 січня 2006 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

 Розпорядженням голови господарського суду від "06" листопада 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень судді Шарапи В.М. справу передано на розгляд судді Юрчуку М.І.

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0003192351/2, №0003202351/2 від 25 січня 2006 року .

Під час розгляду справи уточнив позовні вимоги стосовно предмету спору просить: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке виніс податковий орган Гощанська МДПІ 25.01.06р. за №0003202351/2 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття; податкове повідомлення-рішення, яке виніс податковий орган Гощанська МДПІ 25.01.06р. за №0003192351/2 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.

Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві. Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.

  Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.

Податковим органом на вимогу суду надано письмовий документ, який було покладено в основу акту перевірки.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "14" листопада 2006 р. оголошувалась перерва  для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

Працівниками податкового органу - Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції проведено  позапланову документальну перевірку з питань дотримання податкового та валютного законодавства  

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", про що складено акт  від 19 жовтня 2005 р. та п.2.10, 4.2 . Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затверджених постановою Правління НБ України від 19.02.2001р. №72 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 15.03.2001р. за №237/5428 із змінами і доповненнями від 22.05.98р. № 206 та 11.05.99р. №491.

Акт перевірки представник(ки) підписали  з запереченнями

Податковим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення  за №000319235/0,  яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 5163грн. 00коп. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0003202351/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 4211грн.60коп.  

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, в порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач рішення податкового органу оскаржував. За результатами процедури оскарження (первинної та повторної скарг платника податку) скаржнику у задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін.  

Винесено податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій із зазначенням нового терміну сплати податкового зобов'язання та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій із зазначенням нового терміну сплати санкцій.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення №000319235/2 від 25.01.06р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0003202351/2 від 25.01.06р. до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом  вони прийняті без дослідження усіх доказів, нормативних документів.

Дослідивши усі обставини справи, письмові докази, якими обгрунтовуються та заперечуються такі обставини, суд прийшов до висновку,  що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Суд виходив з такого.    

За змістом підпункту 5.1.7 пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування податкови на додану вартість операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами.

Відтак зазначена норма Закону стосується не лише аптечних установ (вони, до речі, в тому числі серед інших суб'єктів господарювання), а й усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність на ринку продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку

Відповідно до переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України № 1949 від 17.12.2003 року, до таких виробів належать, зокрема, пляшки, флакони та аналогічні вироби для лікарських засобів, крові, біологічних речовин (код згідно УКТЗЕД 3923301000).

Як вбачається із акту перевірки від 19.10.05р. податковий орган констатував, що "ТзОВ "Діпрофарма" не являється аптечним закладом та виробником виробів медичного призначення. Такий висновок був зроблений працівниками податкового органу з тих обставин, що товариство проводить закупівлю флаконів (пляшок скляних для крові, лікарських засобів та інших медичних препаратів) та в подальшому здійснює їх реалізацію. Згідно ТУ У 26.1-04773746-025-2002 та інструкції медичного застосуваня флакони (пляшки скляні для крові, лікарських засобів) є одноразового використання, їх гарантійний термін зберігання - 1 рік з дня виготовлення, відтак ТзОВ "Діпрофарма" не повинно користуватися пільгою з продажу виробів медичного призначення (флаконів), які звільняються від оподаткуванням податком на додану вартість.

Такі твердження податкового органу в акті, а в подальшому і в запереченнях на адміністративний позов є безпідставні та необгрунтовані.

Технічні умови України ПЛЯШКИ СКЛЯНІ ДЛЯ КРОВІ, ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ТРАНСФУЗІЙНИХ І ІНФУЗІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ОДНОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ТУ У 26.1-04773746-025-2002 та Інструкції з медичного застосуваня розроблені в межах одного товаровиробника - Житомирського АТВТ "Біомедскло" і стосуються виключно скляної медичної продукції, яка виробляється цим підприємством.

Жодним чином зазначені технічні умови не поширюються на скляні медичні вироби інших товаровиробників.

Відтак є помилковим застосування податковим органом Технічних умов України ПЛЯШКИ СКЛЯНІ ДЛЯ КРОВІ, ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ТРАНСФУЗІЙНИХ І ІНФУЗІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ ОДНОРАЗОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ТУ У 26.1-04773746-025-2002 та Інструкції з медичного застосуваня до позивача стосовно тих господарських зобов'язань, які виникли в частині господарської діяльності по закупівлі флаконів, пляшок скляних для крові, лікарських засобів та інших медичних препаратів в межах України.

Окрім того, оподаткування зазначених виробів медичного призначення (флаконів) може призвести до збільшення вартості такої продукції, що в свою чергу відобразиться на виготовленні препаратів медичного призначення (їх здорожчання для населення), що є неприпустимим та не кореспондується із нормами частини 2 статті 3 Закону України «Про лікарські засоби»(з метою реалізації права громадян України на охорону здоров'я держава забезпечує доступність найнеобхідніших лікарських засобів, захист громадян у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю внаслідок застосування лікарських засобів за медичним призначенням, а також встановлює пільги і гарантії окремим групам населення та категоріям громадян щодо забезпечення їх лікарськими засобами в разі захворювання).

Таким чином позовні вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003192351/2 від 25.01.06р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003202351/2 від 25.01.06р.

Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Як вбачається із норми абзацу 2 підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якої до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 4211грн.60коп., вона стосується правовідносин, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Податковим органом порушено приписи зазначеної норми, оскільки, по-перше, винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій замість податкового повідомлення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення не є тотожними поняттями в силу пункту 1.9. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунтків 2.5, 2.6., 2.7. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. N 247), зареєстрований  в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями в редакції наказу Державної податкової  адміністрації України від 10.08.2005 р. N 328)).

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

По-друге. Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санккцій №0003202351/2 від 25.01.06р. у ньому відсутні посилання податкового органу на номер та дату нормативного акту, приписи якого порушено.

Про те назва, дата та номер цього нормативного акту зазначено у акті перевірки (сторінка 10 акту перевірки) –Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затверджених постановою Правління НБ України від 19.02.2001р. №72 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 15.03.2001р. за №237/5428 із змінами і доповненнями від 22.05.98р. № 206 та 11.05.99р. №491 (процитовано з акту, стиль та орфографія збережені).

Однак податковим органом не враховано та обставина, що зазначений нормативний акт на момент винесення оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санккцій №0003202351/2 від 25.01.06р. втратив свою чинність відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320.

Суд, відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановив, що податковим органом при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій застосований нечинний нормативний акт, що не відповідає обсягу повноважень податкового органу та способу, у який прийнято таке рішення.

За змістом частини 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченні на адміністративний позов, як і в усних поясненнях (усні заперечення) представник податкового органу оминув питання правомірності винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санккцій №0003202351/2 від 25.01.06р.

Відтак позовні вимоги про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санккцій №0003202351/2 від 25.01.06р. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що  позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити в повному обсязі.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке виніс податковий орган Гощанська МДПІ 25.01.06р. за №0003202351/2 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.

Податкове повідомлення-рішення, яке виніс податковий орган Гощанська МДПІ 25.01.06р. за №0003192351/2 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.

Присудити до стягнення з відповідача - Державна податкова інспекція у Корецькому районі (вул.Київська, 59, Корець, Рівненська область, 34700,  код ЄДРПОУ 34131850) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПРОФАРМА" (вул.Київська 55, Корець, Рівненська область, 34700, код ЄДРПОУ 32005853) витрати по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 6 грн. 80 коп.  Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                        М.І.Юрчук  

   Повний текст постанови підписано "03" січня 2007 р.