Ухвала

від 19.09.2013 по справі 805/7658/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року справа №805/7658/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Гайдара А.В. та Яковенка М.М.,

при секретарі Іллінові О.Є.,

за участі представника відповідача-1 Кранц Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 805/7658/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ Сервіс» в особі ліквідатора ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України (відповідач-1), державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В. (відповідач-2) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протизаконним рішення відповідача 2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.05.2013 року № 2418438 та зобов'язати відповідача 1 провести реєстрацію права власності нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщ. 131 «А-ІХ» площею 391, 9 кв.м. за позивачем.

В обґрунтування позову зазначив, що він звернувся до Реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції з питання реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі постанови Господарського суду Донецької області від 10.01.2012р. у справі № 42/44Б, рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 10.01.2013р. у справі №2-409/11. Однак, рішенням № 2418438 від 20.05.2013р. було безпідставно відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно, посилаючись на ст.. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункти 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним рішення Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 2418438 від 20.05.2013 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що законодавством України не передбачено прийняття рішень саме відповідачем 1 щодо державної реєстрації та/або відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно, оскільки останній видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Укрдержреєстру. Також, з рішення державного реєстратора від 20.05.2013 року № 2418438 вбачається, що ним чітко зазначена підстава для відмови в проведенні державної реєстрації прав відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника сторони, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Господарського суду Донецької області від 10.01.2012р. у справі про банкрутство № 42/44Б (а.с. 13-14), позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначений ОСОБА_3.

Товариство було власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договору купівлі-продажу від 16.03.2007р. (а.с. 9), Товариство, в особі директора, ОСОБА_5, продало ОСОБА_6 вбудоване приміщення, розташоване за відповідною адресою.

Згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2007р. (а.с. 8), останній продав ОСОБА_7 вищевказане вбудоване приміщення.

10.01.2013р. Центрально-Міським районним судом м. Горлівки Донецької області по справі 2-409/11 було винесено рішення (а.с. 10-11), яким позов ТОВ «АВ Сервіс» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третіх осіб: приватних нотаріусів-ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу недійсним-задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу вбудованого приміщення, розташованого за зазначеною адресою, укладений між позивачем та ОСОБА_6 Також, визнано недійсним договір купівлі-продажу вбудованого приміщення, розташованого за зазначеною адресою, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Рішення від 10.01.2013р. по справі № 2-409/11 набрало законної сили 22.01.2013р.

На підставі прав, що виникли після вступу в силу судового рішення від 10.01.2013р. по справі № 2-409/11, позивач звернувся з заявою до Реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції для проведення державної реєстрації права власності на вбудоване приміщення, розташоване за відповідною адресою.

Відповідно до положень наказу N 607/5 від 02.04.2013р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за N 534/23066 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", на нерухоме майно загальною площею понад 5000 кв. метрів, а також у випадку подання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання органу державної реєстрації прав та/або державного реєстратора речових прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав вчинити дії щодо реєстрації, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відповідною заявою або без неї щодо вищезазначених речових прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

З урахуванням положень вищезазначеного наказу, вказана заява про реєстрацію права власності була передана Реєстраційною службою Горлівського міського управління юстиції на розгляд до Укрдержреєстру.

Рішенням № 2418438 від 20.05.2013р. (а.с. 12) було відмовлено в державній реєстрації прав на нерухоме майно на підставі ст.. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункти 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вiд 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (далі - Порядок №703).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч. 1, 3 та 7 статті 16 Закону № 1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до вимог статті 15 Закону № 1952 державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

За п.1 Порядку № 703 цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 Порядку № 703 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до ст. 16 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Для реалізації прав та обов'язків, що виникли на підставі вищевказаного судового рішення, позивач звернувся до Реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції, відповідача 1 з питання реєстрації права власності на нерухоме майно, яке вказано вище.

Відповідно до ст. 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону №1952 відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 52-56 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Враховуючи вищевказані підстави та п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 відповідачем було прийнято рішення № 2418438 від 20.05.2013р. про відмову в державній реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно, на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам встановленим законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам що їх посвідчують.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, в рішенні № 2418438 від 20.05.2013 року не вказано, які саме документи необхідно надати для встановлення відповідності заявлених прав, чим порушені права позивачів на повторне звернення до відповідачів, оскільки Порядком передбачено, що після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до державного реєстратора для реєстрації відповідного права власності.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення відповідача-2 про відмову в реєстрації права власності прийнято з порушенням вимог статті 24 Закону № 1952, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно визнав оскаржуване рішення протиправним.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведений факт правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Повний текст складений 23 вересня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 805/7658/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: А.В.Гайдар

М.М.Яковенко