Ухвала

від 18.09.2013 по справі 2а-3453/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/71615/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., при секретарі: Тимкович І.О. за участю: представника відповідача 1 представника відповідача 2 Гончарука І.І. Коноваленка Є.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» до Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» звернулось до суду з позовом до Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 109 від 03 жовтня 2011 року в частині п.п. 4, 5 Переліку рекламних засобів, що підлягають демонтажу - Додатку № 1 щодо демонтажу рекламних щитів товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум».

Зобов'язано Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) змонтувати рекламні щити товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» в кількості 2 (двох) одиниць за адресами: автомобільна дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 21+630 та км 22+900 праворуч.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» в червні 2011 року на підставі дозволів, виданих Державною службою автомобільних доріг України, на розміщення спеціальних конструкцій і зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг у межах населених пунктів від 22 березня 2010 року

№ 2500/103/03-10-1 та № 2501/103/03-10-2 встановлено рекламні щити 3000x6000 мм за адресами: автомобільна дорога М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 21+630 праворуч та автомобільна дорога М-03 КиївХарків-Довжанський, км 22+900 праворуч (м. Київ, Дарницький район, Бориспільське шосе, електроопори № 71 та № 97).

Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» 25 серпня 2011 року було виявлено порушення позивачем чинного законодавства України у зв'язку з розміщенням реклами за адресою: Дарницький район, Бориспільське шосе, електроопори № 71 та № 97.

25 серпня 2011 позивачу було надіслано вимоги за №110089/К та №110090/К, якими запропоновано в триденний термін демонтувати рекламний засіб, розміщений без оформленої у встановленому порядку проектно-дозвільної документації, а саме: щит, що стоїть окремо «моноліт», які позивачем виконані не були.

Наказом Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації») «Про демонтаж рекламних засобів»

№ 109 від 03 жовтня 2011 року доручено комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» протягом місяця забезпечити демонтаж рекламних засобів згідно з додатками 1 та 2 до цього Наказу.

12 жовтня 2011 року рекламні щити позивача були демонтовані, про що складено акти про демонтаж рекламного засобу від 12 жовтня 2011 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» оскаржило їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при розміщенні зовнішньої реклами не було отримано дозвіл у відповідного органу Київської міської ради у встановленому законом порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії позивача щодо розміщення реклами є правомірними, оскільки позивачем отримано необхідні дозволи на розміщення рекламних конструкції вздовж автодоріг загального користування, балансоутримувачем яких є Служба автомобільних доріг у Київській області.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Преамбулою Закону України «Про рекламу», який набрав чинності 25 липня 1996 року

(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що цей закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про рекламу» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову «Про затвердження «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» № 2067 від 29 грудня 2003 року, якою затверджено «Типові правила розміщення зовнішньої реклами».

Згідно з пунктом 2 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Дозволом є документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці

Відповідно до пункту 3 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з пунктом 5 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

Пунктом 16 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» передбачено, що дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

На вимогу робочого органу дозвіл погоджується, зокрема, з Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування, а також утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Статтею 2 Закону України «Про рекламу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено сферу застосування цього Закону, а саме, цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Законом України «Про автомобільні дороги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що набрав чинності 07 жовтня 2005 року, визначено правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

При цьому, Перехідними положеннями Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що до приведення у відповідність із Законом України «Про автомобільні дороги» закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про автомобільні дороги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад , а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 16 вищезазначеного Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Отже, з наведеного вбачається, що положення статті 16 Закону України «Про рекламу» та «Типові правила розміщення зовнішньої реклами» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не суперечать положенням статті 38 Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки передбачають надання дозволів на розміщення реклами в межах міста відповідними органами виконавчої влади за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо порушення позивачем вимог законодавства при розміщенні зовнішньої реклами у зв'язку з неотриманням дозволу на таке розміщення відповідного органу виконавчої влади.

А суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про правомірність дій позивача, а відтак - безпідставно скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Мос Верум» до Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київреклама» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: