Постанова

від 18.09.2013 по справі 812/3011/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 року Справа № 812/3011/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представника позивача Попова Є.В., довіреність від 01.01.13.,

представника відповідача Шуйського О.В., довіреність від 23.08.13.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб» до Луганської митниці про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення від 15.03.13. № 8 ,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб» до Луганської митниці , в якому позивач просив суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 15 березня 2013 року № 8.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення митного органу прийнято на підставі акта перевірки, висновки якого, на думку позивача, не відповідають нормам чинного законодавства. Так, відповідач безпідставно вважає, що товариством у порушення вимог ст. ст. 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 та ст. 58 Митного Кодексу України від 13.03.2012, не було включено до митної вартості товарів, що ввозились на територію України сум роялті ті інших ліцензійних платежів на суму 5790,78 євро, що на час подачі митних декларацій до митного органу складає 60 703, 06 грн.

Позивач вказує, що за угодою з UNION DES ASSOCIATIONS EUROPEENNES DE FOOTBALL (UEFA) за № 00101799 ТОВ «СП «Колумб» має невиключне право на розробку, виробництво, просування, збут та продаж ліцензійної продукції для чемпіонату EURO 2012. За вказаною угодою обов'язковими ознаками ліцензійної продукції є: вироби, що відповідають контрольному зразку по угоді; упаковка відповідає вимогам UEFA та українського законодавства; наявність затвердженої голографічної ліцензійної марки на готовому виробі. Задля дотримання вказаної угоди позивачем укладено договори на постачання товарів, які є лише складовими елементами, та які призначені для подальшого виготовлення товариством ліцензійної продукції. Отже, ці товари, отримані безпосередньо від постачальників, не є ліцензійною продукцією, з якої сплачуються роялті та ліцензійні платежі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням у справі за № 812/3012/13-а, що знаходилась в провадженні Луганського окружного адміністративного суду. Провадження поновлено ухвалою суду від 10 вересня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких, серед іншого, наведено норми Митного кодексу України у редакціях 11.07.2002 та 13.03.2012, які регулюють визначення митної вартості товарів, та зазначено, що з урахуванням вимог Угоди про ліцензування № 00101799 позивачем придбано у іноземних виробників («СТУДИО АВАНГАРДЕН ДИЗАЙН - АНДРЕЕВ ЕООД БОЛГАРИЯ», УП «ДИЗАЙН-СТУДИЯ СЭНС» БІЛОРУСЬ, HANGHOU SENJIU IMPORT&EXPORT. LTD КИТАЙ, «PENTAGRAM POLSKA SP.ZO.O» Польща) продукцію, що містить ліцензійний знак «UEFA EURO 2012». Така продукція ввезена на митну територію України та оформлена у митному відношенні за 6 вантажно-митними деклараціями: № 702200001/2/002897 від 23.03.2012, № 702200001/2/004058 від 12.04.2012, № 702200001/2/004367 від 20.04.2012, № 702200001/2/004823 від 27.04.2012, № 702200001/2/005391 від 10.05.2012, № 702200001/2/007694 від 18.06.2012.

На виконання умов Угоди про ліцензування в порядку зустрічного задоволення права використання ліцензійного знаку ТОВ «СП «Колумб» здійснювалась на користь UEFA сплата роялті, у тому числі для товарів, які імпортувались на митну територію України. Пр. цьому перевіркою встановлено, що позивачем протягом звітного періоду в повному обсязі виконувались умови зазначеної Угоди, що підтверджується наданими позивачем до перевірки документами.

Відповідач вказує, що митний орган під час проведення перевірки встановив факт сплати роялті за товар, ввезений на митну територію України, які на момент митного оформлення не могли бути сплачені та задекларовані, виходячи з п. 10 Угоди про ліцензування № 00101799, необхідність включення цих витрат до митної вартості товару встановлено Митним кодексом України. Розрахунок роялті здійснено самим позивачем, їх сплату позивач підтвердив квартальними звітами, наданими UEFA. При цьому митний орган лише включив сплачені роялті до митної вартості товару, з якої здійснюється розрахунок митних платежів.

Крім того, відповідач послався на висновки Луганського окружного адміністративного суду, які вкладені у постанові суду від 04.07.2013 у справі № 812/3012/13-а, відносно правомірності дій відповідача щодо визначення митної вартості товарів, що ввезено на територію України за вищенаведеними вантажно-митними деклараціями.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб», ідентифікаційний код 13399860, зареєстровано в якості юридичної особи 21.01.2004, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.10.2004, № запису 1 382 120 0000 001238 (т.1 а.с.34).

У період з 27.12.2012 по 08.02. 2013 на підставі наказу Луганської митниці від 14.12.2012 № 819 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи та ТОВ «СП «Колумб» за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за наслідками якої було складено акт за № 0008/3/702000000/0013399860 від 22.02.2013. Перевіркою встановлено, що не включення до митної вартості сплачених роялті є порушенням п.3 ч.2 ст. 267 Митного кодексу України від 11.07.2002, п.п. 3 п.10 ст. 58 Митного кодексу України від 13.03.2012, а саме, порядку включення сум роялті та інших ліцензійних платежів до цін, що фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості понесених додаткових витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, що є порушенням п.5 ч.2 ст. 267 Митного кодексу України від 11.07.2002.

За результатами перевірки митним органом було прийняте податкове повідомлення форми «Р» від 15.03.2013 № 7, яким було нараховано податкове зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на територію України, на загальну суму 3756, 51 грн., в тому числі за основним платежем - 3005, 21 грн., за штрафними санкціями - 751,30 грн.

Зазначені обставини встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 812/3012/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб» до Луганської митниці про скасування податкового повідомлення від 15.03.13. № 7 по миту на товари, що ввозяться на територію України (т.1 а.с.217-224). Постанова залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року (т.1 а.с. 225-228).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі акта перевірки № 0008/3/702000000/0013399860 від 22.02.2013 відповідачем прийнято також податкове повідомлення форми «Р» від 15 березня 2013 року № 8, що є предметом оскарження у справі, що розглядається (т.1 а.с. 33). Вказаним податковим повідомленням відповідачем визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, в розмірі 16379,53 грн., в тому числі за основним платежем - 13103,61 грн., за штрафними санкціями - 3275,92 грн.

Безпосередньо розмір визначеного відповідачем податку на додану вартість позивачем не оспорюється.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Згідно з п.123.1. ст.. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з ввезення та вивезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п.187.8. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

За приписами норм п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

В силу норм ст.ст. 49, 51 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п.194.1.ст. 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Як вбачається з акта перевірки № 0008/3/702000000/0013399860 від 22.02.2013 та наданого відповідачем розрахунку сум грошових зобов'язань (т.1 а.с.203), оскаржуваним податковим повідомленням суми податку на додану вартість нараховані митним органом на підставі визначеного перевіркою розміру митної вартості товару, ввезеного позивачем за вантажно-митними деклараціями «ІМ40» № 702200001/2/002897 від 23.03.2012, № 702200001/2/004058 від 12.04.2012, № 702200001/2/004367 від 20.04.2012, № 702200001/2/004823 від 27.04.2012, № 702200001/2/005391 від 10.05.2012, № 702200001/2/007694 від 18.06.2012. Тобто, розмір податку на додану вартість визначено відповідачем відповідно до наведених норм Податкового та Митного кодексів України - виходячи з розміру митної вартості ввезених товарів.

За приписами ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Питання правомірності визначення відповідачем розміру митної вартості товарів за вказаними ВМД стали предметом дослідження судом у справі № 812/3012/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб» до Луганської митниці про скасування податкового повідомлення від 15.03.13. № 7 по миту на товари, що ввозяться на територію України. Вищезгаданою постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 812/3012/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Як було вказано, постанова набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2013.

Виходячи з вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, підстави заявлених вимог про скасування податкового повідомлення від 15.03.13. № 8 стосуються виключно визначення правомірності включення сум роялті до митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України.

Вказані доводи позивача також були предметом дослідження судом у справі № 812/3012/13-а, тому виходячи з наведених норм ст. 255 КАС України, такі доводи не потребують додаткового оцінювання.

Інших доводів щодо неправомірності визначення відповідачем сум податку на додану вартість позивач не наводить.

Отже, враховуючи висновки суду у справі № 812/3012/13-а щодо правомірності визначення відповідачем митної вартості товарів, які возились на територію України, підстав для визнання неправомірним рішення відповідача про донарахування податку на додану вартість судом не встановлено. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб» до Луганської митниці про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення від 15.03.13. № 8 відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко