Ухвала

від 19.09.2013 по справі 910/16901/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/16901/13 19.09.13

За позовом Компанії «Pioneer Hi-Bred International, Inc.» (м. Джонстон, шт. Айова, США)

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар"

про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Капітоненко А.Г., Мамуня О.С., Ніколаєнко А.Л.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Курзін О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Компанія «Pioneer Hi-Bred International, Inc.» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Державної служби інтелектуальної власності України (далі-відповідач-1) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар" (далі-відповідач-2) про 1) дострокове припинення дії свідоцтва України № 53704 на знак для товарів і послуг «Maximus» щодо товарів 31 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: "сільськогосподарські, садові та лісові продукти і зерно, що не належать до інших класів; живі тварини; свіжі фрукти та овочі; насіння, живі рослини і квіти; корми; солод; всі товари, що включені до 31 класу, в тому числі: апельсини; арахіс (плоди); арахісова макуха для тварин; арахісове борошно для тварин; барда; плоди білої акації; білок кормовий; боби свіжі; борошно для тварин; бульби (квітів); буряк; вапно до кормів; виноград свіжий; виноградні лози; висівки; висівки кормові; вичавки цукрової тростини (сирі); вінки з живих квітів; водорості харчові або кормові; галети для собак; гарбузи; горіхи (плоди); горіхи ліщинові; городні трави свіжі (прянощі); горох свіжий; гриби свіжі; грибниці; грибниці для розмножання грибів; відходи кормові ґуральництва; дерева; деревина необроблена; деревина нерозпиляна; деревинна стружка для виготовляння деревинної маси; дерен природний; домішки до кормів нелікарські (немедичні); дріжджі для худоби; живі тварини; жито; жуйки харчові для тварин; залишки переганяння вина; збіжжя (зерно необроблене); звіринцеві тварини; зерно (насіння); зерно кормове; зіпріла солома (мульча); ікра риб'яча; кабачки; какао-боби необроблені; картопля свіжа; каштани свіжі; квіти живі; квіти засушені декоративні; кокосові горіхи; кола горіхи; копра; кора коркова необроблена; коренеплоди харчові; корм для хатніх тварин; корми для птахів; корми для тварин; кропива; кукурудза; кукурудзяна макуха для худоби; кунжут; кущі; лангусти (живі); лимони; листя пальмових дерев; льонне борошно кормове; макуха олійна; макуха ріпакова для худоби; мигдаль (плоди); мідії (живі); морські голотурії (живі); наживки для рибалення; напої для хатніх тварин; насіння на ботанічні потреби; насіння рослин; необроблена кора; новорічні ялинки; овес; овочі свіжі; огірки; оливки свіжі; омари (живі); пальмові дерева; перець стручковий (рослина); петрові батоги (цикорій) (салат); пилок (необроблений); фураж для підживлювання тварин; племінна худоба; плоди свіжі; плодові вичавки; побічні продукти обробляння збіжжя кормові; птахи свійські живі; пшениця; раки (живі); ракоподібні (живі); ревінь; риба жива; рисове борошно кормове; рис необроблений; розсада; рослини; рослини засушені декоративні; соснові шишки; сочевиця свіжа; стійлові корми для тварин; трюфелі (гриби) свіжі; вустриці (живі); фураж; хмелеві шишки; хміль; цибуля порей; цукрова тростина; чагарники; черепашки (живі); шипшина; шкаралупа кокосових горіхів; шовкопряди; яйця шовкопрядів; ягоди свіжі; яйця запліднені для висиджування чи інкубації; ялівцеві ягоди; ячмінь»; 2) зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України №53704 щодо товарів 31 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме щодо товарів: "сільськогосподарські, садові та лісові продукти і зерно, що не належать до інших класів; живі тварини; свіжі фрукти та овочі; насіння, живі рослини і квіти; корми; солод; всі товари, що включені до 31 класу, в тому числі: апельсини; арахіс (плоди); арахісова макуха для тварин; арахісове борошно для тварин; барда; плоди білої акації; білок кормовий; боби свіжі; борошно для тварин; бульби (квітів); буряк; вапно до кормів; виноград свіжий; виноградні лози; висівки; висівки кормові; вичавки цукрової тростини (сирі); вінки з живих квітів; водорості харчові або кормові; галети для собак; гарбузи; горіхи (плоди); горіхи ліщинові; городні трави свіжі (прянощі); горох свіжий; гриби свіжі; грибниці; грибниці для розмножання грибів; відходи кормові ґуральництва; дерева; деревина необроблена; деревина нерозпиляна; деревинна стружка для виготовляння деревинної маси; дерен природний; домішки до кормів нелікарські (немедичні); дріжджі для худоби; живі тварини; жито; жуйки харчові для тварин; залишки переганяння вина; збіжжя (зерно необроблене); звіринцеві тварини; зерно (насіння); зерно кормове; зіпріла солома (мульча); ікра риб'яча; кабачки; какао-боби необроблені; картопля свіжа; каштани свіжі; квіти живі; квіти засушені декоративні; кокосові горіхи; кола горіхи; копра; кора коркова необроблена; коренеплоди харчові; корм для хатніх тварин; корми для птахів; корми для тварин; кропива; кукурудза; кукурудзяна макуха для худоби; кунжут; кущі; лангусти (живі); лимони; листя пальмових дерев; льонне борошно кормове; макуха олійна; макуха ріпакова для худоби; мигдаль (плоди); мідії (живі); морські голотурії (живі); наживки для рибалення; напої для хатніх тварин; насіння на ботанічні потреби; насіння рослин; необроблена кора; новорічні ялинки; овес; овочі свіжі; огірки; оливки свіжі; омари (живі); пальмові дерева; перець стручковий (рослина); петрові батоги (цикорій) (салат); пилок (необроблений); фураж для підживлювання тварин; племінна худоба; плоди свіжі; плодові вичавки; побічні продукти обробляння збіжжя кормові; птахи свійські живі; пшениця; раки (живі); ракоподібні (живі); ревінь; риба жива; рисове борошно кормове; рис необроблений; розсада; рослини; рослини засушені декоративні; соснові шишки; сочевиця свіжа; стійлові корми для тварин; трюфелі (гриби) свіжі; вустриці (живі); фураж; хмелеві шишки; хміль; цибуля порей; цукрова тростина; чагарники; черепашки (живі); шипшина; шкаралупа кокосових горіхів; шовкопряди; яйця шовкопрядів; ягоди свіжі; яйця запліднені для висиджування чи інкубації; ялівцеві ягоди; ячмінь» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги обґрунтовані невикористанням відповідачем-2 знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №53704 на території України протягом 3 років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва щодо товарів 31 класу МКТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Також представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 53704 у зв'язку із повною або частковою відмовою власника зазначеного свідоцтва до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОБРИНЯ-ДАР" повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам чи припиняти дію свідоцтва України № 53704 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи.

17.09.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи через перебування повноважного представника у відряджені.

У процесі провадження у справі представник відповідача-2 подав заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначив, що зважаючи на загальний доступ до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, позивач міг довідатися про факт видачі відповідачу свідоцтва України №53704 ще у вересні 2005 р. і строк позовної давності відповідно сплинув у вересні 2008 р., що є підставою для відмови у позові.

Також у процесі провадження у справі представник відповідача-2 подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що твердження позивача про те, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 для товарів 31 класу МКТП не використовується в Україні не відповідає дійсності, оскільки товари власного виробництва, які віднесені до 31 класу МКТП пропонуються до продажу у магазинах та проводиться рекламування такої продукції на рекламних площах та у телерекламі, що транслюється у супермаркетах.

Отже, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що остання мотивована тим, що невжиття таких заходів, на думку позивача, унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Ознайомившись із заявленою заявою позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, відповідно, задовольняє заяву, з наступних підстав.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, передання відповідачем-2 виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку за свідоцтвом України №53704 іншій особі, а також повна або часткова відмова відповідача-2 від свідоцтва України №53704 можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1114 ЦК України, факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Статтею 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1-3 статті 18 цього Закону.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі відчуження Відповідачем-2 свідоцтвом України №53704 на знак для товарів і послуг «Maximus» щодо товарів 31 класу МКТП з наступним поданням до Державної служби інтелектуальної власності України заяви про реєстрацію відповідних змін.

У такому разі рішення суду щодо дострокового часткового припинення дії свідоцтва України №53704 на знак для товарів і послуг «Maximus» Державна служба інтелектуальної власності України об'єктивно не матиме можливості виконати, оскільки у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів та послуг будуть відомості про особу, якій передано право власності на свідоцтва України №53704, а не відомості про відповідача-2, як власника вказаного свідоцтва на момент подання позову та порушення провадження по справі, або взагалі будуть відсутні відомості про знак.

Крім того, у випадку відмови відповідача-2 від знака для товарів і послуг «Maximus» за свідоцтвом України №53704 ніхто інших, в тому числі і позивач, не матиме змоги протягом 3-х років здійснити повторну реєстрацію знаку після припинення дії свідоцтва.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У зв'язку з тим, що власник свідоцтва України №53704 на знак для товарів і послуг «Maximus» може в будь-який час відмовитись від прав або передати іншій особі право власності на свідоцтво повністю, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано припускає, що права на свідоцтво України №53704, яке є предметом спору на момент прийняття рішення можуть перейти до іншої особи.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В п. 9 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У зв'язку з наведеним, подана заява визнається судом обґрунтованою щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 53704 у зв'язку із повною або частковою відмовою власника зазначеного свідоцтва до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОБРИНЯ-ДАР" повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам чи припиняти дію свідоцтва України № 53704 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії «Pioneer Hi-Bred International, Inc.» про забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення спору у справі № 910/16901/13 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

1) Заборонити Державній службі інтелектуальної власності України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 53704 у зв'язку із повною або частковою відмовою власника зазначеного свідоцтва до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи;

2) Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОБРИНЯ-ДАР" повністю чи частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 53704 іншим особам чи припиняти дію свідоцтва України № 53704 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення Господарським судом м. Києва рішення по суті даної справи.

Стягувач: Компанія «Pioneer Hi-Bred International, Inc.» (7100 NW 62 nd Avenue, PO Box 1014 Johnston, IA 50131-0184, USA).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар" (99008, АР Крим, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, кімн. 13, ідентифікаційний код - 32088400).

Боржник: Державна служба інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького,45, ідентифікаційний код - 37552556)

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 19.09.2013 р. і дійсна для пред'явлення до виконання до 19.09.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.