Постанова

від 25.09.2013 по справі 826/8869/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2013 року 09:10 № 826/8869/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Укргазтех» з позовом до ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 року № 0002402260 та № 0002412260,

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002402260 від 16.05.2013 р., відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 371 865 грн. за основним платежем та на 87 288,25 грн. за штрафними санкціями, в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 343 307,52 грн., штрафні санкції у сумі 80 148,88 грн.,

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 16.05.2013 р. № 0002412260, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 18 173 грн. за основним платежем та на 1 грн. за штрафними санкціями.

Відносно тієї частини висновків ДПІ , з якою не погоджується позивач, та в обґрунтування позову, позивач зазначає наступне.

Так, позивач вказує на те, що згідно з висновками акту перевірки станом на 31.12.2012 р. за відносинами з ТОВ «Роторз М-2007» рахується кредитна заборгованість у сумі 1 395 607,64 грн. за отримане обладнання. Між тим, у 2007 році позивач отримав повідомлення про уступку права вимоги до іншої особи. Крім того, згідно з актом перевірки станом на 31.12.2012 р. рахується також кредиторська заборгованість за відносинами з двома іншими підприємствами (ТОВ «Гермесс» та ТОВ «Зодчий 1») на суми 131 016 грн. та 135 988 грн. Як пояснює позивач, з посиланням на положення ч. 5 ст. 261 ЦК України та щодо строків позовної давності, на те, що позивачем не проведено розрахунки із новим кредитором ТОВ «Харківська віконна компанія» та з ТОВ «Гермесс», та на те, що сплив строк позовної давності, ДПІ зазначає, що отримані ТМЦ вважаються отриманими безоплатно і їх вартість підлягає включенню до складу валового доходу.

Однак, як зазначає позивач, ДПІ не враховує умов договорів, відповідно до яких розрахунки мають бути проведені до 31.12.2013 р. та до 31.12.2015 р. Проте, як зазначає позивач, строки розрахунків не настали, відлік строку позовної давності відповідно не розпочався та не закінчився. А отже, як вважає позивач, відсутні підстави вважати товари безоплатно отриманими та, відповідно, відсутні підстави для включення їх вартості до валових доходів.

Окрім того, як зазначає позивач, інші претензії ДПІ стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» щодо виконання останнім робіт по реконструкції пар оптичних волокон ВОЛЗ на об'єкті «Донецьк-Волоноваха», які виконувались на реалізацію угоди між позивачем та ТОВ «Родоніт». Аналізуючи операції з цим контрагентом, як зазначає позивач, ДПІ зазначила про відсутність посадових осіб контрагента за місцезнаходженням, а також дійшла до висновку про відсутність у контрагента з моменту реєстрації матеріальної бази, працівників, транспортних засобів, складських приміщень, що робить неможливим виконання умов договорів. Виходячи з наведеного ДПІ приходить до висновку про те, що зазначені субпідрядні роботи контрагентом не виконувалось, що на думку ДПІ, позбавляє позивача прав на формування спірних сум податкового кредиту. У той же час, як зазначає позивач, доказами фактичного виконання робіт є первинні документи, зокрема, акти, податкові накладні.

У зв'язку з наведеним спірні рішення у вищезгаданій частині, що стосуються наведених епізодів, позивач вважає необґрунтованими та просить задовольнити позов.

Відповідач , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судові засідання двічі не з'явився , доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність поважних причин неприбуття, не надав. У той же час, 16.08.2013 р. канцелярією суду зареєстровано заперечення ДПІ на позов, з урахуванням яких та висновків акту перевірки, ДПІ вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та підстав для їх задоволення не вбачає.

Враховуючи наведене та на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 18.09.2013 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до ухвали суду від 28.08.2013 р. у контрагента позивача ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на підтвердження наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для провадження діяльності та, зокрема, виконання спірних операцій, витребувано: копії податкових декларацій: з податку на прибуток, з екологічного податку, з ПДФО; з ПДВ; штатний розклад, штатний розпис; перелік основних засобів, обладнання, машин, механізмів, інструментів, що використовувались під час виконання робіт при взаємовідносинах з ТОВ «Укргазтех», з доказами їх обліку на балансі підприємства; докази наявності транспортних засобів для забезпечення перевезення працівників при виконанні господарських операцій за відносинами з ТОВ «Укргазтех»; докази ознайомлення працівників, які були задіяні при виконанні робіт, з правилами техніки безпеки, пожежної безпеки, допуски на виконання робіт, копії документів, що посвідчують кваліфікацію працівників.

Однак, зазначена ухвала, яка направлена за адресою з ЄДР та за адресою зареєстрованого директора, не вручена контрагенту з незалежних від суду причин («за закінченням терміну зберігання») та, відповідно, з боку контрагента не надано витребуваних судом доказів, що у свою чергу, зумовлює вирішення справи з урахуванням приписів ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укргазтех» (код з ЄДР 30265715; адреса: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Верховинця, 10, офіс 430) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2013 р. № 297/22-609/30265715 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 3.1., п/п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1., 135.5.4., п. 138.2., 139.1.9. ПК України, п.9.1. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого занижено податок на прибуток на 371 865 грн., у т.ч.: 1 кв. 2011 р. - 22716 грн., 2012 р. - 349149 грн. (у т.ч. 4 кв. 2012 р. - 349 149 грн.),

- п. 185.1., п. 188.1., 198.1., п. 198.6. ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на 18173 грн., у т.ч. за березень 2011 р. на суму 18173 грн.

Перевіркою, зокрема, встановлено (стор. 11 Акту перевірки; надалі - «перший епізод»), що станом на 31.12.2012 р. відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ «Укргазтех» по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в розрізі контрагента ТОВ «Роторз-М-2007» (код з ЄДР 34839983; адреса згідно ЄДР: 61158, місто Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська, 17; 02.02.2010 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом) рахується кредиторська заборгованість на суму 1 395 607,64 грн. за отримане обладнання за договорами № А01-30/08 від 03.06.2008 року на суму 161 917,64 грн., № П-17-62/08 від 22.08.2008 р. на суму 1 233 690,00 грн.

Як надалі зазначається в Акті перевірки, 07.10.2009 р. ТОВ «Укргазтех» отримало від ТОВ «Роторз-М-2007» повідомлення про уступку права вимоги відповідно до договору про уступку права вимоги відповідно до договору про уступку права вимоги від 07.10.2009 р. № 0710, укладеному між ТОВ «Роторз-М-2007» та ТОВ «Харківська віконна компанія» (код з ЄДР 34955829; адреса: 61153, місто Харків, Московський район, пр.-т. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 56; знаходиться у стані припинення), що право вимоги виконання зобов'язань ТОВ «Укргазтех» на суму 1 395 607,64 грн. по зобов'язанню оплати частини боргу за договорами №А01-30/08 від 03.06.2008 р. на суму 161 917,64 грн., № П17-62/08 від 22.08.2008 р. на суму 1 233 690 грн., переходять до нового кредитора ТОВ «Харківська віконна компанія».

Станом на 07.10.2012 р., як зазначається в Акті перевірки, в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Укргазтех» не визнано доходу по кредиторській заборгованості по новому кредитору в сумі 1395607,64 грн.

Сума 1 395 607,64 грн. на момент закінчення перевірки не сплачена та обліковується по К-ту рахунку 631.

Також, станом на 31.12.2012 р. рахується кредиторська заборгованість в розрізі контрагентів, а саме:

- ТОВ Гермесс» (код з ЄДР 35428006; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 18) на суму 131 016 грн. за отримані комп'ютерні програми за договором № П14-09/08 від 28.04.2008 р.,

- ТОВ «Зодчий 1» (код з ЄДР 35710104; адреса: 03164, м. Київ, Святошинський район, вул. Булаховського, 30-А) рахується кредиторська заборгованість на суму 135 988 грн. за отримані послуги (висновки за відносинами з цим товариством позивачем не оскаржуються ).

В контексті наведеного надалі в Акті перевірки ДПІ аналізуються положення гл. 19 ЦК України, зокрема, приписи статей 256, 257, п. 5 ст. 261, ст. 262 ЦК України щодо позовної давності та щодо заміни сторони у зобов'язанні.

Виходячи з наведеного та з урахуванням положень п. 135.1., п. 135.5., зокрема, п/п. 135.5.4. ПК України, ДПІ в Акті перевірки зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ «Укргазтех» в перевіряємому періоді не проведено розрахунків з новим кредитором ТОВ «Харківська віконна компанія» та кредиторами ТОВ «Гермесс», ТОВ «Зодчий 1» на суму 1 662 612 грн., то отримані товарно-матеріальні цінності вважаються отриманими безоплатно та на зазначену суму занижено дохід за 4 кв. 2012 року, у зв'язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 349 149 грн. (ставка 21%) та, згідно наданого розрахунку, штрафні санкції у розмірі 87287,25 грн. (25%).

Окрім того, як зазначено в Акті перевірки (стор. 14) (далі - «другий епізод»), в ході перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» по договору підряду № 0403/11, укладений 04.03.2011 р. із зазначеним товариством (виконавець; в особі ОСОБА_1) щодо виконання робіт по реконструкції пар оптичних волокон ВОЛЗ на об'єкті «Донецьк-Волноваха» на суму 190 038 грн. з ПДВ 18 173 грн.

Зазначається, що на виконання умов договору підписано акт № 1 за березень 2011 р. від 31.03.2011 р. на суму 109 038 грн., т.ч. ПДВ 18 173 грн. При цьому позивачем здійснено оплату зазначених робіт.

В податковому обліку, як зазначає ДПІ , вищезгадана операція врахована у складі валових витрат за 1 кв. 2011 р.

У той же час, зазначається про надходження до відповідача акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., що проведена на підставі постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області.

Як зазначено в акті перевірки, МДПІ неодноразово здійснювався вихід за місцем реєстрації директора зазначеного товариства (ОСОБА_1), однак мешканців квартири не встановлено, а з пояснень ОСОБА_2 (сусіда) вбачається, що ОСОБА_1 спілкується та знаходиться в оточенні з особами, що ведуть антисуспільний спосіб життя. Вказані дані, як зазначено в акті, підтверджуються інформацією, отриманою з інформаційної бази МВС, згідно якої ОСОБА_1 неодноразово підозрювався у скоєнні різних злочинів.

Зазначено про направлення запитів до БТІ та ДАІ з відповідей на які встановлено відсутність у зазначеного товариства об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів.

Згідно із зазначеним актом перевірки контрагента встановлено відсутність матеріальної бази, працівників, складські приміщення. Перевіркою встановлено, що товариство не здійснювало і не могло здійснювати операцій з придбання.

Ґрунтуючись на тому, що фактично спірна операція не виконувалась контрагентом позивача, ДПІ прийшла до висновку, що позивачем в порушення п. 5.1., п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено на 90 865 грн. у 1 кв. 2011 року, у зв'язку з чим позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 22 716 грн. (ставка 25%) та штрафні санкції 1 грн.

Відносно перевірки правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ, на стор. 54 Акту перевірки ДПІ викладено аналогічні обставини щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» стосовно нездійснення цим товариством операцій по реконструкції пар оптичних волокон ВОЛЗ на об'єкті «Донецьк-Волноваха». У зв'язку з цим, ДПІ дійшла висновку (стор. 55 Акту перевірки), що позивачем порушено п. 185.1., п. 188.1., 198.1., п. 198.6. ПК України, у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за березень 2011 року на 18 173 грн. та заниження податку до сплати на цю суму.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, відносно висновків ДПІ за першим епізодом та заперечень щодо них з боку позивача, слід зазначити наступне.

03.08.2008 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Роторз-М-2007» підписано договір поставки № А01-30/08, відповідно до якого на користь позивача підлягали поставці товари, визначені у специфікаціях №№ 1-3.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості товару, зазначеній у п. 2.1. договору (587 348,03 грн., ПДВ 117 469,61 грн., всього 704 817,64 грн.) шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника до 31.12.2013 р. Зобов'язання покупця здійснити оплату отриманого товару не залежать від строку дії цього договору. Відповідно до п. 2.4. покупець має право здійснити повну або часткову попередню оплату вартості товару зазначеної у п. 2.1. цього договору.

З наведених вище умов договору вбачається, що строк виконання зобов'язань по оплаті не взаємопов'язаний із датою поставки та визначений у часі лише певним строком.

Згідно із специфікаціями №№ 1-3 обумовлено поставку продукції в асортименті, а саме: труб, паску, патронів термітних, цегли, кабелів та іншої продукції виробничо-технічного призначення. Вартість продукції згідно із цими специфікаціями склала відповідно 103 230,54 грн. з ПДВ 17 205,09 грн., 406 121,50 грн. з ПДВ 67 686,92 грн., 195 465,60 грн. з ПДВ 195 465,60 грн.

Відповідно до іншого договору поставки № П17-62/08 від 22.08.2008 р., укладеного між тими ж сторонами, також обумовлювалась поставка дозатору газу в комплекті з системою управління СУДТ-7 (ДГ-7) вартістю 1 494 690 грн. з ПДВ 249 115 грн.

Пунктом 2.3. цього договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості товару, зазначеній у п. 2.1. договору (1 494 690 грн. з ПДВ) шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника до 31.12.2013 р. Зобов'язання покупця здійснити оплату отриманого товару не залежать від строку дії цього договору. Відповідно до п. 2.4. покупець має право здійснити повну або часткову попередню оплату вартості товару зазначеної у п. 2.1. цього договору.

З наведених вище умов договору вбачається, що строк виконання зобов'язань по оплаті не взаємопов'язаний із датою поставки та визначений у часі лише певним строком.

ДПІ не заперечується та не спростовується факт виконання зазначеного договору, придбання позивачем продукції з метою використання у господарській діяльності, наявність та належність первинних документів, оформлених за даними договорами, правильність оформлення операцій з придбання.

07.10.2009 р. на адресу позивача від ТОВ «РОТОРЗ-М-2007» сформовано повідомлення про уступку боргу наведеного вище змісту. До матеріалів справи у зв'язку з цим надано договір № 0710 від 07.10.2009 р., відповідно до якого ТОВ «Роторз-М-2007» уступило право вимоги, а ТОВ «Харківська Віконна Компанія» прийняла на себе право вимоги до ТОВ «Укргазтех» по зобов'язанням оплати частини боргу за договорами від 03.06.2008 р. № А01-30/08 на суму 161 917,64 грн., № П17-62/08 від 22.08.2008 р. на суму 1 233 690 грн., всього на суму 1295607,64 грн. Новий кредитор, при цьому, зобов'язується провести розрахунки із кредитором (ТОВ «Роторз-М-2007») протягом місяця з дня підписання договору. Датою уступки є дата підписання договору. Договір діє до 31.12.2011 р.

Сторонами не спростовується та не заперечується реальність та дійсність вимог до боржника, переданих Кредитором Новому кредитору.

Окрім того, між позивачем (замовник) та ТОВ Гермесс» (дистриб'ютор) укладено договір № П14-09/08 від 28.04.2008 р., яким регламентовано правовідносини, пов'язані із наданням прав на використання об'єкта права інтелектуальної власності - комп'ютерних програм, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Пунктом 1.2.договору передбачено, зокрема, що дистриб'ютор, будучи власником майнових прав на комп'ютерні програми, передає замовнику (позивачу) комп'ютерні програми та права на використання об'єктів права інтелектуальної власності. У специфікації № 1 визначено перелік програм, які передаються за договором, зокрема, сервіс налагодження та загального контролю системи, сервіс будування та відображення екранних форм, сервіс перегляду мнемосхем, сервіс відображення параметрів обліку електроенергії на мнемосхемах, модуль роботи з шаблонами звітів, модуль забезпечення генератора звітів з боку сервера. Загальна вартість поставки склала 191 016 грн. з ПДВ, ПДВ - 31 836 грн., без ПДВ - 191 016 грн.

У п. 3.1. договору зазначено, що виплата 60 000 грн. здійснюється протягом 30 днів з дати передачі програм замовнику. Проведення зазначеної виплати сторонами не заперечується. Виплата 131 016 грн. здійснюється протягом дії договору, який відповідно до п. 6.2. діє до 31.12.2015 року.

ДПІ не заперечується та не спростовується факт виконання зазначеного договору, придбання позивачем продукції з метою використання у господарській діяльності, наявність та належність первинних документів, оформлених за даними договорами, правильність оформлення операції з придбання.

Як вже зазначалося вище, ДПІ з посиланням на приписи п. 135.1., п/п. 135.5.4. ПК України, зазначає, що у зв'язку з тим, що ТОВ «Укргазтех» в перевіряємому періоді не проведено розрахунків з новим кредитором ТОВ «Харківська віконна компанія» та ТОВ «Гермесс» (висновки щодо взаємовідносин з ТОВ «Зодчий 1» позивачем не оскаржуються) , то отримані товарно-матеріальні цінності вважаються отриманими безоплатно та на зазначену суму занижено дохід за 4 кв. 2012 року.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 135.1. ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу .

Згідно з п/п. 135.5.4. ПК України, на який посилається ДПІ в Акті перевірки, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги , отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості , крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У свою чергу, відповідно до приписів п/п. 14.1.13. ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги, це : а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

При цьому, згідно з п/п. 14.1.257. ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності ; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Під безнадійною заборгованістю згідно з п/п. 14.1.11. розуміється заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності ; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

В даному випадку , проаналізувавши положення вищезгаданих договорів, фактичні обставини їх виконання та наведені вище положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень ДПІ щодо того, що товари за наведеними вище операціями є безоплатно отриманими, оскільки характер зазначених операцій не відповідає визначенню операцій з безоплатного отримання товарів, визначеному п/п. 14.1.13. ПК України, а саме - за трьома зазначеними договорами передбачено здійснення оплати за предмети поставки у зв'язку з чим спірні операції не підпадають під визначення безоплатної поставки товарів.

При цьому, відносно посилання ДПІ на строки позовної давності та взаємопов'язані з цим висновки щодо необхідності включення до складу доходів зазначених вище сум вартості товарів, слід зазначити, що у перших двох випадках строк розрахунків встановлений до 31.12.2013 р., у третьому випадку - до 31.12.2015 року.

Відповідно до приписів 5. ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності, який відповідно до ст. 257 УК України складає три роки, починається зі спливом строку виконання .

При цьому, враховуючи здійснену щодо зобов'язань за двома першими договорами уступку права вимоги, дійсність якої не спростовується ДПІ, слід зазначити, що відповідно положень ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні, що має місце в даному випадку виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно, саме після закінчення зазначених вище строків оплати, визначених договорами, та у разі нездійснення позивачем у цей строк оплати за товари, може розпочатися перебіг строку позовної давності.

Проте, в даному випадку строки виконання грошових зобов'язань не настали, відповідно сплив строку позовної давності не розпочався, що вказує на помилковість доводів ДПІ у наведеному аспекті.

Суд при цьому зазначає, що само по собі визначення тривалих строків розрахунків в даному випадку не є підставою для висновків про безоплатність отримання товарів та ДПІ не доведено наявності обставин, які б свідчили про відсутність розумних економічних причин для встановлення такого строку, які б свідчили про очевидну спрямованість угод на отримання виключно податкової вигода.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність викладених в Акті перевірки доводів ДПІ за першим епізодом щодо кваліфікації вищезгаданих операцій, як операцій з безоплатної поставки товарів та необхідності включення вартості цих товарів до складу доходів, що у свою чергу зумовлює висновок суду про відсутність у зв'язку з цим підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 320 591 грн. за основним платежем (1 395 607,64 грн. + 131016 грн. = 1 526 623,64 грн./100*21%) та, відповідно, штрафних санкцій у розмірі 80 147,75 грн.

Відносно ж висновків ДПІ за другим епізодом (щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та безтоварності операцій) та заперечень щодо них з боку позивача, слід зазначити наступне.

Так, під час розгляду справи встановлено, що між позивачем (замовником) та зазначеним контрагентом (виконавець) підписано договір № 0403/11 від 04.03.2011 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції пар оптичних волокон ВОЛХ на об'єкті «Донецьк-Волноваха» відповідно до проектно-кошторисної документації. При цьому замовник (позивач) зобов'язувався надати фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію.

Зазначений договір, як зазначає позивач, був укладений з метою виконання зазначених робіт за угодою між позивачем (субпідрядником) з ТОВ «Родоніт» (генпідрядником) від 02.03.2011 р. № 02/03-11, де вартість робіт була визначена на рівні 110 160 грн. з ПДВ та між сторонами також складено первинні документи про виконання робіт, виконання яких обумовлювалось на об'єкті замовника - ТОВ «Євротранстелеком» (згідно робочого проекту).

У той же час, ціна робіт за договором між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» склала 109 038 грн. з ПДВ , тобто дохід позивача за операціями з придбання та продажу робіт склав 1 122 гривні.

Обумовлено оформлення форми КБ-2в, КБ-3, а також надання виконавцем замовнику накладних, рахунків, що підтверджують вартість використаних матеріальних ресурсів.

Обумовлено (п. 5.4. договору), що контрагент залучає для виконання робіт робочу силу, інженерно-технічних спеціалістів і робітників) в достатній кількості та з відповідною кваліфікацією.

У той же час, замовник має право перевіряти хід і якість робіт, вартість матеріалів, здійснювати контроль і технічний нагляд.

Пунктом 6.4.2. передбачено ведення виконавцем виконавчої документації.

Договором передбачена можливість залучення субпідрядника за згодою замовника.

Між сторонами підписано Протокол узгодження ціни, а саме:

- вартість робіт по задувці та монтажу волоконно-оптичного кабелю на дільниці «РМ-Рутченково» ( 7,5 км. кабелю) складає 40 087,50 грн. без ПДВ,

- вартість робіт по задувці та монтажу волоконно-оптичного кабелю на ділянці «Рутченково-Волноваха» ( 9,5 км. кабелю) - 50 777,50 грн.

Разом з ПДВ вартість робіт обумовлена на рівні 109 038 грн. (ПДВ - 18 173 грн.).

31.03.2011 р. сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт та акт № 1 від 31.03.2011 р. (за березень 2011 р.).

21.03.20011 р. на адресу позивача по факту оплати контрагентом сформовано податкову накладну № 818 на суму 50 777,50 грн. без ПДВ, ПДВ 10 15,50 грн., з ПДВ - 60933 грн.

31.03.2011 р. на адресу позивача за актом від 31.03.2011 р. контрагентом сформовано також податкову накладну № 822 на суму 40087,50 грн. без ПДВ, ПДВ - 8017,50 грн., з ПДВ - 48105 грн.

Правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат у спірний період регулювалися статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток).

Так, відповідно до п. 5.1. Закону про прибуток, який був чинний до 01.04.2011 року, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.31. Закону про прибуток, під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону про прибуток встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п/п. 11.2.1. датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; (2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а (3) для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведене, а також проаналізувавши положення ПК України, які регулювали спірні відносини (щодо ПДВ) , а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність у контрагента необхідних ресурсів та умов для виконання спірних операцій, про недоведеність виконання спірних операцій контрагентом (про їх невиконання контрагентом), у зв'язку з чим, відповідно, - до висновку про відсутність підстав для формування валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, як вбачається з податкової звітності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за 1 кв. 2011 року, що охоплює період оформлення спірних операцій, чисельність працюючих - 1 особа, що вказує на явну неможливість виконання визначеного вище фронту робіт однією особою. При цьому, відсутні витрати на поліпшення основних фондів, що, відповідно, вказує на їх відсутність, а також суми амортизаційних відрахувань.

В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано доказів залучення контрагентом інших працівників для виконання спірних операцій, як і доказів залучення інших субпідрядних організацій, а також доказів погодження позивачем залучення інших осіб для виконання робіт.

При цьому, під час розгляду не надано доказів наявності у контрагента позивача власних або орендованих машин, механізмів, транспортних засобів, необхідність наявності яких зумовлюється фронтом робіт , визначеним в актах виконаних робіт.

Наведені відомості, у т.ч. щодо фахівців контрагентів та щодо наявності у контрагентів матеріальних ресурсів, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Само ж по собі прийняття певних робіт ТОВ «Родоніт» від позивача не є підтвердженням виконання цих робіт саме субпідрядником. Наявні акти, складені між позивачем та цим товариством, не містять згадки про участь субпідрядника у виконанні робіт. Із листа зазначеного підприємства вбачається згода на залучення субпідрядника, однак, відсутні відомості та їх документальне підтвердження щодо фактичного виконання третьою особою спірних операцій.

Наведені позивачем відомості щодо наявності у контрагента ліцензії самі по собі та за відсутності документального підтвердження наявності певних ресурсів не є свідченням виконання спірних операцій саме контрагентом позивача та про наявність у контрагента відповідних ресурсів у цей період.

Більш того , щодо наявної у контрагента ліцензії від 30.07.2010 р. на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та доводів позивача у цьому контексті, слід зазначити, що згідно з повідомлення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 29.08.2013 р. № 7/12-569с-вих13, перевіркою зазначеного підприємства (акт від 23.12.2011 р.) виявлено недостовірність відомостей у документах, поданих для отримання ліцензії, у зв'язку з чим 24.02.2012 р. прийнято рішення про анулювання зазначеної ліцензії.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, не доведено обставин того, що обумовлені правочинами операції, були виконані саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій.

Складені за такими операціями первинні документи та податкова накладна, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентом позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування витрат та податкового кредиту.

Суд в контексті наведеного також враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки рух цих коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що в даному випадку (за другим епізодом ) позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування.

У той же час , відносно висновків ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат на 90 865 грн. у 1 кв. 2011 року та щодо донарахування у зв'язку з цим податок на прибуток (до сплати) у розмірі 22 716 грн. (ставка 25%) і штрафних санкцій 1 грн., слід зазначити, що відповідно до даних оборотно-сальдової відомості по рахунку «ВВ Контрагенти 1 квартал 2011 р.» в кореспонденції з відомостями декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011 р., позивачем за цей період не формувалися витрати за операціями із вищезгаданим контрагентом . Наведене у свою чергу вказує на помилковість висновків ДПІ щодо завищення позивачем валових витрат за цей період та, відповідно, про безпідставність донарахування у зв'язку з цим податку на прибуток та штрафних санкцій. При цьому, як вбачається з наданої позивачем копії Узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки, зазначені документи (додаток № 4 до Акту перевірки), надавались податковому органу під час перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем за першим епізодом не доведено законності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення № 0002402260 від 16.05.2013 р. з податку на прибуток у зв'язку з чим, зазначене рішення підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов'язань 320 591 грн. за основним платежем та 80 147,75 грн. за штрафними санкціями (за першим епізодом) та 22 716 грн. за основним платежем та штрафних санкцій 1 грн. (за другим епізодом), а всього 343 307 грн. за основним платежем та 80 148,75 за штрафними санкціями.

У той же час, висновки ДПІ за другим епізодом відносно нарахування податкових зобов'язань з ПДВ є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для скасування вищезгаданого рішення з податку на прибуток, в частині, що ґрунтується на висновках відносно взаємовідносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - не має. Відповідно, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0002412260 (з ПДВ), що ґрунтується на висновках щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій ДПІ по прийняттю спірних рішень, дії щодо чого є складовою процедури прийняття оскаржуваних рішень, законність та обґрунтованість прийняття яких оцінена судом вище, слід зазначити , що захист прав позивача в цій частині заявлених вимог охоплюються та забезпечується визнанням протиправним та скасуванням відповідного рішення у відповідній вищезгаданій частині (з урахуванням обсягу задоволених вимог), що є належним способом захисту прав позивача у частині заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню частково відповідно до наведених вище висновків суду. На поверненні судового збору позивач у позові не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех» (код з ЄДР 30265715; адреса: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Верховинця, 10, офіс 430) задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002402260 від 16.05.2013 р. (з податку на прибуток) в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 343 307 грн. за основним платежем та 80 148,75 за штрафними санкціями.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін