Рішення

від 19.09.2013 по справі 908/2490/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/1/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2013 р. Справа № 908/2490/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс», 50086 м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 57 оф. 329

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя», 69068 м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99

про стягнення 65 419,54 грн.

Суддя Сушко Л.М.

представники:

від позивача: Барчак О.М., довіреність №б/н від 01.08.2010

від відповідача: Яланська В.В., довіреність №1503 від 05.08.2013р.

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» (далі за текстом ТОВ «Інфорс») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» (далі за текстом ТОВ «Ремондіс Запоріжжя») про стягнення 65 419,54 грн., з яких 60 000,00 грн. основного боргу, 31,96 грн. збитків від інфляції, 908,39 грн. 3% річних, 4479,19 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 06.08.2013р. Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 19.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі Договору №19/12-12/02 від 19.12.2012р.(далі за текстом Договір) позивачем виконано роботи на загальну суму 70 000,00 грн. В порушення умов Договору відповідач роботи оплатив частково у сумі 10 000, 00 грн. З урахуванням зазначених обставин, позивач просить стягнути з відповідача 60 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи, а також за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати робіт позивачем нараховано 31,96 грн. збитків від інфляції, 908,39 грн. 3% річних, 4479,19 грн. пені.

Відповідач 02.08.2013р. надіслав до суду відзив (вих. №1491 від 02.08.2013р.), яким позов в частині стягнення 60 000,00 грн. основного боргу визнав та просив розстрочити виконання судового рішення в цій частині на 12 місяців. Збитки від інфляції, пеню та три відсотки річних просив не стягувати у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

06.08.2013р. від відповідача надійшло клопотання (вих. №1504 від 05.08.2013р.) про оголошення перерви у судовому засіданні, також відповідач просив не розглядати відзив вих. №1491 від 02.08.2013р., як такий, що вчинений без певних повноважень.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що згідно п. 12.2.1. Статуту ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» укладення цивільно-правових та господарських правочинів (договорів), контрактів, або здійснення будь-яких інших юридичних дій, підписання рахунків, банківських документів, заяв, офіційних листів, інших документів, пов'язаних з діяльністю Товариства належить до компетенції Ради Директорів. До Ради Директорів ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» входять генеральний директор та директор. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підписантами є генеральний директор Ковпак Б.Д. та директор Приліпко А.Ф, які мають спільний підпис.

На момент надання відповідачем до суду відзиву від 02.08.2013р. за вих. №1491, генеральний директор знаходився у відпустці з 15.06.2013р. по 02.08.2013р., що підтверджується наказом від 01.07.2013р. № 162 та не мав фактичної змоги узгодити надання відповідного відзиву. Директор ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», згідно наказу від 22.07.2013р. № 212, знаходиться у відпустці на період з 05.08.2013р. по 18.08.2013р.

Клопотання не суперечить ст. 22 ГПК України, тому воно прийнято судом.

До початку розгляду справи суддею в судовому засіданні з'ясовувалося питання про намір відповідача заявити зустрічний позов. Проте, представник відповідача про намір подати зустрічний позов не заявив та визнав договір Дійсним.

03.09.2013р. відповідачем подано заперечення на позов, в якому зазначено, що в якості доказу виконання робіт за Договором позивачем надано Акт здачі-прийомки робіт від 29.01.2013р., який підписано лише одним з директорів ТОВ «Ремондіс Запоріжжя», що є порушенням Статуту підприємства. Інших доказів про прийняття виконаних робіт Замовником позивач не надав. За таких обставин відповідач заперечує наявність заборгованості.

12.09.2013р. від ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що останнім направлено до господарського суду Запорізької області позов до ТОВ «Інфорс» про визнання недійсним Договору

За приписами ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи, що заявником не надано доказів порушення провадження у справі та призначення судового засідання у справі за позовом до ТОВ «Інфорс» про визнання недійсним Договору, клопотання судом не задоволено.

19.09.2013р. від ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» надійшло клопотання про оголошення перерви у розгляді справи, яке обґрунтовано наступним.

12.09.2013р. ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» до господарського суду Запорізької області направлений позов до ТОВ «Інфорс» про визнання недійсним Договору на виконання робіт №19/12-12/02 від 19.12.2012р., Акту №ІН-0000107 здачі-прийомки виконаних робіт від 29.01.2013р. та стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. Однак, судом з'ясовано, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. вказану позовну заяву повернуто позивачу без розгляду у зв'язку зі сплатою судового збору в неповному обсязі, тобто провадження у справі не порушено.

В судовому засіданні 19.09.2013р. ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з тих підстав, що останнім повторно направлено до господарського суду Запорізької області позов до ТОВ «Інфорс» про визнання недійсним Договору на виконання робіт №19/12-12/02 від 19.12.2012р., Акту №ІН-0000107 здачі-прийомки виконаних робіт від 29.01.2013р. та стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 10 000,00 грн.

Проте, з урахуванням того, що заявником не надано доказів порушення провадження у справі та призначення судового засідання у цій справі, клопотання судом не задоволено.

Крім того, за приписами ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів

Враховуючи, що останнім днем двомісячного строку для розгляду справи №908/2490/13 є 23.09.2013р., а також відсутність клопотання будь-якої із сторін про продовження строку вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

19.12.2012р. між ТОВ «Інфорс» - Виконавець (позивач у справі) та ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» - Замовник (відповідач у справі) укладено договір № 19/12-12/02 на виконання робіт, за умовами якого Виконавець прийняв на себе зобов'язання по організації та виконанню робіт про встановлення та гарантійне обслуговування Програмного комплексу (п. 2.1. Договору). Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані Виконавцем роботи, передбачені Договором (п. 3.4.1. Договору).

Згідно розділу 4 Договору, вартість робіт становить 70 000,00 грн., оплата за виконані роботи здійснюється на підставі направлених Виконавцем на адресу Замовника рахунків на передоплату або рахунків на оплату виконаних робіт на підставі підписаних між сторонами Актів приймання-здачі виконаних робіт. Строк оплати становить 3 банківських дні з моменту отримання Замовником рахунку. Оплата здійснюється на наступних умовах: 30% від вартості робіт сплачується на умовах передоплати; 70 % вартості робіт сплачується після підписання сторонами Акту виконаних робіт.

З боку ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» договір підписано директором Сербіненко Г.М.

Для оплати робіт позивачем виставлено рахунок №ИН-0002035 від 19.12.2012р. на суму 70 000,00 грн.

29.01.2013р. між сторонами підписано Акт №ИН-0000107 здачі-прийомки виконаних робіт на суму 70 000,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, з боку ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» Акт підписано директором Приліпко А.Ф.

Як вбачається з банківської виписки від 15.03.2013р., відповідачем сплачено лише 10 000,00 грн.

18.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією №14489 щодо оплати заборгованості.

До теперішнього часу заборгованість не погашена. Претензій щодо якості виконаних робіт відповідачем не пред'являлося.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 60 000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 31,96 грн. збитків від інфляції, 908,39 грн. 3% річних, 4479,19 грн. пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 5.7 договору, в разі порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, за кожен день такої прострочки.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляційних процесів позивачем виконано вірно.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем наявності заборгованості спростовується ст.. 241 Цивільного кодексу України, згідно з якою право чин, вчинений представником з перевищенням повноважень , створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Право чин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Суд вважає, що ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» схвалено Договір №19/12-12/02 від 19.12.2012р. шляхом внесення часткової оплати за виконані роботи в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.03.2013р., в якій зазначено призначення платежу «Перерах. плата за послуги з програмного забезпечення 1 С зг. Дог. 19/12-12/02 від 19.12.2012р. ПДВ 1666,67 грн.».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» про стягнення 65 419,54 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремондіс Запоріжжя» (69068 м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, код ЄДРПОУ 31123187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфорс» (50086 м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 57 оф. 329, код ЄДРПОУ 35924440) суму основного боргу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 31 (тридцять одну) грн. 96 коп. збитків від інфляції, 908 (дев'ятсот вісім) грн. 39 коп. 3% річних, 4479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24.09.2013р.