Постанова

від 18.09.2013 по справі 912/2/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 912/2/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протопром" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі№ 912/2/13-г господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Протопром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮВК-сервіс" про стягнення 1 055 700,00 російських рублів

За участю представників: позивача:Ємельняк О.М.; відповідача:Лук'янчук А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2013 р. (В.В. Тимошевська) у справі № 912/2/13-г (суддя Тимошевська В.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Протопром" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮВК-сервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Протопром" 1055700 російських рублів попередньої оплати, що за курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. становить 276 836 грн. 21 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. (судді: А.Є. Прокопенко, А.К. Дмитренко, В.І. Крутовських) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Протопром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу виконання зобов'язань за договором № 1 від 01.12.2011 р., за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮВК-сервіс" (продавець) зобов'язалось передати у власність покупця товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Протопром" (покупець) зобов'язалось прийняти і оплатити товар на умовах договору.

За укладеним між сторонами договором від 01.12.2011 р. предметом поставки є щебінь гранітний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт фракції: щебінь 5*20, 20*40 та 40*70 мм (далі - товар). Загальна кількість товару та його ціна погоджена сторонами у специфікації до договору.

Згідно договору, доставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF (Інкотермс-2000) перетину кордону Україна-Росія Зерново-Суземка (п. 1.4. договору).

Товар відвантажується партіями за найменуванням, кількістю, строком відвантаження, зазначеними у заявці покупця (п.п. 2.2., 2.3. договору).

Продавець зобов'язаний з моменту отримання заявки покупця на протязі 2 робочих днів направити факсимільним зв'язком або електронною поштою рахунок для оплати (п. 2.5. договору).

Покупець зобов'язаний з моменту отримання рахунку на протязі 5 робочих днів здійснити його 100% оплату або направити повідомлення про відмову від оплати даного рахунку (п.п. 2.6., 4.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2014 р., а в частині розрахунків - до остаточного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 7.1. договору).

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно виставлених рахунків №№ 14, 15 від 09.04.2012 р. та №№ 16, 17, 18 від 13.04.2012 р. позивач 12, 13 та 17 квітня 2012 року перерахував відповідачеві 1 966 500 російських рублів.

У відповідності з пунктами 2.8., 5.3. договору відповідач протягом п'яти робочих днів після зарахування попередньої оплати повинен здійснити відвантаження товару.

Також господарським судом встановлено, що у відповідності до укладеного договору від 01.12.2011 р. позивачем всього було направлено 23 заявки на поставку товару - щебеня гранітного. Відповідач на отримані заявки виставив рахунки для оплати.

Позивачем згідно виставлених рахунків здійснено їх оплату з 1 по 21 рахунки включно. В свою чергу відповідачем поставлено товар по заявкам і рахункам з 1 по 13 та з 19 по 23.

Тобто відповідачем не поставлено товар по оплаченим позивачем рахункам №№14-18 в загальній сумі 1 966 500 рос. рублів, тоді як позивачем не оплачено рахунки №№ 22, 23 в сумі 910 800 рос. рублів, по яким поставлено товар.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВК-сервіс" пояснило порушення строку поставки наявністю обставин, що обумовлені пунктом 12.1. договору від 01.12.2011 р. До таких обставин відповідачем віднесено те, що в період з 19.04.2012 р. по 08.08.2012 р. слідчими органами внутрішніх справ України було накладено арешт на все майно вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокітнянський гранітний кар'єр" та здійснювалась перевірка фінансово-економічної діяльності даного Товариства. Зазначені обставини призвели до блокування господарської діяльності товариства та унеможливлювало процеси продажу і відвантаження щебеня покупцям.

Пункт 12.1 договору встановлює, що при настанні обставин непереборної сили, неможливості повного або часткового виконання будь-яких дій із сторін зобов'язань за договором, а саме: військові дії, стихійні лиха, транспортні або екологічні катастрофи, перебої в електросистемі, страйки на транспорті, акти органів Державної влади, або інших, незалежних від сторін обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань припиняється пропорційно часу, протягом якого діятимуть такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зазначено та підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокітнянський гранітний кар'єр" зазначені вище обставини, які блокували роботу вантажовідправника за договором, мали місце по серпень 2012 р., а з вересня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокітнянський гранітний кар'єр" розпочало працювати. В матеріалах справи містяться докази відвантаження відповідачем у вересні 2012 року товару по рахункам № № 12 і 13; відвантаження і поставка позивачеві товару по рахункам №№ 14-18 відсутня.

02.11.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВК-сервіс" направило позивачу претензійний лист № 21, в якому вимагало від позивача оплати товару, поставленого по рахункам № 22, 23 від 21.05.2012 р. ще в травні 2012 р. Отримання цього листа позивачем підтверджено матеріалами справи.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт поставки продавцем покупцю товару, який мав бути оплачений останнім шляхом попередньої оплати, але покупець не виконав свого обов'язку, продавець не відмовляючись від виконання договору, мав право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми по забезпеченню виконання зобов'язань.

За вимогами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Як зазначено судами, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав здійснити протягом 5 днів з дня отримання такої претензії відвантаження товару або повернути грошові кошти.

Також судами вказано, що у відповідь на отриману претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ЮВК-сервіс" повідомило про те, що робота Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокітнянський гранітний кар'єр" була заблокована і запропонувало здійснити поставку товару по рахункам №№ 14-18 в жовтні 2012 року та виставило вимогу, щоб позивач оплатив поставлений відповідачем товар по рахункам №№ 22, 23.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно п. 4.3 договору звірка взаєморозрахунків між сторонами здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання партії товару. При цьому повернення авансових коштів, в разі невиконання продавцем умов даного договору, здійснюється на просту письмову вимогу покупця в адресу продавця в сумі еквівалентної вартості товару, що недопоставлено в строк, по банківських реквізитах, вказаних в даному договорі протягом 180 календарних днів з дати списання грошових коштів з рахунку покупця в банку покупця. А сума, відповідна вартості перевантаженого товару, має бути перерахована покупцем продавцеві протягом п'яти банківських днів з дати відвантаження партії товару на просту письмову вимогу продавця. Підставою для проведення таких взаєморозрахунків є акт звірки, складений сторонами на підставі даних товаротранспортних документів.

З матеріалів справи вбачається, що такі акти звірки на виконання вимог п. 4.3 договору позивачем і відповідачем не складались. Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протопром" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі № 912/2/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере