Постанова

від 05.09.2013 по справі 922/1734/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 922/1734/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Плісак С.В., дов. №04/12 від 02.01.2013 року

відповідача - Радигін Є.С., дов. б/н від 17.06.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фірми "Немо ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків, (вх. 2028Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013 р. по справі № 922/1734/13,

за позовом Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна", с. Петрівське, Київська область,

до Фірми "Немо ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

про стягнення 23 016,47 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Євроцемент груп - Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фірми "Немо ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідача) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 19 083,90 грн., пеню в розмірі 1439,11 грн., штраф в розмірі 1 908,39 грн. та 3% річних 585,07 грн. за договором № ЕЦГ-У/46/12/09 про забезпечення споживача електроенергією, укладеним між позивачем та відповідачем 07.12.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2013р. у справі № 922/1734/13 (суддя Макаренко О.В.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фірми "Немо ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" 19 083,90 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 188,83 грн. пені, 1 908,39 грн. штрафу, 585,07 грн. 3 % річних, 1719,53 грн. судового збору; у решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2013р. у справі № 922/1734/13 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу повністю у позовних вимогах; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що, виходячи зі змісту пунктів 5.1, 5.6 договору №ЕЦГУ/46/12/09 від 07.12.2009 року, вказаний договір може бути пролонгований на один рік один раз, а не кожного наступного року, у зв"язку з чим, на думку відповідача, зазначений договір припинив свою дію 31.12.2011 року, а поставка електроенергії у лютому 2012 року проводилась без договору.

Крім того, вказує на те, що відповідно до положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та статті 261 Цивільного кодексу України, у разі визначення сторонами самостійно початку нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов"язання мало бути виконане, шестимісячне нарахування пені можливе лише в межах одного року від цього дня. У зв"язку з цим, на думку відповідача, періодом стягнення пені має бути період з 12.04.2012 року по 11.09.2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.08.2013 року на 10:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 04.09.2013 року у зв"язку із необхідністю витребувати у сторін додаткові документи по справі.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М.

Також, 04.09.2013 року автоматизованою системою розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями суддею -доповідачем у справі № 922/1734/13 визначено суддю Камишеву Л.М.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Черленяк М.І.

У судовому засіданні 04.09.2013 року було оголошено перерву до 14:30 год. 11.09.2013 року.

Представник відповідача у судових засіданнях 14.08.2013 року та 04.09.2013 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 14.08.2013 року та 04.09.2013 року та 11.09.2013 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішенням господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до пунктів 5.1, 5.6 договору №ЕЦГУ/46/12/09 від 07.12.2009 року вказаний договір було пролонговано на один рік до 31.12.2012 року у зв"язку із відсутністю заяви однієї із сторін про його розірвання в останній місяць до закінчення договору.

Однак, як вважає позивач, відповідач, усвідомлюючи дійсністю договору, подавав позивачу заявки на необхідні об"єми електричної енергії та узгоджував плани-графіки поставки, а також підписував відповідні акти до догоовру протягом 2011-2013 року, при цьому, відповідач в порушення пунктів 2.2.4 та 3.2.4 договору не оплатив спожиту електроенергію в повному обсязі.

А тому, як зазначає позивач, заборгованість відповідача за договором склала 19083,90 грн, а відповідно до пункту 4.5 за невиконання зобов"язання відповідачем по сплаті за електроенергію він має сплатити позивачеві 1 188,83 грн. пені, 1 908,39 грн. штрафу, і окрім цього, відповідачеві позивачем має бути нараховано 585,07 грн. 3 % річних.

Представник відповідача після перерви у судовому засіданні до 14:30 год. 11.09.2013 року в судове засідання 11.09.2013 року не з"явився

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковій зміні, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № ЕЦГ-У/46/12/09 про забезпечення споживача електроенергією (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідача електричною енергією, у встановлених даним договором об'ємах через мережі АК "Харківобленерго", а відповідач мав здійснювати оплату за електричну енергію згідно умов договору.

У пункті 3.2.4 договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок здійснюється відповідачем до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання електричної енергії, на підставі Акту фактичної поставки електричної енергії (Додаток №3).

Протоколом узгодження договірної ціни та об'єму постачання електричної енергії у лютому 2012 р. від 01.02.2012 р. сторонами визначено вартість електричної енергії у розмірі 0,9462 грн. без врахування ПДВ, за 1 кВт.

Актом фактичної поставки електричної енергії від 29.02.2012 р. визначено об'єм спожитої відповідачем електричної енергії, який склав 38 324 кВт.

З наданих позивачем до матеріалів справи протоколу узгодження договірної ціни та об'єму постачання електричної енергії у лютому 2012 р. від 01.02.2012 р., Акту фактичної поставки електричної енергії від 29.02.2012 р. та видаткової накладної №ЕЦ-0000027 від 29.02.2012 р. (а.с. 16-18), підписаних та скріплених печатками повноважних представників обох сторін, вбачається, що спірний договір був чинним протягом 2012 року і відповідач виконував свої зобов'язання в межах цього договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання по договору виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу електричну енергію на суму 43 514,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЕЦ-0000027 від 29.02.2012 р. (а.с. 18).

Однак, відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 12.03.2013 р. складала 19 083,90 грн. і начас подання позову у даній справі сплачена відповідачем не була.

При цьому, направлені на адресу відповідача претензії №05/ЕЦГУ-125/12 від 08.06.2012 р. та №411/ЕЦГУ-322/12 від 27.12.2012 р. з вимогою сплатити заборгованість за спожиту електроенергію, відповідачем було залишено без задоволення.

Отже, відповідач несвоєчасно здійснив 100% оплату за спожиту електроенергію, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду 24.02.2013р. з позовом про стягнення з відповідача 19 083,90 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 188,83 грн. пені, 1 908,39 грн. штрафу, 585,07 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається що після подання позову у даній справі (24.04.2013 року) відповідач 10.06.2013 року сплатив 19083,90 грн. основної заборгованості по договору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що на момент розгляду даної справи предмет спору був відсутній, то рішення місцевого господарського суду в частины стягнення з відповідача на користь позивача 19 083,90 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію підлягає зміні; провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає припиненню.

Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає зазначити таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив розрахунок 3% річних за період 12.04.2012р. по 19.04.2013 р., який склав, 585,07 грн. і який, на думку колегії суддів, відповідає вимогам чинного законодавства

А тому колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині стагнення з відповідача на користь позивача 585,07 грн.суми 3 % річних слід залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до пункту 4.5 договору у випадку порушення строку оплати за електроенергію, вказаного в пункті 3.2 договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленой на день сплати, за кожний день прострочення від неоплаченого або несвоєчасно оплаченого платежу, а за просторчення понад 10 днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого платежу.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що прострочення відповідача по сплаті за спожиту електроенергію перевищує десять днів, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу в розмірі 1 908,39 грн., яка дорівнює 10% від несвоєчасно сплаченого платежу за поставлену електроенергію - 19083,90 грн.

З наявного в матеріалах справи здійсненого позивачем розрахунку пені вбачається, що періодом такого розрахунку є період з 12.04.2012 року по 12.10.2012 року.

Згідно із частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

При цьому, частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, в даному випадку, статтею 258 Цивільного кодексу України (позовна давність в один рік).

Отже, виходячи з положень вищезазначених норм, шестимісячне нарахування пені можливе лише в межах одного року від цього дня.

Вказана позиція відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України у постанові від 27.04.2012 року по справі № 13/110-11

Як встановлено статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно зі статтею 254 цього строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У пункті 3.2.4. договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок здійснюється відповідачем до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання електричної енергії, на підставі Акту фактичної поставки електричної енергії (Додаток №3).

Протоколом узгодження договірної ціни та об'єму постачання електричної енергії у лютому 2012 року від 01.02.2012 року сторонами визначено вартість електричної енергії у розмірі 0,9462 грн. без врахування ПДВ, за 1 кВт.

Актом фактичної поставки електричної енергії від 29.02.2012 р. визначено об'єм спожитої відповідачем електричної енергії, який склав 38 324 кВт.

Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд, період, протягом якого позивач має право нараховувати пеню, є період з 11.03.2012 р. по 11.09.2012 р.

При цьому, оскільки позивач просив суд стягнути пеню з 12.04.2012 р., місцевий господарський суд правомірно, з посиланням на положення частини 6 статті 232 ГК України, задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягаютьв частині 1 188,83 грн. за період з 12.04.2012 р. по 11.09.2012 р. та відмовив в частині стягнення пені в розмірі 250,28 грн.

Таким чином, позивач відповідно до умов п. 3.2.4. договору мав право нараховувати пеню за період з 11.03.2012 р. по 11.09.2012 р. та пред'явити її до стягнення до 11.09.2013 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що строк звернення до суду з даними вимогами є таким, що на 24.04.2013 р. (час звернення до суду) не сплив.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що, виходячи зі змісту пунктів 5.1, 5.6 договору №ЕЦГУ/46/12/09 від 07.12.2009 року, вказаний договір може бути пролонгований на один рік один раз, а не кожного наступного року, у зв'язку з чим, на думку відповідача, зазначений договір припинив свою дію 31.12.2011 року, а поставка електроенергії у лютому 2012 року проводилась без договору.

Однак, колегія суддів не може погодитись із такими твердженнями, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 5.1. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 договору він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо одна із сторін не заявить про його розірвання в останній місяць строку дії даного договору.

А тому, у зв'язку із відсутністю заяви однієї із сторін в останній місяць строку дії даного договору його дія продовжувалась, і останнього разу - до 31.12.2012 року.

При цьому, слід зазначити, що пункт 5.6 договору не містить жодних застережень щодо конкретного року, на який може бути пролонговано договір, як і застережень щодо кількості пролонгацій.

До того ж, пролонгація договору передбачає продовження дії усіх умов договору, в тому числі і пункту 5.6 договору, що виключає одноразове застосування такої пролонгації.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач подавав позивачу заявки на необхідні об'єми електричної енергії та узгоджував плани-графіки поставки, а також підписував відповідні акти до договору протягом 2011-2012 року, що однозначно свідчить про викладення у пункті 5.6 договору наміру сторін встановити можливість пролонгації договору без обмеження її кількості.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, пунктом 1-1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково

Рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013р. у справі № 922/1734/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Фірми "Немо ЛТД" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61022, м. Харків, пр. Правди, б. 7, п/р 26006012070 ПАТ "Банк Грант" м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 22625835) на користь Приватного акціонерного товариства "Євроцемент груп-Україна" (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Київська, п/р 260010131094 у відділенні АТ "Сбербанк Росії" м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 33549911) пеню в розмірі 1188,83 грн., штраф в розмірі 1 908,39 грн., 3 % річних 585,07 грн. та 1 719,53 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 19 083,90 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію припинити".

В решті рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013р. у справі № 922/1734/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.09.2013 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Черленяк М.І.