Рішення

від 16.09.2013 по справі 919/737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року справа № 919/737/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №919/737/13:

за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі

Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції

(98612, м. Ялта, вул. Московська, 45)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Культурний центр "Мис Хрустальний"

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 51, кв.11

ідентифікаційний код: 31430231)

про стягнення 1 196 167 грн,

за участю учасників судового процесу:

прокурора - Джавлаха С.М., посвідчення старшого прокурора відділу прокуратури міста Севастополя № 015173 від 12.02.2013;

представника позивача - Кожиної Н.С., посвідчення №АЧ 074 від 15.04.2012;

представника відповідача - Дубовіса О.Б., довіреність б/н від 17.04.2013.

Суть спору: прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (далі - відповідач) про стягнення 1 196 167 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 23.07.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в останнє на 16.09.2013.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані докази, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Севастопольської міської ради №2307 від 10.07.2007 Товариству з обмеженою відповідальністю «Культурний центр «Мис Хрустальний» (далі - Відповідач) передано за договором від 12.12.2007 в оренду земельну ділянку площею 1,2 га, що розташована в місті Севастополі, набережна Клокачова, 29 (арк.с.9-19)

На підставі постанови заступника прокурора Ленінського району міста Севастополя від 12.03.2013 (арк.с.100), Державною Азово-Черноморською екологічною інспекцією (далі - Державна інспекція) проведено перевірку стану дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 20-29.03.2013. (далі - Акт перевірки №1) (арк.с.20-39).

На вимогу прокурора Ленінського району від 13.05.2013. Державною інспекцією знов проведено перевірку стану дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 15-21.05.2013 (далі - Акт перевірки №2) а також надіслано претензії та припис Відповідачу, та притягнуто посадову особу до адміністративної відповідальності (арк.с.40-57).

Відповідно до висновків за Актами перевірки, Відповідачем допущено несанкціоноване розміщення на орендованій земельній ділянці відходів, у вигляді твердих побутових відходів, відходів скла та будівельних відходів загальним об'ємом 63,2 м.куб.

Висновки Державної інспекції за наслідками перевірки та надані розрахунки завданої шкоди довкіллю стали підставою для звернення прокурором з позовом в інтересах держави про стягнення з Відповідача 1 196 167 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно статті 68 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно статі 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України «Про відходи»).

Статтею 33 названого Закону передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Заявляючи позов, прокурор та Інспекція наполягають на тому, що факт засмічення земельної ділянки підтверджується Актом перевірки №1 та додатками до нього (розрахунками матеріальної шкоди).

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 (далі - Порядок проведення перевірок)

Відповідно норм пункту 4.9. Порядок проведення перевірок, Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

У разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Міністерства природи України від 05.07.2004 N 264 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за № 934/9533 (Пункт 4.17. Порядку проведення перевірок).

В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки (Пункт 4.19. Порядку проведення перевірок).

Також пунктами 4.20, 4.21 Порядку проведення перевірок закріплено, що один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.

У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.

До примірника акта, який зберігається в органі Держекоінспекції, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією не дотримано жодного з перелічених пунктів Порядку проведення перевірок, а саме:

- перевірка проведена у відсутності керівника Відповідача або уповноважених ним осіб;

- протокол про адміністративне правопорушення не складався;

- акт перевірки №1 Відповідачем не підписано та йому не вручено.

На цих обставинах наполягає Відповідач та їх не спростовано ані прокурором, ані Державною інспекцією.

Також судом встановлено, що згідно позовної заяви, розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельної ділянки визначено на підставі Акту перевірки №1 та додатків до нього (розрахунків матеріальної шкоди).

Відповідно до пункту 4.14. Порядку проведення перевірок, не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Методика визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 року № 149) (далі - Методика).

Пунктом 4.2, 4.7. Методики визначено, що основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Але, згідно додатків до Акту перевірки №1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена на підставі листа Прокуратури Ленінського району (арк.с.34-39).

Крім того, пунктом 4.6, 4.10. Методики визначено, що розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою де одним з показників є: К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель який визначається за додатком 2. Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К ЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали забруднення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, також згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 2 Методики за шкалою еколого-господарського значення земель, земельна ділянка, що надана в оренду Відповідачу, підлягає класифікації за категорією з коефіцієнтом 5,5 (землі водного фонду); натомість, на підставі листа Прокуратури Ленінського району, Державною інспекцією визначено в розрахунках коефіцієнт 1,0, що є невірним (арк.с.34-39).

Статтею 19 Конституції України закріплено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статей 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладених обставин, суд відхиляє як доказ по справі Акт перевірки від 20-29.03.2013 з додатками до нього, як складений у порушення вимог діючого законодавства.

Оцінюючи як доказ Акт перевірки №2, суд звертає увагу на те, що він не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Так, згідно пунктів 3.3, 3.4, 5.1. Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Але, Акт перевірки №2 не містить самого опису факту засмічення земель, його обміру та розрахунку шкоди, а лише посилається на нібито встановлені обставини за Актом перевірки №1 (арк.с.54). За таких обставин, суд не може прийняти Акт перевірки №2 як доказ по справі, як такий що не відповідає діючому законодавству.

Також є необгрунованим протокол про адміністративне правопорушення, який складено 16.05.2013. на підставі Акту перевірки №2, який суд визнає неналежним доказом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ані прокурором, ані позивачем не надано належних доказів порушення Відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді засмічення земельної ділянки отриманою в оренду.

Статтями 49, 84 ГПК України передбачено обов'язок суду щодо вирішення питання про стягнення судового збору.

Оскільки суд відмовляє в задоволені позову прокурора, то звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду країни №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотків від ціни позову.

За таких обставин, з позивача Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 23 923,34 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШІВ:

1. У позові відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (98612, м. Ялта, вул. Московська, 45) в дохід Державного бюджету (Державний бюджет м.Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, банк одержувача: ГУДКСУ у м.Севастополі, МФО 824509, рахунок 31215206783001, код бюджетної класифікації: 22030001, призначення платежу: Судовий збір. Код 23013519) судовий збір у розмірі 23 923,34 грн (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 34 копійки).

Видати накази після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 23.09.2013.

Суддя підпис І.А. Харченко

Розсилка (рекомендованим з повідомленням):

1. Прокуратура міста Севастополя

(99011, м.Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)

2. Прокуратура Ленінського району міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

3. Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції

(98612, м. Ялта, вул. Московська, 45)

4. ТОВ "Культурний центр "Мис Хрустальний"

(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 51, кв.11)