Постанова

від 12.11.2013 по справі 919/737/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 919/737/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Антонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Махиня Вікторія Валеріївна, посвідчення № 015753 від 21.03.13, начальник відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача, Кожина Наталя Сергіївна, довіреність № б/н від 17.09.13, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція;

відповідача, Дубовіс Олексій Борисович, довіреність № б/н від 17.04.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний";

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 16 вересня 2013 року у справі № 919/737/13

за позовом прокурора Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

в інтересах дерави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (вул. Московська, 45,Ялта,98600)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (вул. Радянська, 51, кв. 11,Севастополь,99011)

про стягнення 1196167 грн.

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (далі - відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 1 196 167 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущене несанкціоноване розміщення на орендуємої земельної ділянки твердих побутових відходів, що зафіксовано актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державної Азово-Черноморської екологічної інспекції.

Рішенням господарського суду від 16 вересня у позові відмовлено з тих підстав, що не подано належних доказів про порушення відповідачем природоохоронного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Севастопольського апеляційного господарського суду зі скаргою, скаржник посилається на те, що зазначене рішення прийнято з неправильним застосуванням норм ст. ст. 55, 68, 69 закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 17, 33 закону України „Про відходи", методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007.

Заявник апеляційної скарги, в обґрунтування вимог про скасовування судового акту посилався на неповноту з'ясованих обставин справи.

Скаржник також вважає , що недотримання інспекцією порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, тоді як ст. 10 закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності про здійснення державного нагляду (контролю)", передбачено право, а не обов'язок, суб'єкта господарювання бути присутнім при проведенні перевірки.

Поряд з цим, суд першої інстанції не застосував до спірних відносин норми цього закону, а помилково надав позивачу відомчому нормативно-правовому акту, а саме, порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 464 від 10.09.2008 та зазначив у якості цього порушення відсутність представника суб'єкта господарювання при проведенні перевірки.

Також є помилковими висновки суду першої інстанції про невручення акту перевірки суб'єкту господарювання. Даний акт направлено Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією на адресу підприємства 29.03.2013 року.

Не ґрунтуються на нормах чинного законодавства твердження суду щодо невірного розрахунку позивачем розміру шкоди.

Помилковим є висновок суду про необхідність застосування коефіцієнту 5,5 для земель водного фонду, оскільки, відповідно до додатку 2 Методики „Шкала еколого-господарського значення земель", землі водного фонду підлягають класифікації за категорію з коефіцієнтом 1,0 (землі іншого призначення).

15 жовтня 2013 року апеляційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя прийнято до провадження у складі колегії суддів: Заплава Л.М.. , Воронцової Н.В., Фенько Т.П.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 здійснено заміну судді Воронцової Н.В. на суддю Антонову І.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 здійснено заміну судді Фенько Т.П. на суддю Євдокимова І.В.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення господарським судом, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу на підставі рішення Севастопольської міської Ради № 2307 від 10.07.2007 надана в оренду земельна ділянка площею 1,2 га, розташована в місті Севастополь, набережна Клокачева, 29 для будівництва та обслуговування дитячого пляжу з аквапарком з віднесенням цих земель до категорії земель водного фонду. На підставі цього рішення між Севастопольською міською радою та відповідачем 25.12.2007 року був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

12.03.2013 року на завдання прокуратури міста про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в прибережній смузі чорного моря заступником прокурора Ленінського району міста Севастополя Радуловим А.Д. була винесена постанова про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в прибережній захисній смузі Чорного моря на земельній ділянці, розташованої в місті Севастополь набережна Клокачова, 29, яка знаходиться в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний".

На підставі цієї постанови Державною Азово-Черноморською екологічною інспекцією (далі - Державна інспекція) проведено перевірку стану дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 20-29.03.2013.

З вищевказаного акту перевірки, складеного державним інспектором з охорони навколишнього середовища Азовського та Чорного морів Кожиної Н.С., яка проводила перевірку в присутності прокурора прокуратури Ленінського району міста Севастополя Павельчук Є.І. та в відсутності представника відповідача, вбачається, що на земельній ділянці, розташованої у місті Севастополь, набережна Клокачова, 29 виявлено несанкціаніроване розміщення на ґрунті відходів скла, твердих побутових відходів, будівельних відходів.

01.04.2013 року відповідачу державним інспектором Кожіною Н.С. була відправлена припис про ліквідування засмічення земельної ділянці.

Також державним інспектором Кожіною Н.С. 16.05.2013 року був складений протокол про адміністративне правопорушення, що виразилося у забрудненні 29.03.2013 року земельної ділянки за адресою місто Севастополь, набережна Клокачова, 29, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП.

На підставі цього протоколу про адміністративне правопорушення, акту перевірки від 29.03.2013 року державним інспектором Кожіною Н.С. 17.05. 2013 року була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на директора товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний центр „Мис Хрустальний" Юркевича Е.А. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 52 КУпАП у вигляді штрафу.

На вимогу прокурора Ленінського району від 13.05.2013. вих. № 43-3357 Державною інспекцією знов проведено позапланову перевірку стану дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 15-21.05.2013

З вищевказаного акту перевірки, складеного державним інспектором Гайдук Ю.Ю., який проводив перевірку в присутності помічника прокуратури Ленінського району міста Севастополя, спеціаліста інспекції ДАБК у місті Севастополі Михалуша В.М., спеціаліста державної інспекції сільського господарства в місті Севастополі Дригіна А.К. в відсутності представника відповідача вбачається, що на земельній ділянці розташованої у місті Севастополь, набережна Клокачова, 29 було виявлено несанкціоніроване розміщення на грунті будівельних та побутових відходів, відходи скла, ПЕТ-тора без зазначення площі засміченої ділянки, об'єму відходів.

Ці обставини стали підставою для звернення прокурора з відповідним позовом про стягнення шкоди.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

При розгляді даного спору необхідно керуватися спеціальним законодавством, а саме: Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України „Про відходи" та Методикою розрахунку розміру шкоди, обумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів при порушенні природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171.

Відповідно до статті 16 закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до пункту 10 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452/2011, вказане міністерство спрямовує і координує діяльність системи органів виконавчої влади, утвореної для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема Державної екологічної інспекції України.

Відповідно до статті 20 цього закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і витрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позивач, відповідно до ст. 20 цього закону, є спеціально уповноваженим органом державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використування природних ресурсів, та йому надано право звертатися до господарського суду з позовом про стягнення шкоди заподіяної державі в наслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частина 2 статті 2 ГПК України зобов'язує прокурора самостійно визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту, а також визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене свідчить про те, що прокурор мав право звертатися до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

Згідно статі 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (стаття 1 Закону України "Про відходи").

Статтею 33 названого Закону передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно пунктом 3.3 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 року № 171 „Про затвердення Методики визначення розмірів шкоди, зумовлено забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 був розроблений відповідно до законів України „Про охорону навколишнього середовища", „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1524.

Відповідно до п 1.2., 1.3 цей порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів та поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в АР Крим, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі, Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та суб'єктів господарювання.

Пункт 1.4. порядку вживає термін акт перевірки у такому значенні : документ, який фіксує факт проведення носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пункти 2.2., 2.3., 3.3., 3.8, 4.13 порядку передбачають, що для здійснення перевірки керівником відповідного органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити : найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки ; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (з погодженням із керівниками)

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу Держкоінспекції (із зазначенням призвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Орган Держекоінспекції не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки.

Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірнки керівника органу Держекоінспекції або його заступника.

Відповідно до пункту 4.9. Порядку проведення перевірок, Державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

У разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Міністерства природи України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за № 934/9533 (Пункт 4.17. Порядку проведення перевірок).

Як вбачається з матеріалів справи наказу про проведення перевірки Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекцією не видавалось, перевірка проводилась на підставі постанови заступника прокурора Ленінського району . Не оформлялось й направлення на проведення перевірки на підставі наказу. Відповідачу не було вручено повідомлення про проведення перевірки.

Перевірка проводилась в відсутності керівника або уповноважених осіб. Акт перевірки №1 відповідачем не підписано та йому не вручено, протокол про адміністративне правопорушення не складався під час перевірки, був складений лише 16.05.2013 року.

Відповідно до п.4.22 вищевказаної інструкції, у разі коли протокол про адміністративне правопорушення не складається на місці вчинення адміністративного правопорушення, порушникові видається квитанція про стягнення штрафів на місце скоєння адміністративного правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Вищевказані обставини свідчать про те, що перевірка додержання вимог була проведена посадовими особами позивача без відповідних повноваженьособами та с порушенням порядку проведення перевірок. Складений акт перевірки від 20-29.03.2013 с порушеннями цього порядку не може з'являтися носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також, акт перевірки №2 не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Так, згідно пунктів 3.3, 3.4, 5.1. Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законоґдавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Але, Акт перевірки №2 не містить самого опису факту засмічення земель, його обміру та розрахунку шкоди, а лише посилається на нібито встановлені обставини за Актом перевірки №1, тому акт перевірки № 2 не може бути доказом по справі, який підтверджує факт забруднення та засмічення земельної ділянки що не відповідає діючому законодавству.

Згідно статті 68 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельної ділянки визначено на підставі Акту перевірки №1.

Методика визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 року № 149) (далі - Методика).

Пунктом 4.2, 4.7. Методики визначено, що основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Але, згідно додатків до Акту перевірки №1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена на підставі листа Прокуратури Ленінського району (арк.с.34-39).

Крім того, пунктом 4.6, 4.10. Методики визначено, що розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою де одним з показників є: К ЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель який визначається за додатком 2. Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (К ЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали забруднення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, також згідно з додатком 2.

Відповідно до Додатку 2 Методики за шкалою еколого-господарського значення земель, земельна ділянка, що надана в оренду Відповідачу, підлягає класифікації за категорією з коефіцієнтом 5,5 (землі водного фонду); натомість, на підставі листа Прокуратури Ленінського району, Державною інспекцією визначено в розрахунках коефіцієнт 1,0, що є невірним.

Відповідно до вимог статей 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, господарський суд правомірно дійшов висновку, що ані прокурором, ані позивачем не надано належних доказів порушення Відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді засмічення земельної ділянки отриманої в оренду, тому правомірно відмовлено у задоволенні позову про стягнення шкоди у розмірі 1 196 167 грн. заподіяної в наслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, так як не має доказів які підтверджують факт вчинення правопорушення.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування рішення не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя від 16 вересня 2013 року у справі № 919/737/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 16 вересня 2013 року у справі № 919/737/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді І.В. Антонова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1. Прокурор Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

2. Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція (вул. Московська, 45,Ялта,98600)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (вул. Радянська, 51, кв. 11,Севастополь,99011)