Ухвала

від 09.09.2013 по справі 2703/13605/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

09.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22-ц/797/2219/13 Головуючий у першій

Категорія інстанції Гаркуша О.М.

Доповідач у апеляційній

Інстанції Козуб О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого, судді - Козуб О.В.,

суддів - Зотова В.С., Лівінського С.В.,

при секретарі - Івченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Севастополі цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дім» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал інвест мінус» про стягнення суми заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дім» на ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 липня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 липня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дім» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал інвест мінус» про стягнення суми заборгованості.

Не погодившись з ухвалою суду І інстанції, ТОВ «Наш Дім» подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду та прийняття нового судового рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 березня 2013 року, посилаючись на те, що ухвалу прийнято на підставі неправильного застосування діючих норм матеріального права та не чіткого застосуванням норм процесуального права, без всебічної юридичної оцінки обставин, що мають значення для справи.

Сторони по справі в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Представником заявника ТОВ «Наш Дім» надано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі ТОВ «Наш Дім», підтримання апеляційної скарги та її задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку із неявкою апелянта та всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ТОВ «Універсал інвест мінус» про стягнення за договором позики 100000,00 гривень, укладеним між позивачем та ОСОБА_4, як боржником, та ТОВ «Універсал мінус», як поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_4

Ухвалою Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 березня 2013 року частково задоволено заяву позивача та накладено арешт на нежитлове приміщення №210, що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна, буд.105, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал інвест мінус» (а.с.36-37).

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 березня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ТОВ «Універсал інвест мінус» на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 100000,00 гривень.

27 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Дім» звернулось до суду з заявою про скасування заходів забезпечення вищевказаних позовних вимог ОСОБА_3 з підстав того, що фактично вказане нерухоме майно на момент забезпечення позову належало ТОВ «Наш Дім» на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2012 року, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року, і яким відновлено становище ТОВ «Наш Дім», яке існувало до порушення останнього майнових прав на вказане нерухоме майно, витребувано майно, включаючи і спірне житлове приміщення, поновлено реєстрацію прав власності на нього, і останнє є його єдиним законним власником, але вказане рішення господарського суду не може виконати ТОВ «Наш Дім», оскільки на вказане спірне майно накладено арешт оскаржуваною ухвалою. Крім цього, зазначено, що товариство не брало участі у вказаній справі, не було залучено як третя особа. Вважав, що рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2012 року повинно виконуватись, але цьому перешкоджає арешт вищевказаного нерухомого майна. Посилаючись на ст.154 ЦПК України, п.2 Постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вважав, що вищевказані обставини є підставою для скасування заходів забезпечення позову, і вважав недопустимим забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 04.07.2013 року про відмову ТОВ «Наш Дім» у задоволенні заяви про скасування вжитих ухвалою суду від 18.03.2013 року заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч.ч.3-5 ст.154 ЦПК України, вимоги щодо скасування заходів забезпечення позову, суд може розглянути тільки за заявленими вимогами сторін у справі, а ТОВ «Наш Дім» не є стороною у справі.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та діючому законодавству.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Ця особа (відповідач у справі) вправі оскаржити ухвалу суду в апеляційному порядку або шляхом подачі заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову до суду, який розглядає справу.

Згідно даних Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.01.2013 року (а.с.28-29), власником приміщення 210, розташованого по проспекту Леніна будинок 105 в м.Запоріжжя зазначено ТОВ «Універсал Інвест Мінус». Вказані обставини свідчать про те, що на момент постановлення ухвали суду про забезпечення вищевказаних позовних вимог, право власності на нерухоме майно, на яке накладено арешт, належало ТОВ «Універсал Інвест Мінус», що підтверджує правомірність накладення арешту на вказане нежитлове приміщення.

Крім цього, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення господарського суду від 01.12.2012 року не було виконано на момент прийняття ухвали про забезпечення позову, ТОВ «Наш Дім» не зареєструвало за собою прав власності на вказане нежитлове приміщення.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Наш Дім» оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 18 березня 2013 року про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 13.06.2013 року апеляційну скаргу ТАВ «Наш Дім» відхилено, ухвалу суду від 18.03.2013 року залишено без змін. При цьому апеляційним судом м.Севастополя зазначено, що застосовуючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача - поручителя ТОВ «Універсал інвест мінус», суд першої інстанції виходив із наданих документів, які підтверджують право власності на арештоване майно (а.с.28-29), та з врахуванням обсягу матеріальної відповідальності відповідача.

Відповідно до ч.3 статті 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Статтею 154 ЦПК України передбачено, що ініціаторами скасування забезпечення можуть бути як особи, що беруть участь у справі, так і сам суд (суддя).

Пунктом 10 Постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Судове рішення за вищевказаними забезпеченими позовними вимогами ОСОБА_3 набрало законної сили, не виконано до теперішнього часу.

Крім того, вимоги щодо скасування заходів забезпечення позову, суд розглядає тільки за заявленими вимогами сторін у справі, у тому числі за відповідним зверненням особи, щодо якої такі заходи вжиті, а не особи, яка вважає себе власником майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Наш Дім» стороною у справі не є, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення його заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе зауважити, що у такому разі особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту. Такий позов може бути забезпечений зупиненням продажу описаного майна, якщо такий арешт накладено в порядку виконання рішення суду.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у ній висновків суду та не впливають на їх правильність, підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Згідно з п.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільний справах Апеляційного суду міста Севастополя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Дім» на ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 липня 2013 року відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду м.Севастополя набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала Апеляційного суду м.Севастополя не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий, суддя: О.В.Козуб

Судді: В.С.Зотов

С.В.Лівінський