Ухвала

від 26.09.2013 по справі 1018/7725/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1018/7725/12 Головуючий у І інстанції Проць Т.В. Провадження № 22-ц/780/4654/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько Категорія 19 26.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи управляння Держземагенства в Обухівському районі Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

встановила:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом який обґрунтовував тим, що 20 квітня 2007 року між TOB «УКБ «Камбіо» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Камбіо») та TOB «Донтехресурси» був укладений кредитний договір №227/02-2007.

19 вересня 2008 року на забезпечення виконання зобов»язань останнім банк уклав іпотечні договори з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7 Предметом іпотеки являлись належні відповідачам земельні ділянки, розташовані на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району.

30 грудня 2009 року рішенням Обухівського районного суду Київської області стягнуто на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість в сумі 12 098 905,12 грн. за кредитним договором №227/02-2007 від 20.04.2007, звернувши стягнення на вищезазначені земельні ділянки шляхом визнання за ПАТ «Банк Камбіо» права власності на них. В жовтні 2012 року позивачу стало відомо про відчуження спірних земельних ділянок третім особам. Оскільки таке відчуження відбулося без згоди ПАТ і в порушення прав останнього. Тому просив в судовому порядку визнати вказані договори недійсними.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4369.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 1,4902га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4365.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4367.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 земельної ділянки загальною площею 1,7860га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4371.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 1,1012га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4363.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 липня 2010 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 земельної ділянки загальною площею 1,7859га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4361.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», який не брав участі у розгляді справи і вважає, що ухваленим рішення суду порушені його права подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ «Банк Камбіо» в повному обсязі.

Апелянт в своїй скарзі зазначає, що 06 липня 2010 року відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_7, земельні ділянки за відповідно кадастровими номерами 3223186800:07:017:0114; 3223186800:07:017:0117; 3223186800:07:017:0116 були передані в іпотеку. Враховуючи, що вищезазначені земельні ділянки передані апелянту в іпотеку, оскаржуваними договорами купівлі - продажу земельних ділянок порушено права апелянта.

13 листопада 2012 року скаржник звернувся до суду з позовом до ОСОБА_11, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 06 липня 2010 року. Таким чином на розгляді Обухівського районного суду київської області знаходиться цивільна справа за позовом про визнання одного з договорів купівлі - продажу недійсним, який визнано недійсним оскаржуваним рішенням.

Сторони, які брали участь у розгляді даної цивільної справи, апеляційні скарги на рішення суду від 08 квітня 2013 року в установлений законом строк не подавали.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20.04.2007р. між TOB «УКБ «Камбіо» та TOB «Донтехресурси» укладено кредитний договір №227/02-2007.

19 вересня 2008 року в забезпечення виконання зобов»язань позичальника за вказаним кредитним договором банк уклав іпотечні договори з ОСОБА_1, який передав в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0030; ОСОБА_2, який передав в іпотеку належну йому ділянку площею 1,4902га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0029; з ОСОБА_3, яка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0031; ОСОБА_4, яка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку площею 1,7860га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0026; ОСОБА_11, яка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку площею 1,1012га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0032; ОСОБА_7, яка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку площею 1,7859га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3223186800:07:017:0027.

Чинним рішенням Обухівського районного суду від 30 грудня 2009 року у рахунок погашення заборгованості в сумі 12 098 905,12 грн. за кредитним договором №227/02-2007 від 20 квітня 2007 року звернено стягнення на майно шляхом визнання права власності на вищезазначені земельні ділянки за ПАТ «Банк Камбіо».

06 липня 2010 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_8 земельну ділянку загальною площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4369.

06 липня 2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_8 земельну ділянку загальною площею 1,4902га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4365.

06 липня 2010 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_8 земельну ділянку загальною площею 1,4903га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4367.

06 липня 2010 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 1,7860га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4371.

06 липня 2010 року ОСОБА_11 продала ОСОБА_8 земельну ділянку загальною площею 1,1012га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4363.

06 липня 2010 року ОСОБА_7 продала ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 1,7859га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №4361.

Встановлено, що від імені продавців за вказаними договорами відповідно до довіреностей від 31.05.2008 року діяв ОСОБА_13

Вказані обставини підтверджуються нотаріально посвідченими договорами купівлі- продажу земельних ділянок.

ПАТ «Банк Камбіо» згоди на укладення вищезазначених договорів не давав.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотеко держателя відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є дійсним.

Відповідно до пункту «г» статті 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора.

Відповідно до пункту «г» статті 143 ЗК України примусове припинення прав на мельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі примусового звернення стягнень а земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою статті 203 ЦК України.

Також встановлено, що відповідачам, земельні ділянки передані в іпотеку, належали на підставі державних актів ЯЖ 229328, ЯЖ №229332, ЯЖ 229339, ЯЖ 229331, ЯЖ 229323, ЯЖ 229322, виданих 03 червня 2008 року на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації від 30 травня 2008 року №836.

Як вбачається з матеріалів оспорюваних договорів купівлі-продажу, їх предметом були земельні ділянки належні відповідачам на підставі державних актів з аналогічними серіями і номерами, виданих на підставі того ж таки розпорядження Обухівської райдержадміністрації.

Відповідно до копій нотаріально посвідчених 31 травня 2008 року довіреностей наданих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7 ОСОБА_13, останнього уповноважили розпоряджатися земельними ділянками з кадастровими номерами земельних ділянок переданих в іпотеку.

Оспорюванні договори від імені власників земельних ділянок укладені ОСОБА_13 на підставі вказаних вище довіреностей. Повноваження ОСОБА_13 на розпорядження земельними ділянками, що були предметом спірних договорів, в матеріалах справи відсутні.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що предметом іпотеки за іпотечними договорами являлись земельні ділянки, які мала такі самі площі, адресу - Київська область Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, конфігурацію, суміжних землекористувачів, реквізити правовстановлюючого документу, як і земельні ділянки відчужені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що договори купівлі-продажу укладені відповідачами 06.07.2010 року необхідно визнати недійсними, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Посилання апелянта на те, що ухваленим рішенням суду першої інстанції порушені його права не грунтуються на матеріалах справи та доводах апеляційної скарги, оскільки апелянтом не подано доказів укладення іпотечного договору між ним та відповідачкою ОСОБА_11

Договір купівлі - продажу від укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 06 липня 2010 року визнаний судовим рішенням від 08 квітня 2013 року, недійсним. Яке саме право апелянта, ухваленим рішенням про задоволення позовних вимог від 08 квітня 2013 року порушено, апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено.

Крім того слід зазначити, що сторони, які брали участь у справі, не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в строки та у відповідності до вимог ЦПК України.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» відхилити, рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді