Ухвала

від 19.09.2013 по справі 802/2786/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2786/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Нива - С" до Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року фермерське господарство «Нива-С» звернулось до суду з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції (в результаті заміни - Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (без коду УКТ ЗЕД) відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини справи полягають у наступному.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку Фермерського господарства "Нива - С" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 24.05.2013 року № 18/22/13329003 (надалі - акт перевірки), в якому зафіксовані порушення:

- підпункту "і" п.201.1 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, вимог Порядку "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" затвердженого Наказом ДПА України від 21.12.2010 року №969 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696, в результаті чого занижено податкове зобов'язання в сумі 201242 грн.

- пункту 185.1, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання в сумі 14129 грн.

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 37405 грн.

- п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, а саме, підприємством було допущено помилки у поданому Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу в результаті чого було накладено штраф у розмірі 3570,00 грн.

На підставі даного акту перевірки, Іллінецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322200 від 05.06.2013 року, яким збільшено Фермерському господарству "Нива - С" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 252776,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 63194,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

05.06.2013 року, на підставі акта перевірки №18/22/13329003 від 24.05.2013 року, за порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 188, п.п. «і» п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000322200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 315970 грн., з яких 252776 грн. за основним платежем та 63194 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.201.1 ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Так, між позивачем та ПП АФ «Лани Поділля» було укладено договори поставки №83 від 27.07.2011 року та №02/002 від 02.02.2012 року, згідно з якими постачальник зобов'язувався поставити (передати у власність покупця) в передбачені цим договором строки, а покупець прийняти, для використання у своїй діяльності, мінеральні добрива та вчасно оплатити його повну вартість по цінам цього договору.

Зобов'язання сторін за вказаним договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями та сертифікатами.

Разом з тим в даному випадку не має необхідності зазначати в податкових накладних код УКТ ЗЕД, оскільки придбаний товар не відноситься до підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Позивачем також було укладено договір поставки з ТОВ (Альянс Ойл Україна» та №1370/509/НП/1/03 від 12.05.2009 року та додаткову угоду №028/11 від 23.05.2011 року, відповідно до яких постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити нафтопродукти на умовах визначених договором.

На підтвердження виконання вказаної господарських операцій позивачем надано податкові накладні на поставку дизельного палива (які містять необхідні реквізити в т.ч. і код УКТ ЗЕД у графі 3), товаро-транспортні накладні, платіжні доручення та сертифікати відповідності.

Також, ФГ «Нива - С» було укладено усний договір на придбання нітроамофоска (азофоска) з ТОВ "Аргон", що підтверджується податковою накладною, платіжним дорученням, видатковими накладними.

Отже суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що усі спірні податкові накладні оформлені згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та містять необхідні реквізити визначені чинним законодавством.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення про визначення грошових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, щодо сум, що були задекларовані за березень та квітень 2010 року, є неправомірним , оскільки 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку минули на дату винесення податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року № 0000322200.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно скасовано податкове повідомлення-рішення, оскільки правомірність його прийняття не підтверджено під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.