Постанова

від 18.09.2013 по справі 812/7407/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2013 року Справа № 812/7407/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

в присутності представників сторін:

від позивача: Буркова О.М.,

від відповідача: Котванова З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів в Луганській області до дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 274078,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів в Луганській області до дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 99334,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Дочірнє підприємство «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська.

Станом на серпень 2013 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки у розмірі 99334,16 грн. за період з 30.04.2012 по 30.07.2013, по ПДВ у розмірі 174744,00 грн. за період з 26.04.2013 по 30.07.2013. Податкова заборгованість виникла внаслідок несплати самостійного нарахування податкового зобов'язання в деклараціях.

Позивачем підприємству було надіслано першу податкову вимогу від 12 травня 2009 року №1/1512, та другу податкову вимогу від 22 липня 2009 року №2/2149, які на підставі підпункту 5.8.3 пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року №266 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за №595,5786, були вручені платнику податків особисто. Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

На підставі викладеного позивач просить стягнути кошти дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» суми податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 99334,16 грн. та з ПДВ у розмірі 174744,00 грн. в доход Державного бюджету України.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив вимоги задовольнити повністю. Додатково позивач пояснив, що в адміністративному позові помилково було вказано період виникнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 99334,16 грн. з 30.04.2012 по 30.07.2013, а необхідно - з 30.04.2013 по 30.07.2013.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Ленінської ОДПІ у м. Луганську про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у сумі 99334,16 грн. за період з 30.04.2013 по 30.07.2013 та по ПДВ у сумі 174744,00 грн. за період з 30.04.2013 по 30.07.2013 визнав в повному обсязі, про що надав письмові пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - дочірнє підприємство «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.02.1992. (а.с.9) та перебуває на обліку як платник податків у Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську з 27.02.1992 за №126/502.(а.с.8).

Станом на 13.08.2013 за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 274078,00 грн., в тому числі з орендної плати за землю у розмірі 99334,16 грн. який виник у період з 30.04.2013 по 30.07.2013, з податку на додану вартість у розмірі 174744,00 грн., який виник у період з 26.04.2013 по 30.07.2013.

Сума податкового боргу з орендної плати за землю складається із суми заборгованості за основним платежем в розмірі 99334,16 грн. та підтверджується податковою декларацією №9006741711 від 11.02.2013. Сума податкового боргу з податку на додану вартість складається із суми заборгованості за основним платежем в розмірі 174744,00 грн., та підтверджується податковими деклараціями з ПДВ №9029012218 від 20.05.2013, №9036071016 від 19.06.2013, №9043053825 від 18.07.2013 та уточнюючим розрахунком до декларації ПДВ №9024085644 від 26.04.2013. Сума заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника, розрахунками суми податкового боргу .(а.с.11-12, 15-42).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю за основним платежем в сумі 99334,16 грн., який виник за відповідачем через неповну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації за період з 30.04.2013 по 30.07.2013 від 11.02.2013 за №9006741711 в розмірі 99334,16 грн., що підтверджується обліковою карткою платника, розрахунком суми податкового боргу.(12, 35-42)

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, в установлені строки не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку в сумі 99334,16 грн.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 174744,00 грн., який виник за відповідачем через не сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9029012218 від 20.05.2013, №9036071016 від 19.06.2013, №9043053825 від 18.07.2013 та уточнюючому розрахунку до декларації ПДВ №9024085644 від 26.04.2013, що також підтверджується обліковою карткою платника та розрахунком суми податкового боргу.(а.с.11,35-42)

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 174744,00 грн.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 12 травня 2009 року № 1/1512, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги. (а.с.14).

Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 22 липня 2009 року № 2/2149, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом уповноаженої особи відповідача на корінці першої податкової вимоги (а.с.13).

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Приймаючи до уваги те, що станом на дату розгляду та вирішення позову відповідач у добровільному порядку податковий борг в сумі 274078,00 грн. не сплатив та зазначену суму заборгованості визнав в повному обсязі, позовні вимоги податкового органу про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів в Луганській області до дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про стягнення суми податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 274078,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з дочірнього підприємства «Луганськоблтурист» приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02662395, 91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 112а) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 99334,16 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч триста тридцять чотири гривні 16 копійок) в доход місцевого бюджету Ленінського району у м. Луганську, з податку на додану вартість у розмірі 174744,00 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 00 копійок) в доход Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 23 вересня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова