Постанова

від 24.09.2013 по справі 901/1969/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 901/1969/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Голика В.С.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція");

відповідача - не з'явився (Селянське (фермерське) господарство "Ільїчівське");

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Ільїчівське" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 29 липня 2013 року у справі № 901/1969/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція" (пер. Бокуна, буд.16, м. Сімферополь, 95000)

до селянського (фермерського) господарства "Ільїчівське" (вул. Курська, 16, с. Октябрське, Совєтський район, Автономна Республіка Крим, 97212)

про стягнення 26924,87 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агроінтеграція" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до селянського (фермерського) господарства „Ільїчівське" про стягнення 26924,87, з яких: заборгованість у розмірі 20680,00 грн., штраф у розмірі 5790,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 43,79 грн., 3% річних у розмірі 361,15 грн. та 49,53 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 549, 550, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України та статті 173-175, 193, 230 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 81 від 26 червня 2012 року в частині повної та своєчасної оплати вартості товару.

Відповідач в процесі розгляду справи просив надати йому відстрочку щодо стягнення суми заборгованості до 01 жовтня 2013 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Ільїчівське" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція" 20680,00 грн. заборгованості, інфляційні втрати в сумі 43,79 грн., 3% річних в розмірі 410,68 грн., штраф в сумі 4228,00 грн. та 1620,66 грн. судового збору.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція" в дохід Державного бюджету України 651,50 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 1562,40 грн. відмовлено.

У задоволенні заяви селянського (фермерського) господарства "Ільїчівське" про відстрочку виконання зобов'язань за договором № 81 від 26 червня 2012 року до 01 жовтня 2013 року на суму 20680,00 грн. відмовлено.

Рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

При цьому, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що правильним є нарахування позивачем штрафу на суму 15 100,00 грн. за додатковою угодою №1 від 31 липня 2012 року, якою визначений строк розрахунку до 01 вересня 2012 року, тобто в межах строку дії договору, а тому з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 4228,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, селянське (фермерське) господарство "Ільїчівське" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу в розмірі 4228,00 грн. та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, апелянт, заперечуючи проти стягнення штрафу, вказує на те, що штраф не може бути нарахований за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів: головуючий суддя - Балюкова К.Г., судді - Черткова І.В., Видашенко Т.С.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 24 вересня 2013 року.

За розпорядженням секретаря судової палати від 24 вересня 2013 року суддя Черткова І.В. у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі замінена на суддю Голика В.С.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та їх явка обов'язковою судом апеляційної інстанції не визнавалась, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агроінтеграція" (продавець) та селянським (фермерським) господарством „Ільїчівське" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 81 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належний йому товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його за ціною та на умовах, зазначених в даному договорі (арк. с. 31).

Відомості про товар викладені в пункті 1.2. Договору.

Згідно з пунктом 3.4. Договору перехід права власності на товар та ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження товару від продавця до покупця здійснюється в момент фактичної передачі товару на складі продавця.

Пунктом 3.5. Договору сторони визначили, що за їх домовленістю товар може бути поставлений в кількості, зазначеній в пункті 1.2. даного договору, з поділенням на партії, що відображається у додатковій угоді до даного договору.

Загальна сума договору складає 33 000,00 грн., в тому числі 5500,00 грн. ПДВ (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем на розрахунковий рахунок продавця на наступних умовах: 100% оплата за фактом відвантаження.

Якщо протягом 5 календарних днів після надходження товару оплата не буде зроблена, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 28 % від вартості несплаченої партії товару (пункт 7.3. Договору).

Строк дії Договору визначений у пункті 12.3. - з 26 червня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20680,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами №СФ-0000366 від 09 серпня 2012 року, №СФ-0000360 від 25 липня 2012 та видатковими накладними № РН-0000470 від 23 серпня 2012 року, № РН-0000442 від 31 липня 2012 року (арк. с. 35-36, 39-40).

Видаткові накладні № РН-0000470 від 23 серпня 2012 року та № РН-0000442 від 31 липня 2012 року підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Додатковою угодою від 31 липня 2012 року (додаток №1 до Договору) відповідачу було продовжено термін здійснення розрахунку за поставлений товар в розмірі 15100,00 грн. за Договором до 01 вересня 2012 року (арк. с. 32).

Додатковою угодою від 23 серпня 2012 року (додаток №2 до Договору) відповідачу було продовжено термін здійснення розрахунку за поставлений товар в розмірі 5580,00 гн. за Договором до 28 лютого 2013 року (арк. с. 33).

Проте, до теперішнього часу отриманий товар відповідачем не оплачений, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору купівлі-продажу, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач умови Договору виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 20680,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000470 від 23 серпня 2012 року та № РН-0000442 від 31 липня 2012 року, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідачем отриманий товар оплачений не був, доказів оплати зазначеного товару матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 20680,00 грн.

Позивачем також були заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 410,68 грн. та 43,79 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наявний в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині як таких, що відповідні вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення штрафу в розмірі 4228,00 грн., обґрунтовуючи свої заперечення посиланнями на неможливість нарахування штрафу за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Проте, судова колегія вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, про невиконання зобов'язання можна говорити, якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання. Тобто, не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першої статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

В пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

Так, пунктом 7.3. Договору сторони встановили: якщо протягом 5 календарних днів після надходження товару оплата не буде зроблена, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 28 % від вартості несплаченої партії товару.

Положення даного пункту Договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу виходячи з вартості несплаченої партії товару, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, а оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченого пунктом 7.3. Договору штрафу.

Одночасно судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо нарахування штрафу на суму 15100,00 грн. за додатковою угодою №1 від 31 липня 2012 року, якою визначений строк розрахунку до 01 вересня 2012 року, тобто в межах строку дії договору, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 4228,00 грн.

Колегія апеляційного суду також зазначає, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено відповідачу у наданні відстрочки виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які б могли бути підставою для надання відстрочки та не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Ільїчівське" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2013 року у справі № 901/1969/13 залишити без змін.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді В.С. Голик

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінтеграція" (пер. Бокуна, буд.16, м. Сімферополь, 95000)

2. Селянське (фермерське) господарство "Ільїчівське" (вул. Курська, 16, с. Октябрське, Совєтський район, Автономна Республіка Крим, 97212)