Ухвала

від 03.12.2013 по справі 901/1969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

03.12.2013Справа № 901/1969/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція»

(пер. Бокуна, буд.16, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське»

(вул. Курська, 16, с. Октябрське, Советський район, АР Крим, 97212)

про стягнення 26 924.87 грн.

за заявою Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське»

про відстрочку виконання судового рішення

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від зацікавленої особи: Гунін Гліб Олексійович, директор, протокол №2, від 27.03.13, Перепадін Олег Олександрович, учасник товариства, статут, ТОВ «Агроінтеграція»;

Від відповідача: Лещенко Олександр Володимирович, представник, довіреність б/н від 03.07.2013р. , Селянське (фермерське) господарство «Ільїчівське»;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» зверталося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське» та просило суд стягнути з відповідача суму у розмірі 26 924.87, а саме - заборгованість у розмірі 20 680.00 грн., штраф у розмірі 5 790.40 грн., інфляційні втрати у розмірі 43.79 грн., 3% річних у розмірі 361.15 грн. та 49.53 грн..

Рішенням господарського суду АР Крим від 29 липня 2013 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2013 року, у даній справі позов був задоволений частково.

На виконання зазначеного рішення у даній справі 24 вересня 2013 року господарським судом АР Крим було видано наказ.

22 листопада 2013 року на адресу господарського суду АР Крим від Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське» надійшла заява про надання відстрочки виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 листопада 2013 року вказану заяву було призначено до розгляду.

Заявник заяву про надання відстрочки виконання рішення підтримав та просив суд її задовольнити.

Свою заяву Селянське (фермерське) господарство «Ільїчівське» обґрунтовує посиланням на скрутне фінансове становище, що склалося внаслідок форс-мажорних обставин, що виникли на сільськогосподарському виробництві (а.с. 127-129).

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» проти задоволення клопотання заявника про надання відстрочки заперечував, посилаючись на те, що надання боржнику відстрочки порушує його права та інтереси, а також зазначив, що заявником не було надано суду доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника зацікавленої особи та заявника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так, в обґрунтування клопотання заявник посилався на скрутне фінансове становище та погіршення підприємницької діяльності підприємства внаслідок виникнення форс-мажорних обставин.

Вказане, на думку заявника, ускладнює виконання рішення по справі № 901/1969/12, у зв'язку з чим заявник просить відстрочити виконання рішення до 01 серпня 2014 року, також заявник просить зупинити виконавче провадження з виконання рішення по даній справі.

Однак, суд не погоджується із правомірністю таких вимог заявника, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Однак, наведені представником заявника підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, скрутне фінансове становище та форс-мажорні обставини, що склалися на підприємстві, не можна визнати такими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, а також не є тими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Так, надані висновки про форс-мажорні обставини містять посилання на те, що у період з 16 квітня 2013 року - 10 травня 2013 року внаслідок несприятливих погодних умов на площах селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське» пошкоджені посіви озимої пшениці (а.с. 131-132).

Проте, суд вказані висновки, як доказ на підтвердження обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення від 29 липня 2013 року, розцінює як неналежні, оскільки борг Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське», стягнутий судом за даним рішенням, створився за боржником перед ТОВ «Агроінтеграція» ще у 2012 році, тобто боржник мав певний час для добровільного виконання рішення.

Вказане підтверджується гарантійним листом від 20 травня 2013 року вих. № 20/05-2012-3, складеним вже після виникнення форс - мажорних обставин, Селянське (фермерське) господарство «Ільїчівське» гарантувало виконання зобов'язань та погашення заборгованості до 20 липня 2013 року (а.с. 164), проте до теперішнього часу своїх гарантій не виконало.

Крім того, заявником на підтвердження скрутного становища на підприємстві надано кредитні договори, укладені Селянським (фермерським) господарством «Ільїчівське» (а.с. 133-156).

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що укладення кредитних договорів є наслідками фінансової діяльності заявника, відповідальність за яку суб'єкт господарювання несе самостійно.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтями 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, на думку суду, відповідачем не було наведено обґрунтованих доводів, не надано належних доказів, які б могли бути підставою для надання відстрочки та не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Крім того, суд також зауважує, що позивачем у справі додатковою угодою від 23 лютого 2013 року, укладеною до договору купівлі - продажу № 81 від 26 червня 2012 року, вже надавалася відстрочка виконання грошового зобов'язання до 28 лютого 2013 року, проте до даного часу відповідачем не вжито будь - яких дій, спрямованих на добровільне виконання зазначеного рішення по даній справі.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заявником заяви про розстрочку.

Одночасно, заявник, Селянське (фермерське) господарство «Ільїчівське», в заяві про надання відстрочки просив суд зупинити виконавче провадження з виконання рішення по даній справі.

Зазначені вимоги заявника суд визнав також такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Господарський суд вправі зупинити виконання рішення господарського суду лише у випадку, якщо на рішення подано касаційну скаргу (внесено подання). Якщо рішення в касаційному порядку не оскаржено, суд касаційної інстанції не вправі розглядати заяву про зупинення виконання рішення.

Так, зі змісту вказаної правової норми вбачається, що таким правом наділений лише суд касаційної інстанції, у зв'язку з чим заява Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське» в частині зупинення виконавчого провадження з виконання рішення по даній справі задоволенню також не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Ільїчівське» про відстрочку та зупинення виконання рішення господарського суду АР Крим від 29 липня 2013 року по справі № 901/1969/13 - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська