Рішення

від 21.01.2009 по справі 9/131-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 січня 2009 р.           Справа 9/131-08

за позовом:фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, Вінницька обл., 23010)  

до:Сільськогосподарського

відкритого акціонерного товариства "Подільське" ( вул. Леніна, 1, с.

Комарівці, Барський р-н, Вінницька обл., 23010), за участю третьої особи яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство

з обмеженою відповідальністю 

"Комарівці" ( с. Комарівці, Барський р-н, Вінницька обл.,

23000) 

про усунення перешкод в

користуванні земельною ділянкою і стягнення моральної та матеріальної шкоди на

загальну  суму  368 760 грн.

Головуючий суддя    

Балтак О.О.    

Cекретар судового засідання Одарченко О.Г.

Представники

          позивача :    ОСОБА_2 - суб "єкт підприємницької

діяльності                 ОСОБА_3. -

представник за довіреністю

          відповідача :  не з"явився

           Третя особа:  не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов до СВАТ

"Подільське" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

та стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 368760 грн. Позов

мотивовано наступним: 24.12.2003 р. було укладено договір оренди багаторічних

насаджень терміном на п"ять років площею 27,1 га  в кварталі № 10 с. Комарівці Барського

району. Рішенням 13 сесії 4 скликання 

25.01.2005 р. Комаровецької сільської ради передано в оренду земельну

ділянку із земель резервного фонду площею 11,9 га під багаторічними

насадженнями для сільськогосподарського використання строком на десять

років   ( бувший квартал № 10 ) позивачу

- суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.

У 2006 р. , як зазначає позивач

відповідач відмовився приймати орендну плату 

за багаторічні насадження і в одностороньому порядку розірвав договір

оренди. Неодноразові звернення до СВАТ "Подільське" бажаних

результатів не дали.

Відповідач поніс матеріальні

збитки  у 2006 - 2007 р. р. не зміг

зібрати урожай з цієї ділянки 11,9 га , хоча він орендує її у сільської ради.

Відповідно до експертного

висновку  № В-124 від 29.02.2008 р.

виданого торгово - промисловою палатою середня урожайність пізніх сортів яблук

у 2006 р. становила - 79,3 ц/га, у 2007 р. - 100,0 ц/га. Середня оптово -

ринкова вартість пізніх сортів яблук за 1 кг становила у листопаді 2006 р. -

0,90 грн. , 2007 р. - 1,28 грн.

Позивач просить суд стягнути з

відповідача 363760 грн. збитків, заподіяних неправомірними діями відповідача,

оскільки такими збитками є доходи, які позивач міг би одержати за звичайних

обставин, якби його права не були порушені. Крім того позивач просить стягнути

моральну шкоду, яку оцінює в сумі 5000 грн.

Відповідач проти позову заперечує,

мотивуючи наступним: позивач не має ніякого права на відшкодування нібито

завданої йому СВАТ "Подільське" матеріальної шкоди, адже договір

оренди багаторічних насаджень, укладений між позивачем і відповідачем, був

розірваний ще 6.02.2006 р.(копія листа із повідомленням про розірвання договору

та копія з журналу вихідної кореспонденції, де зазначено про відправлення

позивачу даного листа додається). Підставою для розірвання договору було

невиконання ОСОБА_1. своїх зобов'язань за ним( а саме: невнесення орендної

плати у 2006 році; не здійснювалось належне обприскування насаджень проти

шкідників, не виконувалась обрізка, у зв'язку з чим всі необхідні для

вирощування урожаю здійснювало СВАТ "Подільське"), що відповідно до

п.5 даного договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку.

Крім того, ст. 629 ЦК визначає, що

договір є обов'язковим для виконання. При порушенні однією стороною умов

договору інша сторона має право його розірвати в односторонньому порядку (ч.2

ст.773 ЦК), а відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК у разі розірвання договору

зобов'язання сторін припиняються, звідси виходить, що позивач не претендував на

те, щоб збирати урожай у 2006, 2007 р.р. На даний момент діяв тільки договір

оренди землі під багаторічними насадженнями, укладений між позивачем та

Комаровецькою сільською радою, але у даному договорі зазначається тільки те, що

ОСОБА_1. має право, як вважає відповідач, користуватись лише земельною ділянкою,

а не насадженнями, що на ній знаходяться і на той момент були основними

засобами СВАТ "Подільське" і відображались у балансі

товариства.(копія додається).

Позивач також вказує, що у 2006

році відповідач відмовився приймати орендну плату. Дане твердження не

обґрунтовано ніякими доказами, а відповідно до ст. 33 ГПК кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і

заперечень. Отже, дані твердження не можуть вважатися доведеними.

Відповідач стверджує, що  не чинив ніяких перешкод у користуванні

позивачем його земельною ділянкою. Охорона, виставлена СВАТ

"Подільське" була уповноважена, відповідно до договору, охороняти

лише багаторічні насадження. ОСОБА_1. ніхто не заважає обробляти землю, що

знаходиться під багаторічними насадженнями.

Також не надано ніяких доказів щодо

того, що позивач дійсно зазнав душевних страждань, а відповідно ст..ЗЗ ГПК

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на

підставу своїх вимог і заперечень. Крім того чому позивач оцінює Завдану йому

моральну шкоду в 5 000 грн. також незрозуміло, адже не подано будь - яких

розрахунків.

В судовому засіданнні 25.12.2008 р.

відповідачем подано суду доповнення до заперечення на позовну заяву в якому

стверджується, що відповідно до ст.. 3 ГК України під господарською діяльністю

розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного

виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання

робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що

здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою

одержання прибутків, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва

-підприємцями.

З вищенаведеного закономірно

зробити висновок, що відносини оренди землі під багаторічними насадженнями, що

відбуваються з метою виготовлення продукції та отримання доходу від їх

реалізації, суб'єктом яких є позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1. є

відносинами у сфері господарювання і відповідно до ст..1 ГК України є предметом

регулювання даного кодексу. Проте договір оренди земельної ділянки від 11

лютого 2005 року, укладений між позивачем та Комаровецькою сільською радою і

яким встановлюються дані відносини нотаріально не посвідчений, тому не

відповідає вимозі ч. 2 ст.290 ГК України, яка наголошує, що оренда земельної

ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та

зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК

України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення

договору такий договір є нікчемним. А відповідно до ст.. 236 ЦК України

нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту

його вчинення, також не породжує ніяких обов'язків.

Розгляд справи неодноразово

відкладався з метою витребування додаткових доказів необхідних для вирішення

справи, а також залучення Вінницької регіональної філії Державного підприємства

"Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по

земельних ресурсах" та Комаровецьку сільську раду.

В судове засідання 21.01.2009 р.

представники відповідача не з"явились , натомість  було подано заяву про відкладення розгляду

справи у зв"язку з хворобою голови правління Базалєєва А.А., хоча ухвалою

суду від 25.12.2008 р. зобов"язано було прибути 21.01.2009 р. в судове

засідання  представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши учасників процесу суд дійшов висновку про часткове задоволення

позовних вимог з огляду на наступне: відповідно до договору оренди земельна

ділянка площею 11,9 га в тому числі під багаторічними насадженнями - 11,9

га  передана орендодавцем Комаровецькою

сільською радою  орендарю - суб"єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1. терміном на 

десять років, починаючи з дати його державної реєстрації. У

відповідності  до частини шостої статті

93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються

законом.

Статтею 14 Закону України "Про

оренду землі" (в редакції від 27.11.2003 р.) встановлено, що договір

оренди землі укладається у письмовій формі і, за бажанням однієї із сторін,

може бути посвідчений нотаріально. Однак, частиною другою статті 290

Господарського кодексу України визначено, шо оренда земельної ділянки без

договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та

зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Зважаючи на те, що спеціальним

Законом, який регулює орендні відносини, є Закон України "Про оренду

землі", то при вирішенні питання щодо необхідності нотаріального

посвідчення договорів оренди землі слід керуватись статтею 14 Закону України

"Про оренду землі" (в редакції від 27.11.2003 р.).

Крім того, відповідно до частини

першої статті 4 та частини першої статті 290 Господарського кодексу України

земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу).

Таким чином, при укладанні

договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Нотаріально

договір посвідчується за бажанням сторони.

Відповідно до п. 12 Перехідних

положень та ст. 83  Земельного кодексу

України  до розмежування земель державної

і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах

населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють

відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -

відповідні органи виконавчої ради, оскільки земельна ділянка надана позивачу в

оренду, знаходиться в межах населеного пункту та рішенням сесії Комаровецької

сільської ради  від 14.09.2005 р.

вилучена із земель багаторічних насаджень, що підлягали поділу на земельні

частки (паї) передана до земель резервного фонду, тому відповідач не вправі був

розпоряджатися нею.

Відповідно до п. 27 ГОСТу 26640-85

"Землі. Терміни та визначення", затвердженого постановою Державного

комітету СРСР по стандартам від 28.10.1985 р. № 3453 (далі ГОСТ), діючого на

даний час, багаторічними сільськогосподарськими насадженнями вважається

сільськогосподарське угіддя, що використовується під штучно створені древесні,

кущові або травянисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю

плодово - ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного

оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень

відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін.

Пунктом 4 ГОСТу під сільськогосподарськими угіддями визначено земельні угіддя,

які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської

продукції. Таким чином, багаторічні насадження - це не окрема група дерев,

кущів чи рослин, а земельні угіддя, тобто окрема земельна ділянка, з

розміщеними на ній деревами, кущами та іншими рослинами, як один цілий об'єкт.

Положеннями пункту а), ч. 2 ст. 22,

пункту а), ч. 1 статті 19 Земельного Кодексу України  визначено, що багаторічні насадження - це вид

сільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення.

В статті 6 Закону України "Про

плату за землю" зазначено, що багаторічні насадження - це вид

сільськогосподарських угідь, в розрізі п. а), ч 2 ст. 22 ЗК України - вид земель

сільськогосподарського призначення. Отже законодавець під багаторічними

насадженнями розуміє земельну ділянку.

Частиною 2 ст. 79 ЗК України

встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на

поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси та багаторічні

насадження, які на ній знаходяться. Тобто, земельні ділянки з розміщеними на

них насадженнями, отримані громадянами у власність чи в оренду, належать таким

громадянам на праві власності чи оренди разом з насадженнями, як один цілий

об'єкт.

Частиною 3 статті 373 Цивільного

кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий

(ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водім об'єкти, ліси, багаторічні

насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під

поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових,

виробничих та інших будівель і споруд. Дана норма повністю кореспондується з ч.

2 ст. 79 Земельного кодексу України. При цьому слід зазначити, що ч. 2 ст. 79

ЗК України та ч. З ст. 373 ЦК України є імперативними нормами законодавства, а

тому підлягають прямому застосуванню та не можуть передбачати будь - яких

виключень в їх застосуванні до відносин права власності на земельні ділянки.

Частиною 2 ст. 183 ЦК України визначає, що неподільною є річ, яку не можна

поділити без втрати її цільового призначення. У відповідності до ст. 187 ЦК

України складовою частиною речі є все, що не може бути відокремлене від речі

без ЇЇ пошкодження або істотного знецінення. А тому при переході права

власності чи оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення під

товарним сільськогосподарським виробництвом до громадянина переходить також

право власності та оренди на всі його складові частини, тобто насадження.

Враховуючи викладене, багаторічні

насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт відносин права власності на

земельну ділянку, оскільки, насадження та земельна ділянка під ними є одним

цілим об'єктом - земельною ділянкою, яка у відповідності до вищезазначених

нормативно - правових актів має назву - багаторічні насадження.

Крім того, багаторічні насадження

не можуть бути внесені до статутного фонду Акціонерного товариства, так - як це

суперечить вимогам чинного законодавства України.

Таким чином договір оренди

земельної ділянки  площею 11,9 га під

багаторічними насадженнями від 11.02.2005 р. є 

чиним. 

Актом перевірки дотримання вимог

земельного законодавства № 1-213 від 16.09.2008 р. державним інспектором

управління з контролю за використанням і охороною земель у Вінницькій області

встановлено, що СВАТ "Подільське" в особі директора БазалєєваА.А.

використовувало без правоустановлюючих документів земельну ділянку площею 11,9

га  земель резервного фонду Комаровецької

сільської ради, яка надана в оренду  ПП

ОСОБА_1. На вищезазначеній земельній ділянці знаходяться багаторічні

насадження. На момент перевірки земельну ділянку використовує ТОВ

"Комарівці"  в особі директора

Базалєєва А.А.  без правоустановлюючих

документів. В наявності договір купівлі - продажу від 07.05.2008 р. відповідно

до якого СВАТ "Подільське" продає ТОВ "Комарівці багаторічні

насадження, які знаходяться на земельній ділянці, що надана на умовах оренди ПП

ОСОБА_1. Договір оренди, суборенди в СВАТ "Подільське" відсутні.

Діями директора ТОВ "Комарівці порушено вимоги ст. ст. 125,126 Земельного

кодексу України.  Видано припис від

19.09.2008 р. про усунення порушення. 

27.10.2008 р. повторно складено акт перевірки. 24.12.2008 р.  складено протокол про адміністративне

правопорушення. 29.12.2008 р. винесено постанову про накладення

адміністративного стягнення за порушення вимог ст. ст. 125,126 Земельного

кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК

України  особа, якій  завдано збитків у результаті порушення її

цивільного права , має право на її відшкодування. Збитками є  доходи, які особа могла б реально одержати за

звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При

обчисленні розміру упущеної вигоди 

першочергове значення має визначення достовірності тих доходів, які

потерпіла особа передбачала отримати  за

звичайних умов цивільного обороту. Обов"язок щодо доведення розміру тих

доходів, які особа отримала б у випадку непосягання на її право, покладається

на  позивача суб"єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Згідно з частиною першою ст. 225 ГК

України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна,

визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні

санкції, сплачені іншим суб"єктам, вартість додаткових робіт, додатково

витрачених матеріалівтощо), понесені стороною яка зазнала збитків внвслідок

порушення зобов"язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена

вигода), на який сторона яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі

належного виконання 

зобов"язання  другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Висновок торгово - промислової

палати, яким визначена середня урожайність яблук пізніх сортів у листопаді 2006

р. та 2007 р. не може бути  прийнятим

як  беззаперечний доказ щодо стягнення

збитків. Крім того позивачем визначено збитки у позовній заяві  на загальну суму 363760 грн., тоді як  в ході судового розгляду  позивачем в поясненні визначається загальна

сума збитків у розмірі 237250,30 грн. Позивачем не доведено належними доказами

правомірність стягнення збитків та моральної шкоди.

Абзац п"ятий частини першої

ст. 225 ГК України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація

моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Стаття 23 ЦК України такої вказівки  не

містить. Разом з тим положення частини першої ст. 23 ЦК України згідно з якою

особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав,

не можна розуміти  таким чином, що особа

має право на відшкодування моральної шкоди в будь - якому випадку, коли її

права порушуються, оскільки ЦК України містить численні норми, якими

передбачаються випадки у яких допускається відшкодування моральної шкоди (

наприклад част. 3 ст. 39, част. 2 ст. 200, част. 2 ст. 216, част. 3 ст. 225 ЦК

України тощо). Отже моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках,

встановлених законом.

Моральну шкоду позивачем визначено

в сумі 5000 грн. Будь - яких інших доказів в обгрунтування збитків та моральної

шкоди суду не надано. В позовній заяві та в поданих суду поясненнях позивачем

не зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи

бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи

розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суду не надано доказів

підтвердження причинно - наслідкового зв"язку  між діями відповідача та негативними

наслідками для позивача у вигляді моральної шкоди.  За таких обставин у задоволенні позову в

частині стягнення матеріальної та моральної шкоди судом має бути відмовлено.

Позовні вимоги щодо усунення

перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягають задоволенню. 

          Керуючись  ст.ст. 49,82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати відповідача СВАТ

"Подільське"  не чинити

перешкоди  позивачеві - суб"єкту

підприємницької діяльності ОСОБА_1.  у

користуванні земельною ділянкою загальною площею 11,9 га  під багаторічними насадженнями, яка передана

в оренду рішенням 13 сесії 4 скликання від 

25.01.2005 р. Комаровецької сільської ради.

Стягнути із СВАТ

"Подільське" вул. Леніна, с. Комарівці1  Вінницька область Барський район 23010 (

р/р2600015278  у ВОд "Райффайзен

банк Аваль" м. Вінниця  МФО 302247)

на користь на користь суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.

АДРЕСА_1 23010  (р/р НОМЕР_1 в

"Промінвестбанку" м. Вінниця МФО 302571 код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 3000 грн.

витрат за послуги адвоката, 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118

грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання

рішенням законної сили. 

Суддя                                            

Балтак О.О.

          Повний

текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України

 26 січня 2009 р.

віддрук.4

прим.:

1

- до справи

2

- позивачу

3

- відповідачу

4

- третій особі