Постанова

від 07.10.2008 по справі 25/323

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/323

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.10.2008                                                                                           № 25/323

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Тищенко  А.І.

          Верховця А.А.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Соболевська І.В. - юрист

від відповідача - не з»явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2008

 у справі № 25/323 (Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Гудвіл"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська індустріальна група"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 99090,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2008р. по справі№ 25/323  позов   задоволено частково. На підстав рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 92 178, 59 грн. та 1108 грн. судових витрат. В іншій  частині  позовних вимог відмовлено.

      Відповідач,  не   погоджуючись  з   прийнятим  рішенням,   звернувся  з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушені норми процесуального права, не досліджено в повному обсязі обставини справи.

       В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що його представником через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи  для надання можливості подання додаткових доказів. Суд задовольнив клопотання представника відповідача, проте ухвала про перенесення розгляду справи надійшла на адресу відповідача після фактичного розгляду справи та винесення рішення.

      В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія заслухавши думку представника  позивача, вважає можливим розгляд справи у відсутності представника  відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів для її розгляду по суті.

     Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія встановила наступне:

     13.03.2006р.   між  сторонами   укладено  договір  № 13/03,  відповідно до якого позивач ( постачальник відповідно до умов договору) зобов'язався поставляти, а відповідач ( покупець за договором) прийняти та оплатити товар відповідно до специфікації, а останній зобов'язався прийняти та оплатити металоконструкцію - надалі «товар».

     Пунктом 2. зазначеного договору сторони погодили, що товар відвантажується партіями згідно рахунків -фактур, при чому в рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною нього договору вказуються узгоджені сторонами час відвантаження, кількість, асортимент, ціна і загальна сума вартості партії товару, що поставляється.

     Згідно з п.5  сума договору складає суму вартості всіх поставлених партій товару.  На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 194420,30 гри., що підтверджується наявними в справі видатковими накладними ЖЖ-6476 від 16.11.2007р. на суму 67539,80 грн., ЖЖ-9676 від 30.11.2007р. на суму 75899,15 грн. та № СК-8071 від 15.12.2007р. на суму 50927,35 грн. (належним чином засвідчені документи містяться в матеріалах справи).

      Одержання товару відповідачем підтверджено засвідченими підписами і печатками відповідача на видаткових накладних та довіреностями відповідача серії ПБВ № 078822 від 16.11.2007р., № 078838 від 30.11.2007р., № 078862 від 14.12.2007р. (належним чином засвідчені документи містяться в матеріалах справи).

     Відповідно до п.5 Договору відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість кожної партії товар шляхом перерахування на р/р рахунок позивача грошових коштів протягом 10-ти банківських днів з дня отримання певної партії товару.

     Відповідач оплатив вартість поставленого товару частково на суму 125387,48 грн., що підтверджується виписками банку від 18.12.2007 на суму 60000,00 грн. від 25.12.2007 на суму 15000,99 грн. та від 20.05.2008 на суму 69200,00 грн.

     Як вбачається з матеріалів справи станом на 16.11.2007 (дата першої видаткової накладної № С'К-9476) у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за попередньо отримані товари в сумі 233812,52 грн., яку він частково погашав. Згідно банківської виписки від 18.12.2007 на суму 60000,00 грн. погашалася сума попереднього боргу в розмірі   18812,52 грн. та 41187,48 грн. заборгованості, що виникла з вищевказаних видаткових накладних на загальну суму 194420,30 грн.

     Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий по договору товар складає 69032,82 грн.

    30.01.2008р. позивачем направлялася відповідачу вимога № 7/08 про сплату заборгованості.

    У відповідь на вимогу відповідач підписав з позивачем 05.03.2008р. Акт погодження суми боргу та штрафних санкцій,  у відповідності до якого відповідач погодився із наявністю заборгованості в сумі 138232,82 грн. основного боргу, 4741,34 грн. пені, 9538,06 грн. інфляційних втрат та 720,61 грн. 3-х % річних та гарантував їх погашення протягом 15-ти банківських днів з дня підписання акту.

    02.04.2008 сторонами було підписано Акт №2 погодження суми боргу та штрафних санкцій, у відповідності до якою відповідач визнав суму боргу в повному обсязі, в тому числі суму основної заборгованості в розмірі 138232,82 грн., 7780,42 грн. пені, 14198,29 грн. інфляційних втрат, 1167,06 грн. 3-х % річних, 6 911, 64 грн. неустойки та гарантував їх погашення протягом 15-ти банківських днів з дня підписання акту.

     Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 13, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений  строк згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

     Виходячи з  наведеного, колегія вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 69 032, 82 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

     Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

     Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1167, 06 грн. та інфляційні втрати в розмірі 14 198, 29 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

     Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

    Згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

    Пунктом 5 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару відповідач сплачує пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України на момент здійснення платежу від суми невиконаних обов»язків за кожен день прострочки.

    Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати отриманих послуг.

    Колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо  задоволення вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 7 780, 42 грн. та відмови в частині стягнення неустойки в розмірі 6 911,64 грн., оскільки договором передбачено лише стягнення неустойки у вигляді пені.

    Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

      Таким чином, колегія не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки останнім не надано суду доказів, які б підтверджували погашення заборгованості перед відповідачем повністю або частково.

      Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська індустріальна група»  залишити без задоволення.

           Рішення   Господарського суду м. Києва від 24.07.2008р. у справі № 25/323 залишити без змін.

           Матеріали справи № 25/323  повернути Господарському суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Тищенко  А.І.

                                                                                          Верховець А.А.

 13.10.08 (відправлено)