Постанова

від 24.02.2009 по справі 26/354

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/354

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.02.2009                                                                                           № 26/354

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Бугай В.М. – за дов.

 від відповідача - Аржанухін В.Л. – за дов., Біленький В.І. – за дов.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Промсоюз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008

 у справі № 26/354  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Промсоюз"

 про                                                   стягнення 418200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м.Києва від 30.10.2008 у справі №26/354 позов ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” до ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” про стягнення 418 200,00 грн. задоволено.

Присуджено стягнути з ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” на користь ВАТ „Металургійний завод „Азовсталь” 163 200,00 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, 124 440,00 грн. неустойки за прострочку поставки продукції згідно накладної №РН 0000090 від 25.10.2007, 130 560,00 грн. неустойки за просрочку поставки продукції згідно накладної № РН 0000091 від 27.10.2007, 4 182,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” до ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що на виконання умов договору № 07/549 від 11.06.2007 відповідач поставив позивачу кліщі ч. № 045410-2СБ в кількості 2 штук на загальну суму 816 000 грн. згідно накладних № РН-0000090 від 25.10.2007 та № РН -0000091 від 27.10.2007 на суму 408 000,00 грн. кожна, за результатами приймання продукції за якістю був складений акт № 301 від 08.11.2007, яким зафіксовано невідповідність поставленої продукції вимогам креслення № 045410-2СБ. Відповідач не здійснив заміну неякісної продукції, крім того, відповідачем було порушено терміни поставки продукції, тому на підставі пунктів 8.3, 8.5. Договору з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 163 200,00 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, 124 440,00 грн. неустойки за прострочку поставки продукції згідно накладної № РН 0000090 від 25.10.2007, 130 560,00 грн. неустойки за просрочку поставки продукції згідно накладної № РН 0000091 від 27.10.2007.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008 у справі №26/354 повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні первісного позову та повністю задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга та доповнення до апеляційної скарги (№ 27/01-23 від 27.01.2007, № 17/02-87 від 17.02.2009) мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом не було дано оцінки всіх доводів, які були надані відповідачем в підтвердження незаконності вимог позивача.

Скаржник, зокрема, звертає увагу суду на те, що акт від 08.11.2007 № 301 не існував, а акт № 301, складений за Інструкцією П-7, який надав позивач, мав дату 07.11.2007. Акт № 301 від 08.11.2007 не можна вважати належним засобом доказування, оскільки за грубих порушень Інструкції Про порядок приймання продукції по якості № П-7, яких припустився позивач (пунктів 18, 22 Інструкції), відсутні підстави для сплати штрафу за поставку неякісної продукції. Суд не з'ясував та не перевірив доказів ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” про відсутність його вини щодо прострочення поставки. При розгляді зустрічного позову про визнання недійсною специфікації № 1 від 11.06.2007 до договору поставки № 07/549 від 11.06.2007 у зв'язку з підписанням її з боку ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” неуповноваженою особою, судом не було надано оцінку помилки, яка була допущена при укладенні правочину. Скаржник вважає, що дата укладення договору не може слугувати датою підписання цього договору. Також, позивачем пропущений строк пред'явлення позову, що випливає з поставки товарів неналежної якості (частина 8 статті 269 Господарського кодексу України).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною, оскільки позивачем дотримано терміни, встановлені для приймання продукції за якістю, крім того, відповідач подальшими діями (лист № 04077 від 14.04.2008) підтвердив факт правомірності дій свого представника при прийманні продукції.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, доповнення до скарги, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” (надалі по тексту позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” (надалі по тексту відповідач) 418 200,00 грн., з яких штраф за поставку неякісної продукції 163 200 грн., 124 440 грн. штраф за прострочку поставки продукції по видатковій накладній № РН-0000090 від 25.10.2007, 130 560 грн. штраф за прострочку продукції по видатковій накладній № РН-0000091 від 27.10.2007.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач поставив позивачеві згідно договору поставки № 07/549 від 11.06.2007 продукцію (кліщі у кількості 2 штук), неналежної якості та з простроченням термінів поставки, у зв'язку з чим на підставі пунктів 8.3 та 8.5 Договору повинен сплатити штрафні санкції.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2008 позивач просив стягнути  з відповідача штраф за поставку продукції неналежної якості в сумі 163 200 грн., неустойку за прострочення поставки продукції в сумі 124 440 грн. та 130 560 грн.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що акт приймання продукції по якості № 301 від 08.11.2007 не може вважатися належним доказом, оскільки складений з грубим порушенням Інструкції „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” № П-7. Що стосується штрафних санкції за прострочення поставки, відповідач зазначив, що своєю бездіяльністю позивач (прострочення кредитора) сприяв простроченню поставки.

30.10.2008 Господарським судом м.Києва отримано зустрічну позовну заяву ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” до ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” про визнання недійсною специфікації № 1 від 11.06.2007 до договору № 07/549 від 11.06.2007, укладену між ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” та ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз”, та, відповідно, самого договору недійсним. Зустрічний позов мотивовано тим, що зазначена специфікація № 1 від 11.06.2007 до договору підписана з боку покупця не уповноваженою особою, а тому ця угода не несе правових наслідків, оскільки договір № 07/549 з боку ВАТ „МК „Азовсталь” (як покупця) був підписаний директором з закупівель та логістики Нізовим І.В., який діяв на підставі довіреності від 11.06.2007. В той же час, тобто 11.06.2007 була підписана специфікація № 1, але підписав її Нізов І.В. на підставі довіреності від 12.06.2007, отже на час підписання специфікації Нізов І.В. не міг бути уповноваженою особою.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” проти зустрічного позову заперечив, зазначивши, що під номером 09-18/1202 довіреність на ім'я директора по закупівлям і логістиці Нізова І.В. з правом підпису та укладення угод, пов'язаних з матеріально-технічним забезпеченням комбінату, видана 11.06.2007, отже на момент підписання документів вказана особа мала всі повноваження на підставі виданої йому довіреності. Крім того, технічна помилка щодо реквізитів довіреності не свідчить про відсутність повноважень особи на підписання договору, та не може слугувати підставою для визнання договору недійсним, оскільки зазначення реквізитів довіреності представника особи, яка підписує договір, не є обов'язковим згідно положень цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2007 між сторонами був укладений договір поставки № 07/549 (далі – Договір), відповідно до умов якого відповідач (постачальник за Договором) зобов'язався поставити, а позивач (покупець за договором) – прийняти та оплатити продукцію на умовах договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.2. Договору загальна вартість (в т.ч. ПДВ), кількість, номенклатура продукції вказуються у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами з моменту її підписання.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що якість продукції має відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлюють вимоги до якості продукції. Якість продукції повинна підтверджуватися сертифікатом якості виготовлювача або технічним паспортом, який направляється покупцю разом з продукцією. Згідно пункту 6.1. Договору постачальник передає покупцеві сертифікат якості або технічний паспорт на продукцію.

Згідно пунктів 3.1., 3.2, 3.3 Договору продукція поставляється за умовами згідно специфікацій відповідно до правил „Інкотермс” в редакції 2000 року, строки поставки та виготовлення вказуються в специфікаціях, при поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі продукції покупцю згідно товарно-транспортної накладної.

Згідно специфікації від 11.06.2007 до Договору № 07/549 від 11.06.2007, підписаної сторонами та скріпленої печатками сторін, сторони погодили найменування товару – кліщі, ч. № 045410-2СБ у кількості 2 штук на загальну суму 816 000 грн., умови поставки: „DDP – склад покупця, м. Маріуполь згідно Інкотермс 2000, продукція має бути поставлена в термін не більш, ніж 75 календарних днів з дати підписання договору обома сторонами. Дана специфікація діє з моменту підписання і є невід'ємною частиною вищевказаного договору.

На виконання умов Договору згідно видаткової накладної № РН-0000090 від 25.10.2007 (товарно-транспортна накладна від 25.10.2007, одержано отримувачем 26.10.2007), видаткової накладної № РН-0000091 від 27.10.2007 (товарно-транспортна накладна від 27.10.2007, одержано отримувачем 29.10.2007) позивач отримав кліщі ч. № 045410-2СБ спец. № 1 у кількості 2 штуки за ціною 408 000,00 грн. на загальну суму 816 000,00 грн.

Актом від 07.11.2007 № 301, затвердженим директором по якості ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” 08.11.2007, було встановлено невідповідність продукції, отриманої від відповідача, а саме кліщів ч. № 045410-2СБ (зав. № 7-3, 7-2) вимогам креслень № 045410-2СБ.

У прийманні продукції приймав участь представник відповідача Дмитренко Л.М. – технічний директор, про що свідчить його підпис на акті, який діяв на підставі доручення № 004 від 05.11.2007.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки, які виявлені протягом гарантійного строку або замінити продукцію, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або її зберігання. Строк заміни складає 30 календарних днів з моменту пред'явлення покупцем вимоги про заміну.

Листом № 07/1986 від 04.12.2007 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити дату заміни або виправлення дефектів кліщів ч. № 045410-2СБ в кількості 2 штук, поставлених згідно договору № 07/549 від 11.06.2007 та недоліки яких встановлені в акті приймання продукції по якості № 301 від 07.11.2007 з посиланням на пункт 2.3. Договору.

Листом № 07/2144 від 27.12.2007 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням направити уповноваженого представника для вирішення питання щодо поставки бракованих кліщів.

Також листом № 082/90 від 09.01.2008 позивач знов звернувся до відповідача щодо неякісної продукції – кліщів г/п 44 т.с. (зав. № 7-3, 7-2) згідно акту № 301 від 07.11.2007.

Позивач направив відповідачеві претензію від 20.02.2008 на суму 418 200, 00 грн. штрафних санкцій за поставку продукції, яка не відповідає по якості вимогам договору, а також за прострочку поставки продукції.

14.04.2008 позивачем було отримано від відповідача лист № 04077, за підписом директора ТОВ „Торгівельний дім Промсоюз” Улинця В.В., в якому відповідач просив підготувати до вивезення зі складу ВАТ „МК „Азовсталь” кліщі черт. 045410-2СБ в кількості 2 штук, отриманих за договором № 07/549 від 11.06.2007 згідно накладних       № РН-0000090 від 25.10.2007 і РН-0000091 від 27.10.2007, а також гарантував у строк до 21.04.2008 сплату штрафних санкції згідно претензії, а також поставку кліщів з усуненням браку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму штрафних санкцій не сплатив, продукцію не замінив.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції в сумі 163 200 грн. (20% вартості продукції неналежної якості), виходячи з наступного.

Згідно пункту 8.5. Договору при поставці продукції, яка не відповідає якості або комплектності вимогам даного Договору, постачальник зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості і відшкодувати пов'язані з цим витрати покупця, а також сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної. До заміни продукції покупець має право відмовитися від її оплати, а якщо продукція вже оплачена – вимагати повернення сплачених сум.

Згідно пункту 6.3. Договору приймання продукції по якості здійснюється на складі покупця за правилами Інструкції ”Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” № П-7, затвердженої Держарбітражем в 1966 році з наступними змінами.

Приймання продукції за Договором було здійснено з дотримання строків, встановлених в пункті 6 Інструкції ”Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості”, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі – Інструкція П-7), а саме – при поставці з іншого міста не пізніше 20 днів після видачі органом транспорту або надходження її на склад отримувача.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, про те, що приймання продукції повинно бути здійснено протягом 24 годин, не приймається колегію суддів до уваги, оскільки зазначений термін приймання стосується продукції, що швидко псується.

Згідно пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено йому не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості, комплектності, якщо інше не встановлено умовами поставки, обов'язковими для сторін правилами або договором.

Позивач зазначив, що недоліки продукції були виявлені 05.11.2007, у той же день відправлений факс № 011-2218 про виклик представника відповідача.

Відповідачем зазначена обставина не спростована.

Пунктом 30 Інструкції П-7 встановлено, що акт має бути підписаний всіма особами, що приймали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акту, зобов'язано підписати його з зауваженнями щодо своєї незгоди та викласти свою думку.

Акт № 301 підписаний представником відповідача Дмитренко Л.М. без будь-яких зауважень щодо викладених в ньому відомостей і обставин.

Згідно пункту 22 Інструкції П-7 для участі в прийманні продукції повинні бути виділені особи, компетентні у питаннях визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню. Абзац другий цього пункту стосується представників громадськості (пункт 20 Інструкції П-7).

Відповідачем не надано доказів, що особи, які здійснювали приймання продукції за Договором, є некомпетентними у питаннях визначення якості такої продукції.

Як вбачається зі змісту акту № 301, до огляду було надано і фактично оглянуто кліщі ч. № 045410-2СБ спец. №1 (зав. № 7-3, 7-2), які надійшли 26.10.2007 і 29.10.2007 за накладними № РН-0000090 від 25.10.2007, № РН-0000091 від 27.10.2007 та виявлено недоліки кліщів зав. №№ 7-3, 7-2, тобто 2-х штук.

Дмитренко Л.М. як представник відповідача діяв на підставі доручення, яке було видано йому 05.11.2007.

Повноваження свого представника Дмитренко Л.М. відповідач підтвердив своїми подальшими діями, а саме листом № 04077 від 14.04.2008, направленим позивачу факсимільним зв'язком, в якому підтверджується неякісність кліщів черт. 045410-2СБ у кількості 2 штук, які отримані позивачем на підставі видаткових накладних № РН-0000090 від 25.10.2007 і № РН-0000091 від 27.10.2007.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав доказів, які б спростували факт направлення ним позивачу факсимільним зв'язком листа № 04077 від 14.04.2008.

Акт № 301 був складений 07.11.2007, затверджений посадовою особою позивача наступного дня - 08.11.2007, що не суперечить приписам пункту 32 Інструкції П-7.

Також, матеріали справи не містять доказів наявності обставин, за яких відповідальність за поставку продукції неналежної якості могла б бути покладена на виготовлювача такої продукції (транзитне відвантаження продукції, наявність договору між одержувачем та покупцем виготовлювача тощо).

Відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк пред'явлення позову, що випливають з поставки товарів неналежної якості, встановлений частиною 8 статті 269 Господарського кодексу України.

Згідно частини 8 статті 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Акт № 301 складений 07.11.2007, отже позов, що випливає з поставки товарів неналежної якості, може бути пред'явлений до 07.05.2008 включно.

Як вбачається з поштового конверту та опису вкладення у цінний лист, позовна заява позивачем була направлена до Господарського суду м.Києва 07.05.2008.

Згідно статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Частиною 2 статті 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Отже, заперечення відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності для стягнення штрафу за неякісну продукцію, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення неустойки за прострочення поставки продукції з огляду на наступне.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що за прострочення поставки або виготовлення продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленої або несвоєчасно виготовленої продукції за кожен день прострочення поставки, неустойка нараховується за весь період прострочення.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пункту 3.2. Договору строки поставки продукції зазначаються у специфікації.

Згідно специфікації від 11.06.2007 до договору № 07/549 від 11.06.2007 продукція повинна бути поставлена у строк не пізніше 75 календарних днів з дати підписання договору обома сторонами.

Отже, за умовами Договору продукція повинна бути поставлена у строк до 25.08.2007.

Таким чином, за накладною № РН-0000090 від 25.10.2007 неустойка складає  24 440 грн., за накладною № РН-0000091 від 27.10.2007 – 130 560 грн.

Відповідач вказує, що штрафні санкції за прострочення поставки нараховувати неможливо, оскільки у пункті 5 специфікації до Договору строк поставки встановлений протягом 75 днів з дати підписання договору сторонами, договір набирає чинності з моменту підписання, проте ані договір, ані специфікація не містять дати підписання.

Вказані заперечення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законодавстві.

За загальним правилом згідно частини 2 статті 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно частини 3 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Обов'язковою умовою є наявність на документі підписів сторін.

Згідно пункту 11.2 Договору він діє з моменту підписання до 31.12.2007.

Таким чином, за відсутності інших вказівок в договорі, договір є укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов та підписаний сторонами.

Отже, Договір і Специфікація до нього укладені 11.06.2007.

Крім того, слід відмити суперечливу позицію відповідача, оскільки, як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, відповідач оспорює дійсність специфікації до Договору с цих підстав, що специфікація була підписана 11.06.2007, а підписав її представник позивача на підставі довіреності від 12.06.2007, отже на час підписання специфікації він не був уповноваженою особою (а.с. 62- 63).

Заперечення відповідача про відсутність його вини у порушенні зобов'язання внаслідок того, що він не є виготовлювачем продукції, не приймається колегією суддів до уваги з наступних підстав.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З паспортів на продукцію вбачається, що її виготовлювачем є ЗАТ „Стахановмаш”, рік і місяць виготовлення – жовтень 2007 року.

Відповідач надав договір поставки № 16/06-07 від 16.06.2007, укладений між ТОВ „Прем'єр-Інвест” (постачальник) та ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” (покупець), згідно якого постачальник продає, а покупець купує ТМЦ – а саме кліщі ч.№ 045410-2СБ у кількості 2 штук на умовах поставки Стаханов (Інкотермс-2000) протягом 9-ти (дев'ять) календарних днів з моменту укладення цього договору, а також видаткові накладні на отримання продукції від ТОВ „Прем'єр-Інвест” № Pi-0000031 від 25.10.2007 та № Pi-0000033 від 27.10.2007.

Таким чином, Договір з позивачем укладений 11.06.2007 зі строком поставки – 75 календарних днів з моменту підписання договору, а договір поставки з ТОВ „Прем'єр-Інвест” укладений 16.06.2007 зі строком поставки протягом 9-и календарних днів з моменту укладення цього договору.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України встановлює, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно частини 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Випадки звільнення від відповідальності сторони передбачили в розділі 9 Договору поставки № 07/549 від 11.06.2007.

Інших обставин, які б могли бути підставою для звільнення від відповідальності, сторони не передбачили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” до ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” про визнання недійсною специфікації № 1 від 11.06.2007 до договору № 07/549 від 11.06.2007 та, відповідно, самого договору недійсним у зв'язку з тим, що специфікація до Договору підписана неуповноваженою особою з боку позивача.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На дату підписання Договору та специфікації до нього Нізов І.В. діяв на підставі довіреності № 09-18/1202 від 11.06.2007, на підтвердження чого позивачем надано витяг з книги реєстрації видачі довіреності, та мав всі повноваження на їх підписання.

Крім того, Договір № 07/549 від 11.06.2007 (Специфікація від 11.06.2007 до нього) були схвалені подальшими діями сторін щодо його виконання.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008 у справі №26/354 відповідає чинному законодавству, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Торгівельний дім „Промсоюз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008 у справі №26/354 – без змін.

Матеріали справи №26/354 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Михальська  Ю.Б.