Постанова

від 02.03.2009 по справі 5/345

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/345

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

02.03.09 р.                                                                                          № 5/345          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Ільєнок Т.В.

                                                  Шкурдової  Л. М.

секретар судового засідання     Олійник О.Л.,

представники сторін:

від позивача:              Сай Л.В. –дов. б/н від 21.02.2009р., представник;;

від відповідача:              Дряхлів Є.О. –дов. №57 від 29.12.2008р., представник;

від третьої особи 1:  не з'явився;

від третьої особи 2:  не з'явився;

від третьої особи 3:  не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест” на рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2008 року

по справі №5/345 (суддя Гетя Н.Г.)

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест”

до          Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Укртатнафта”

третя особа          1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Лек-Оіл”

          2. Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця”

          3. Акціонерне товариство „Рекорд-мотор-сервіс”

про          стягнення 24317,68 грн.,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Торговий дім „Укртатнафта”, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю „Лек-Оіл” про стягнення 24317,68 грн. (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.10.2008р. по справі №5/345 відмовлено в задоволені позову (а.с.83-85).

Не погоджуючись із рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалами від 01.12.2008р. та 26.01.2009р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця” та Акціонерне товариство „Рекорд-мотор-сервіс”.

Відповідач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2008р. у справі №5/345, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 02.03.2009р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб в засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в справі поштовими документами. Із клопотанням про відкладання розгляду справи вказані особи не зверталися і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.

01.07.1999р. між Закритим акціонерним товариством Торговий дім „Укртатнафта” та Акціонерним товариством „Укртатнафта” укладено договір №2570/10 (а.с.38-42), за яким відповідач зобов'язується надавати послуги по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам АТ„Укртатнафта” з третіми особами по території України. Обов'язком відповідача є укладання договору перевезення із залізницею (п.2.1.1 договору №2570/10).

Відповідно до вказаного договору відповідач діяв і при відвантаженні нафтопродуктів на адресу позивача по цій справі.

На виконання договору №2570/10, відповідач уклав з Південною залізницею договір перевезення нафтопродуктів у вагоні-цистерні №73727463, що підтверджується залізничною накладною №44211080 від 19.02.2008р. та квитанцією в прийманні вантажу №44211080 від 19.02.2008р. (а.с.16, 43).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лек-Оіл” укладений договір купівлі-продажу №Л-81/07 від 10.10.2007р. (а.с.12-14), за яким позивач придбав у ТОВ „Лек-Оіл” товар (нафтопродукти). Як зазначається в пунктах 1.2, 2.1, 2.2 договору №Л-81/07, вид, марка та кількість товару, а також ціна, строки та умови оплати товару на кожну окрему партію зазначаються в Додаткових угодах до цього договору

31.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест” та Акціонерним товариством „Рекорд-мотор-сервіс” укладений договір №40 (а.с.22-23), за яким позивач орендує у АТ „Рекорд-мотор-сервіс” резервуари (ємкості) стальні одностінні об'ємом 20 м.куб., 25 м.куб., 60 м.куб. для зберігання світлих нафтопродуктів.

Згідно залізничної накладної №44211080 від 19.02.2008р., відповідачем поставлено товар на адресу АТ „Рекорд-мотор-сервіс” (вантажоодержувач) для позивача бензин автомобільний А-95 в об'ємі 54600,00кг на суму 304995,60грн. (а.с.16). Його кількість було визначено шляхом зважування цистерни на електронних вагах г/п 200т.

Згідно акту від 23.02.2008р., на адресу АТ „Рекорд-мотор-сервіс” 21.02.2008р. надійшов бензин А-95 в цистерні №73727463 та встановлена недостача в об'ємі 3810кг, про що складений акт приймання нафтопродуктів по кількості від 23.02.2008 р. (а.с.17).

Відповідно акту експертизи №67-И від 25.02.2008р., підписаного представником позивача, АТ „Рекорд-мотор-сервіс” та експертом фактична вага бензину А-95 в цистерні 73727463 становила 50327кг (а.с.19).

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 21429,02грн. як вартості недопоставлених нафтопродуктів в об'ємі 3836,20кг. Позовну заяву та апеляційну скаргу він обґрунтовує наступним розрахунком:

54600кг х 0,8% = 436,8кг (допустима норма нестачі у вказаній цистерні);

54600кг - 436,8кг = 54163,20кг (допустима вага нетто у цистерні);

54163,20кг –50327,00кг = 3836,20кг (розмір недопоставки понад допустимої норми нестачі у цистерні).

Відповідач проти позову заперечує, відзиви на позов та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно п.2.1 договору №2570/10 та квитанцією в прийманні вантажу №44211080 від 19.02.2008р., відповідач належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів; в свою чергу позивач порушив порядок приймання нафтопродуктів та складання акту приймання нафтопродуктів за кількістю.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Згідно ч.1 ст. 908 та ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно п.17 Статуту залізниць України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.

Згідно п.22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно п.23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.

Згідно п. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.          

Згідно п.31 Правил видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗГШ) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов'язана зробити в накладній відмітку про видачу вантажу: прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗГШ) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту.

Згідно п. 5.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., в графі 6 залізничної накладної "Відмітки про видачу вантажу" залізницею проставляється відмітка про  видачу вантажу, який прибув у вагоні (контейнері) за справними пломбами (ЗПП) та виданий без перевірки його маси.

В залізничній накладній №44211080 від 19.02.2008р. відсутня відмітка про видачу вантажу, який прибув у вагоні (контейнері) зі справними пломбами (а.с.16). Акт приймання нафтопродуктів від 23.02.2008р. також не відображає наявність пломб на вагоні, зокрема містить посилання на відсутність пломби на повітряному клапані (а.с.17).

Таким чином, у справі відсутні встановлені законодавством докази, що підтверджують факт опломбування цистерни пломбами вантажовідправника та наявність цих пломб на початок приймання вантажу після його прибуття вантажу на станцію вантажоодержувача.

Позивач посилається на те, що при отриманні позивачем бензину А-95 в залізничній цистерні №73727463 ним була виявлена нестача бензину в кількості 3810кг, і в підтвердження надав акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 23.02.2008 р.  та акт експертизи №67-И від 25.02.2008р.

Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України, які передбачають що кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами свої доводи та заперечення певними засобами доказування, з додержанням вимог про належність і допустимість доказів, позивач повинен також довести факт недостачі відвантажених відповідачем нафтопродуктів.

Відповідно п.1.5.26 Правил перевезення наливних вантажів, визначення норм недостачі наливних вантажів при перевезеннях залізничним транспортом здійснюється згідно з Правилами видачі вантажів.

У разі виникнення розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за встановленою формою, а розмір та причини недостачі оформлюються експертизою, порядок складання яких передбачений підтвердження п.29 та 30 Правил видачі вантажів.

Отже, законодавство в якості належного доказу недостачі нафтопродуктів передбачає акт приймання нафтопродуктів за кількістю, складання якого має відбуватися у встановленому порядку.

На час здійснення перевезення нафтопродуктів та виникнення спору діяла Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджена наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.10.1999р. за №685/3978 (далі –Інструкція), яка встановлювала Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням.

Відповідно до розділу 1 цієї Інструкції, її вимоги є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 23.02.2008 року складений неналежним чином а саме - не за формою 5-НП, тобто з порушенням пункту 4.1.3.19 Інструкції.

Відповідно до п. 4.1.3.21 Інструкції, у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.

Згідно залізничної накладної №44211080, 21.02.2008р. нафтопродукти надійшли до станції призначення та оформлена видача вантажу (а.с.16зворот), а наданий позивачем акт приймання нафтопродуктів складений лише 23.02.2008 р. Доказів стосовно місця перебування нафтопродуктів у цей час, організації їх збереження та охорони, позивачем суду не представлено.  

Наданий позивачем акт експертизи №67-И від 25.02.2008р. (а.с.19) також не може вважатися належним доказом виникнення недостачі. Вказана експертиза не була призначена судом та проведена відповідно до вимог ГПК України; питання про встановлення кількості вантажу, який прибув у вагоні-цистерні №73727463, має підтверджуватися актом приймання нафтопродуктів за кількістю; експерт Ігнатов С.В. не є представником громадськості або іншою особою до повноважень якої відноситься прийняття вантажу.

Як зазначалося вище, факт прибуття вантажу в справному вагоні за непошкодженими пломбами відправника повинен засвідчуватись відміткою станції призначення про видачу вантажу в порядку, передбаченому ст.65 (67) Статуту залізниць, і не може засвідчуватись будь-якими іншими документами, в тому числі і довідками станції призначення. Залізниця, як це передбачено її Статутом, повинна на вимогу одержувача в графі 6 накладної робити відмітки про порядок видачі вантажу. Відсутність в накладній належної відмітки про те, в якому стані отримано вантаж від органу транспорту, фактично унеможливлює відповідальність за недостачу відправника, оскільки така нестача могла статись внаслідок неналежного зберігання перевозимого вантажу.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що позивачем не надані докази, якими відповідно до Статуту залізниць України, Правилам видачі вантажів, Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, має підтверджуватися факт недостачі нафтопродуктів у залізничному транспорті.

Таким чином, і факт недопоставки відповідачем нафтопродуктів є недоведеним.

Відповідно до положень ст.131 Статуту залізниць України, позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як одержувачем, так і відправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення.

Із наявних в справі копій договору №Л-81/07 від 10.10.2007р., вбачається, що і ЗАТ Торговий дім „Укртатнафта”, і АТ „Укртатнафта” у вказаному договору не зазначені в якості продавця. Згідно даного договору продавцем є ТОВ „Лек-Оіл”.

І договір купівлі-продажу нафтопродуктів №Л-81/07 від 10.10.2007р. (а.с.12-14), і договір №2570/10 від 01.07.1999р. не є доказом виникнення у відповідача зобов'язання безпосередньо здійснити перевезення нафтопродуктів позивачу.

Згідно договору №40 від 31.10.2007р., перевезення нафтопродуктів здійснювалася у ваганах які належали АТ „Рекорд-мотор-сервіс” (а.с.22-23), який згідно залізничної накладної №44211080 від 19.02.2008р. є одержувачем спірних нафтопродуктів.

Пункт 133 Статуту залізниць України передбачає передачу права пред'явлення претензій та подання позовів вантажовідправником або вантажоодержувачем.

Ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження позивачем не надано доказів того, що йому у відповідності з діючим законодавством передані зазначені права пред'явлення претензій та подання позовів.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Жодних доказів, які б підтвердили позовні вимоги позивач під час перегляду апеляційної скарги не надав.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2008р. у справі №5/345 має бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.          Рішення господарського суду Полтавської області від 07.10.2008 року у справі №5/345 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Промбудмонтажінвест” - без задоволення.

2. Справу № 5/345 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      Шевченко  В. Ю.

Судді:

                                                                                                    Ільєнок Т.В.

                                                                                                    Шкурдова  Л. М.

Дата відправки  18.03.09