Постанова

від 26.03.2009 по справі 9/362-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/362-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

26.03.09 р.                                                                                          № 9/362-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Ткаченка  Б.О. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Гаврилюк  О.М

                                                  Лобань О.І.

секретар судового засідання   Єрмак Л.В.

представники сторін:

від прокурора: Сивець А.М. –прокурор  

від позивача:  Соловйов А.С. –дов. №810/06 від 01.04.2008р., представник

від першого відповідача: Шейко О.О. –дов. №13/02-02 від 13.02.09р., представник

від другого відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційне подання Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р.

у справі №9/362-08 (суддя Євграфова Є.П.)

за позовом  Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах

                    держави в особі Київської обласної ради

до                 1. Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»

         2. Бориспільської районної державної адміністрації

про               визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання

                     вчинити дії

в с т а н о в и в:

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2008р. по справі №9/362-08 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Бориспільську районну державну адміністрацію.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.10.2008р. по справі №9/362-08 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, прокурор вніс апеляційне подання, в якому просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

На думку прокурора, рішення місцевого господарського суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з грубим порушенням норм процесуального і матеріального права, а саме: ст. ст. 2, 29, 32, 43 ГПК України, ст. ст. 2, 3, 8, 22, 35, 58-61, 118 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р., ст. ст. 1, 3, 5, 86-89 Водного кодексу України та ст. ст. 202, 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України    

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. подання прокурора прийняте до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.

Ухвалою заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.01.2009р. строк апеляційного провадження по справі продовжувався.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2009р. склад колегії суддів змінено: головуючий суддя –Ткаченко Б.О., судді –Лобань О.І., Гаврилюк О.М.

Представник першого відповідача надав заперечення на апеляційне подання, в якому просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційне подання –без задоволення з підстав, викладених у запереченні.  

Представник другого відповідача надав відзив на апеляційне подання, в якому зазначив, що покладається на думку суду і просив розглядати справу без його присутності.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги свого апеляційного подання.

Представник позивача під час розгляду справи в апеляційній інстанції надав заяву №320/06 від 16.02.2009р. про відмову від апеляційного подання. Колегія апеляційного господарського суду відмовила у задоволенні відповідної заяви, оскільки відповідно до ст. 100 ГПК України лише особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї.   

Представник першого відповідача заперечував проти вимог апеляційного подання.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Даний факт підтверджується корінцем поштового повідомлення №05597043, з якого вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. про відкладення розгляду справи до 26.03.2009р. другий відповідач отримав 18.03.2009р.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області»№745 від 22.11.2002р. затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 27,5486 га на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»для ведення індивідуального садівництва та вилучено відповідну земельну ділянку із земель державної власності (а.с. 62).

28.12.2002р. між Бориспільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Громадською організацією «Об'єднання громадян «Краєвид»(орендар) укладено договір, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 27,5486 га (а.с. 99-105).

01.04.2008р. Бориспільським міжрайонним прокурором  Київської області внесено протест №1668 на розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації №745 від 22.11.2002р. (а.с. 63-65).

За результатами розгляду протесту, Бориспільською районною державною адміністрацією винесено розпорядження №2445 від 08.04.2008р, яким протест прокурора  задоволено, а розпорядження №745 від 22.11.2002р. скасовано (а.с. 66).

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне подання підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р. має бути скасоване з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. зазначено, що якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

З позовної заяви вбачається, що Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, визначено Київську обласну раду, а відповідний спір виник з приводу надання Бориспільською районною державною адміністрацією земельної ділянки в оренду Громадській організації «Об'єднання громадян «Краєвид»на підставі договору оренди від 28.12.2002р. Також в позовній заяві зазначено, що порушення інтересів держави полягає в тому, що завдяки виданню розпорядження №745 від 22.11.2002р. та укладення на підставі нього договору від 28.12.2002р. порушуються принципи регулювання земельних відносин в Україні, які закріпленні в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, а також порушується право власності держави на земельну ділянку водного фонду, необхідну для забезпечення функціонування водного господарства.

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999р. визначено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

В ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно ст. 8 Земельного кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить, зокрема, забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території; затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; організація землеустрою; вирішення земельних спорів та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність звернення прокурора з відповідним позовом та визначення в якості органу, уповноваженого державою на реалізацію державної політики та захист «інтересів держави»у галузі використання і охорони земель на території Київської області Київську обласну раду.

Посилання місцевого господарського суду на п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України не береться до уваги, оскільки зміни, внесені підпунктом 1 підпункту 13 пункту 2 розділу II Закону України від 28.12.2007р. №107-VI в відповідний пункт визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008.

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області»№745 від 22.11.2002р. затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 27,5486 га на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»для ведення індивідуального садівництва та вилучено відповідну земельну ділянку із земель державної власності (а.с. 62).

На підставі відповідного розпорядження, 28.12.2002р. між Бориспільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Громадською організацією «Об'єднання громадян «Краєвид»(орендар) укладено договір, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 27,5486 га (а.с. 99-105).

В п. 2.1 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для ведення індивідуального садівництва.

01.04.2008р. Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області внесено протест №1668 на розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації №745 від 22.11.2002р. (а.с. 63-65).

Як зазначено  в відповідному протесті, розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації №745 від 22.11.2002р. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідним розпорядженням в порушення вимог ст. ст.  1, 3, 5, 86-89 Водного кодексу України, ст. ст.  3, 22, 35, 58-61, 118 Земельного кодексу України затверджено проект відведення земельної ділянки площею 27,5486 га у власність громадянам ГО «Об'єднання громадян «Краєвид», яка знаходиться у водоохоронній зоні Канівського водосховища.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

В п.п. «а»ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України (в редакції на момент видання розпорядження і укладення договору  оренди) визначено, що у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

Відповідні положення містяться і в ст. 89 Водного кодексу України.

Знаходження земельної ділянки площею 27,5486 га на землях водного фонду підтверджується викопіюванням із плану формування території Вишеньківської сільської ради, проектом відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам ГО «Об'єднання громадян «Краєвид»земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, висновком державної землевпорядної експертизи №4-200 від 03.12.2002р., листом-погодженням Дніпровського басейного управління водних ресурсів №ІД/8-1090 від 29.10.2002р., актом вибору земельної ділянки для розміщення дачного поселення для ГО «Об'єднання громадян «Краєвид»від 28.05.2002р. та іншою погоджувальною документацію (а.с. 11-16, 31, 33-35, 44-45).

Як зазначено в проекті відведення земельної ділянки на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам ГО «Об'єднання громадян «Краєвид»земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та в листі-погодженні Дніпровського басейного управління водних ресурсів №ІД/8-1090 від 29.10.2002р. земельна ділянка загальною площею 27,5486 га відводиться за рахунок земель державної власності (запас) в урочищі «Княже»в районі 3-го шлюзу захисної дамби Канівського водосховища. На півночі ділянка прилягає до СТ «Острів», на сході, заході і півдні – до Канівського водосховища. Земельна ділянка зазнає підтоплення паводковими водами    р. Дніпро. Відповідна інформація також міститься  в акті вибору земельної ділянки для розміщення дачного поселення для ГО «Об'єднання громадян «Краєвид»від 28.05.2002р. та погоджувальній документації.  

За результатами розгляду протесту, Бориспільською районною державною адміністрацією винесено розпорядження №2445 від 08.04.2008р., яким протест прокурора задоволено, а розпорядження №745 від 22.11.2002р. скасовано (а.с. 66).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ст. 236  Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Проаналізувавши зміст договору від 28.12.2002р., апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що відповідний договір укладений з порушенням           ст. ст. 59, 61 Земельного кодексу, ст. 89 Водного кодексу України та порушує публічний порядок, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді земельного фонду, а тому, має бути визнаний недійсним.

Посилання місцевого господарського суду на ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»не береться до уваги, оскільки в разі виявлення порушень вимог законодавства особа (орган), що його вчинили, мають право і повинні усунути такі  порушення.

Посилання місцевого господарського суду на правомірність застосування положень Цивільного кодексу Української РСР не є обґрунтованим з огляду на наступне.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки пунктом 2.2 оскаржуваного договору визначено, що він укладений терміном на 49 років, а отже продовжує свою дію після набрання чинності Цивільним кодексом України, апеляційний господарський суд приходить до висновку про застосування до спірних правовідносин положень саме Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р. по справі №9/362-08 прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасоване.

Керуючись  ст. ст.  49, 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд

постановив:

1.          Апеляційне подання Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р. по справі №9/362-08 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008р. по справі №9/362-08 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.          Визнати недійсним з моменту укладення договір від 28.12.2002р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та Громадською організацією «Об'єднання громадян «Краєвид», згідно умов якого Громадській організації «Об'єднання громадян «Краєвид»передано в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 27,5486 га.

5.          Зобов'язати Громадську організацію «Об'єднання громадян «Краєвид» повернути державі в особі Київської обласної ради земельну ділянку загальною площею 27,5486 га, що знаходиться в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

6.          Стягнути з Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»(08320, Київська область, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 26190311) в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита.

7.          Стягнути з Громадської організації «Об'єднання громадян «Краєвид»(08320, Київська область, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 26190311) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційного подання.

                    Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду

    Київської області.

8.          Справу №9/362-08 повернути до господарського суду Київської області.

9.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Ткаченко  Б.О.

Судді:

                                                                                                    Гаврилюк  О.М

                                                                                                    Лобань О.І.

Дата відправки  02.04.09