Постанова

від 13.01.2009 по справі 30/195-08-3918

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р.

Справа № 30/195-08-3918

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів: 

головуючого

судді -А.М. Жукової,

суддів:

Т.А Величко, Л.І. Бойко,

при

секретарі судового засідання: Арбієві А.А.

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2

від

відповідача:Прокопова В.О.

від

ІІІ-ї особи:ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши апеляційні скарги

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1та Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської Ради

на рішення господарського суду Одеської

області від 25.11.2008р.

у справі № 30/195-08-3918

за позовом  Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

до Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

за участю ІІІ-ї особи на стороні

відповідача: фізичної особи -підприємця

ОСОБА_3,  АДРЕСА_2.

про зобов'язання укласти договір

оренди нежитлового приміщення

та за позовом фізичної

особи -підприємця ОСОБА_3

до Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської Ради

про зобов'язання продовжити дію

договору оренди нежитлового приміщення

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської

області від 25.11.2008р. (підписаним 1.12.2008р. суддя Рога Н.В.) ФОП ОСОБА_1 у

позові відмовлено; позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 задоволено, зобов'язано

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

продовжити дію договору оренди №13 від 1.12.2001р. укладеного між

Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради та

ФОП ОСОБА_3 - на строк до 01 червня 2009р.; 

стягнуто з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської Ради на користь ФОП ОСОБА_3 судові витрати в сумі 203 грн.

          Не погодившись із рішенням місцевого

господарського суду  ФОП ОСОБА_1 та

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

звернулись до апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами.

          ФОП ОСОБА_1 вважає оскаржуване

рішення необґрунтованим  та незаконним,

постановленим без повного дослідження матеріалів справи та неправильним

застосуванням норм матеріального права. Зокрема,  судом не надано оцінку письмовим доказам, а

саме, повідомленню №01-13/6192 від 17.06.2008р., листу №01-13/6678 від

1.07.2008р., листу №01-13/6678 від 1.07.2008р., листу №01-13/11743 від

22.10.2008р., які  свідчать, що 2х

сторонні зобов'язання по договору №13 від 1.12.01р. укладеному між

Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради та

ФОП ОСОБА_3 припинено з 1.06.2008р. На підставі ст. 526,  763, 785 ЦКУ - орендоване майно підлягає

негайному поверненню орендодавцю, що фактично було не виконано ФОП ОСОБА_3,

тому посилання суду на те, що із матеріалів справи не вбачається  неналежне виконання з боку ФОП ОСОБА_3 умов

договору оренди  є помилковим та фактично

вказує на неповне з'ясування обставин 

справи. Крім того, спірне нежитлове приміщення за рішенням Одеської

Міськради №2907-V від 10.97.08р. підлягає 

приватизації шляхом викупу орендарем, але на момент прийняття  цього рішення ФОП ОСОБА_3 лишилась права

володіння та користування  об'єктом

оренди за договором №13  від 1.12.01р.

Отже, рішення суду щодо продовження терміну договору суперечить положенням ст.

251; 764; 785 ЦКУ, ЗУ "Про оренду 

державного та комунального майна" та ЗУ "Про місцеве

самоврядування в Україні". Одночасно, скаржник  зазначає, що судом не враховано обставини, за

якими ФОП ОСОБА_1 вимагає укласти з нею договір оренди нежитлового приміщення

пл. 467,4 кв.м., розташованого  за

адресою АДРЕСА_3, оскільки відповідно  до

ЦКУ між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі -

продажу  від 20.02.07р. відповідно до

якого, ФОП ОСОБА_3 мала намір передати 

нежитлове приміщення пл.466,1 кв.м. та право  власності на нього ФОП ОСОБА_1 за узгоджену

вартість. Грошова сума 707000 грн. передана ФОП ОСОБА_3 в момент підписання

цього договору (а.с.25 т.1). Посилання господарського суду про порушення

чинного законодавства при укладенні попереднього договору купівлі - продажу

суперечить вимогам ст. 6; 627; 638 ЦКУ, так як цей договір передбачав всі

істотні умови основного договору купівлі - продажу, а саме: ціна - 707000 грн.;

строк укладення основного договору - 1.01.08р.; обов'язок ФОП ОСОБА_3

підготувати всі необхідні документи для 

продажу спірного нежитлового приміщення. Обґрунтованим визнається

рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення  для даної справи, висновки  суду про встановлені обставини і правові

наслідки є вичерпними,  відповідають

дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими у судовому засіданні. Фактично,

оскаржуване рішення не відповідає принципам 

верховенства права. Невідповідність висновків, викладених в  рішенні обставинам справи, неправильне

застосування норм матеріального права є підставою для скасування цього рішення.

Скаржник вважає, що  позов ФОП

ОСОБА_1ґрунтується  на матеріалах справи,

нормах цивільного законодавства та підлягає задоволенню, тоді як позов ФОП

ОСОБА_3 суперечить матеріалам справи, нормам матеріального права, що тягне

відмову у задоволенні її позовних вимог.

          Також Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської Ради, обґрунтовуючи підстави для

скасування рішення щодо продовження дії договору оренди нежитлового приміщення

№13 від 1.12.2001р. укладеного з ФОП ОСОБА_3 зазначив, що судом,  при постановлені оскаржуваного рішення, не

було враховано положення чинного законодавства, що  регулює орендні відносини. Зокрема, відповідно

до ст. 284 ГКУ;  ст. 764 ЦКУ та ст.17 ЗУ

"Про оренду державного та комунального 

майна" продовження дії договору оренди виникає у разі  якщо наймач (орендар) продовжує користуватися

майном після закінчення строку договору найму за відсутності заперечень з боку

наймодавця. Натомість, орендодавець 17.06.2008р. направив орендарю  повідомлення №01-13/6192 про те, що у зв'язку

із закінченням строку договору Представництво не має наміру його

продовжувати  на новий термін та

запропоновано орендарю повернути орендоване майно на умовах, встановлених

договором (п.4.10; 4.7; 7.9). Фактично судом не надано юридичної оцінки

положенням договору оренди, не застосовано належні норми матеріального права,  що призвело до невідповідності висновку

дійсним обставинам справи.

          Судова колегія апеляційного

господарського суду зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПКУ суд  не зв'язаний доводами апеляційних скарг і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення в повному обсязі.

          Заслухавши пояснення, розглянувши

матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

          ФОП ОСОБА_1 17.09.08р. звернулась до

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради та

ІІІ-ї особи на боці відповідача ФОП ОСОБА_3 із позовною заявою про зобов'язання

укласти  договір оренди нежитлового

приміщення  першого поверху АДРЕСА_3

загальною площею 467,4 кв.м., обґрунтовуючи 

свої вимоги таким. Між ФОП ОСОБА_3 та Представництвом укладено договір

оренди нежитлового приміщення  №13 від

1.12.01р., за яким Представництво передало в оренду  нежитлове приміщення пл. 121,22 кв.м  під магазин, що розташоване АДРЕСА_3 терміном

дії  до 30.06.2003р. Додатковим

погодженням від 1.03.2007р. до договору оренди 

площа нежитлового приміщення змінена з 121,2 кв.м. на 466,2 кв.м.

та  продовжено дію договору до

22.08.2007р., а 15.08.2007р. строк дії договору продовжено до 1.01.2008р.

(а.с.21; 26; 44 т.1).

          Рішенням Одеської міської Ради  №1139-V від 5.04.2007р. "Про перелік

об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають

приватизації та відчуженню у 2007 році та внесення змін до рішень Одеської

міської ради" приміщення першого поверху площею  466,2 кв.м. АДРЕСА_3 (хімчистка) увійшло до

затвердженого переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають відчуженню

шляхом  викупу орендарем за грошові

кошти. (а.с. 27-30 т.1).

          Додатковим погодженням №11 від

25.02.2008р. до договору оренди №13 від 1.12.2001р. укладеним між

Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради та

представником ФОП ОСОБА_3 по довіреності від 20.02.07р. посвідченою приватним

нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстрованим за №1078

-  ОСОБА_6 огли  внесено до договору  зміни в частині загальної площі нежитлового

приміщення АДРЕСА_3 згідно технічного паспорту ОМБТІ та РОН від 2.11.07р.  з  

466,2 кв.м. на 467,4 кв.м. та продовжено дію договору до  1.06.08р. (а.с.35 т.1).

          Повідомленням №01-13/6192 від

17.06.2008р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської

міської Ради сповістило ФОП ОСОБА_3 та її представника по довіреності від

20.02.07р. ОСОБА_6 огли про відсутність наміру продовжувати договір оренди  від 1.12.01р. №13 на новий строк та

запропоновано у термін до  24.06.2008р.

повернути об'єкт оренди за актом приймання - передачі. (а.с.40 т.1).

          12.08.2008р. ФОП ОСОБА_1 звернулась

із заявою до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської Ради про переукладення з нею договору оренди нерухомого майна пл. 467,4

кв.м. АДРЕСА_3 та розглянути  питання

щодо подальшої приватизації нею цього об'єкту, обґрунтувавши свої вимоги тими

обставинами, що  20.02.2007р. між ФОП

ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 укладено в нотаріальній формі попередній договір купівлі

- продажу  нежилих приміщень першого

поверху по АДРЕСА_3. Того ж дня, ФОП ОСОБА_3 передала по довіреності,

посвідченій нотаріусом, ключі від цих приміщень ОСОБА_6 (який є чоловіком ФОП

ОСОБА_1) і з цього моменту  ці приміщення

використовуються виключно ОСОБА_1 та ОСОБА_6 огли, своєчасно сплачуються усі

комунальні та орендні платежі. За умовами попереднього договору ФОП ОСОБА_3

зобов'язалась підготувати усі необхідні документи для укладення  основного договору купівлі - продажу

нерухомого майна та оформити нотаріально посвідчений  договір в строк до 1.01.08р. Вартість

нерухомого майна визначена сторонами в сумі 707000 грн., які ФОП ОСОБА_3

отримала в присутності представників Представництва та свідків у день підписання

попереднього договору купівлі - продажу. Передача цих коштів мала за мету викуп

орендарем нежитлових приміщень 

відповідно до Рішення Одеської Міськради №1139-V від 5.04.2007р.

Впродовж терміну користування нежитловими приміщеннями та виконуючи належним

чином обов'язки  орендаря, орендар має

переважне право на продовження договору на 

новий термін. Ні ФОП ОСОБА_3, ні ОСОБА_6 огли, ні ФОП ОСОБА_1 не

заявляли про припинення договору,  а

навпаки, ФОП ОСОБА_1 здійснювалися певні дії щодо приватизації цього об'єкту,

оскільки 10.07.08р. Рішенням Одеської міської Ради  №2907-V було продовжено термін підготовки

приватизації цього об'єкту до 10.10.2008р. на тих же умовах - викуп орендарем

за грошові кошти (а.с.41 т.1).

          Листом №01-13/9094 від 26.08.08р.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

відмовило ФОП ОСОБА_1 у переукладенні із нею договору оренди нежитлового

приміщення, оскільки попередній договір купівлі - продажу не  передбачає правонаступництва, укладений з

порушенням умов  договору оренди та ЗУ "Про

оренду  державного та комунального

майна", якими заборонено укладання цивільно - правових угод, пов'язаних з

переходом права власності на об'єкт оренди.

          Натомість, позивач ФОП ОСОБА_1 при

супровідному листі від 08.09.2008р. направила Представництву проект договору

оренди нежитлового  приміщення пл. 467,4

кв.м. АДРЕСА_3. (а.с.43-44 т.1) на що Представництво листом №01-13/10009 від

11.09.08р. повернув надісланий проект договору без розгляду, зазначивши відсутність

підстав для його підписання. (а.с. 49 т.1).

          ФОП ОСОБА_3 (яка залучена позивачем в

якості ІІІ особи на стороні відповідача) 29.10.2008р. заявила самостійні вимоги

на предмет спору, звернувшись із позовом про зобов'язання  Представництва по управлінню комунальною

власністю  продовжити дію договору оренди

№13 від 1.12.2001р. (із змінами і доповненнями) на строк до  1.06.2009р., та просила у первісному позові

ФОП ОСОБА_1 відмовити. На обгрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_3 зазначила, що

саме вона на теперішній час є орендарем 

спірного нежитлового приміщення, користується цим приміщенням та сплачує

орендну плату, отже відповідно до п.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та

комунального майна" цей договір вважається продовженим на той самий термін

і на тих самих умовах, крім того, після 1.06.08р. на ім'я ФОП ОСОБА_3  від Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міськради  не

надходило будь-яких пропозицій щодо зміни або розірвання договору оренди. Отже,

відповідно до ст.777 ЦКУ,  ст. 285 ч.1

ГКУ, ст. 17 п.3 ЗУ "Про оренду державного та комунального  майна", п.7.7 договору - орендар має

переважне право  на продовження договору

оренди на новий термін. Додатковим 

підтвердженням наявності продовження дії договору оренди №13 від

1.12.01р. свідчить лист Представництва по управлінню комунальною власністю

№01-13/11-12 від 6.10.08р., яким запропоновано ФОП ОСОБА_3 викупити об'єкт

оренди. З цих підстав, доводи позивача, за первісним позовом ФОП ОСОБА_1є

безпідставні, оскільки на час укладення попереднього договору купівлі - продажу

нежитлового приміщення від 20.02.2007р. у продавця були відсутні правові

підстави набуття права власності на предмет попереднього договору купівлі -

продажу, оскільки рішення щодо відчуження 

спірного об'єкту оренди приймалося після укладення  попереднього договору. Отже, цей договір не

був спрямований на реальне настання правових наслідків. ФОП ОСОБА_1 не могла

здійснювати  обов'язки орендаря та

сплачувати орендну плату, оскільки у встановленому порядку зміна орендаря у

договорі оренди не здійснювалася. Таким чином, 

вимога ФОП ОСОБА_1щодо зобов'язання укласти з нею договір оренди на

спірне майно порушує права орендаря ФОП ОСОБА_3, які підлягають захисту згідно

ст.28  ЗУ "Про оренду державного та

комунального майна".

          Судова колегія частково погоджується

із рішенням місцевого суду,  огляду на

таке.

          Згідно Положення про представництво

по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради - Представництво

здійснює повноваження орендодавця комунального майна територіальної громади, що

знаходиться в управлінні Представництва, здійснює контроль  за повнотою та своєчасністю внесення

орендарем орендної плати за договорами оренди цілісних майнових  комплексів, укладеними Одеською міською

Радою. Укладає договори оренди на підставі розпоряджень Міського голови.

(п.2.2.4).

          Відповідно до ст. 50 ЦКУ та ст. 128

ГКУ - фізична особа має право на здійснення підприємницької діяльності за умови

її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

          ФОП ОСОБА_3 зареєстрована ВК Одеської

міської Ради 30.01.1997р. (а.с.103 т.1).

          ФОП ОСОБА_1 зареєстрована  ВК Одеської міської Ради 1.09.2003р. (а.с.15

т.1).

          Отже, фізичні особи - підприємці

набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності та мають здійснювати підприємницьку

діяльність, що не заборонена законом.

          Зокрема, оренда майна у сфері

господарювання врегульовано ст. 283-291 ГКУ, а також ЗУ "Про оренду

державного та комунального майна".

          Відповідно до ст. 76 ЗУ "Про

державний бюджет України на 2008 рік" - передача в оренду державного та

комунального майна здійснюється на 

конкурсних засадах.

          Тобто, договір оренди може бути

укладено лише з переможцем конкурсу на право укладення договору оренди, що

відповідає ч.1 ст.7; ч.7 ст.9 ЗУ "Про оренду державного та комунального

майна". Цей особливий порядок укладення договору оренди нерухомого майна у

2008р.  не передбачає ініціативи

орендарів щодо направлення проекту договору 

оренди орендодавцю.

          Направлення ФОП ОСОБА_1 із

супровідним листом №01-14/9027 від 8.09.2008р. проекту договору оренди

нежитлового приміщення суперечить ст.9 п.7 ЗУ "Про оренду  державного та комунального майна", ст.76

ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік", тому  Представництво правомірно повернуло цей проект

договору без розгляду.

          Щодо обгрунтування позивачем підстав

для укладення договору оренди, викладених у заяві від 12.08.08р., то слід

зазначити таке.

          Відповідно до ст. 182 ГКУ, ст. 635

ЦКУ - за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний

строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору,

укласти основний господарський  договір

на умовах, передбачених попереднім договором. Зобов'язання  укласти основний договір, передбачене

попереднім договором  припиняється,

якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна

із сторін не надішле проект  такого

договору іншій стороні, або пропозицію про його укладення.

          За попереднім договором від

22.02.2007р. ФОП ОСОБА_3 зобов'язалася у майбутньому  у строк до 1.01.2008р. укласти з ФОП ОСОБА_1

основний договір  купівлі - продажу

нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 466,10 кв.м., що

розташовані по АДРЕСА_3.

          Але станом на 1.01.2008р. відповідно

до п.3 ст.635 ЦКУ,  п.4 ст.182 ГКУ це

зобов'язання припинено у зв'язку із сплином терміну виконання зобов'язання.

          Слід зазначити, що право продажу

товару, крім випадків примусового продажу та інших  випадків, встановлених законом, належить власникові

товару. (ст.658 ЦКУ).

          ФОП ОСОБА_3 не є власником  належних приміщень, оскільки згідно п.1 ст.23

ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" - передача майна в

оренду не припиняє власності на це майно. Отже, об'єкт оренди за договором №13

від 1.12.2001р. є власністю територіальної громади, яка, в особі органів

місцевого самоврядування згідно ст. 327 ЦКУ здійснює право комунальної

власності. Саме, у межах своїх 

повноважень, Одеська міська Рада включила спірний об'єкт у перелік

об'єктів комунальної власності територіальної громади, що підлягають відчуженню

у 2007р. шляхом викупу орендарем за грошові кошти.

          Орендар ФОП ОСОБА_3 у 2007р. не

здійснила викуп орендованого майна. Натомість, дія договору оренди №13 від

1.12.01р. була продовжена до 1.06.2008р., а за рішенням Одеської міськради  №2907-V від 10.07.08р. термін приватизації

продовжено до 10.10.2008р.

          Пунктом 4.9 договору №13 від

1.12.01р.  передбачено, що орендар немає

права передавати приміщення у користування 

третім особам за цивільно - правовими договорами. Доводи позивача  ФОП ОСОБА_1про здійснення підприємницької

діяльності  на орендованому ФОП ОСОБА_3

об'єкті не заслуговує на увагу, оскільки представник на підставі довіреності

від 20.02.2007р.  ОСОБА_6 огли не може

вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.

Відповідно до ст. 239 ЦКУ - правочин, вчинений представником, створює, змінює,

припиняє цивільні  права та обов'язки тільки

особи, яку він представляє.

          Місцевий суд правомірно дійшов

висновку про безпідставність позовних вимог ФОП ОСОБА_1про зобов'язання

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

укласти договір оренди нежитлового приміщення пл.467,4 кв.м. АДРЕСА_3. Отже,

апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1не грунтується на нормах матеріального права,

суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи, що тягне відмову у її

задоволенні.

          Разом з тим, господарський суд  дійшов помилкового висновку щодо задоволення

позову ФОП ОСОБА_3 в частині продовження 

дії договору оренди №13 від 1.12.01р. до 1.06.2009 року.

          Так, відповідно до ст. 291 ГКУ (п.2),

ст.26 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" - договір

оренди припиняється в разі закінчення строку договору; приватизації (викупу)

об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання (банкрутства); загибелі

об'єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються

відповідно  до умов регулювання договору

найму Цивільним Кодексом  України

(ст.763; 764; 777; 785).

          Згідно ст. 17 ЗУ "Про оренду

державного та комунального майна" - термін договору оренди визначається за

погодженням сторін. У разі  відсутності

заяви однієї із сторін про припинення (або зміну умов договору оренди) протягом

одного  місяця після закінчення терміну

дії договору він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих

умовах, які були передбачені договором.

          Повідомлення №01-13/6192 від

17.06.08р. після закінчення терміну дії договору орендодавець повідомив орендаря

про непродовження  договору на новий

строк. (а.с.40 т.1) та повернення орендованого майна орендодавцю.                              За таких підстав,

договір, у зв'язку із запереченнями орендодавця на подальше користування

об'єктом оренди, є припиненим, наслідком якого є повернення цього майна

орендодавцю.

          Посиланням на лист №01-13/9094 від

26.08.08р., який на думку суду  свідчить

про знаходження спірного майна в оренді у ФОП ОСОБА_3 не приймається до уваги,

оскільки, жодним чином не свідчить про продовження дії договору оренди. (а.с.42

т.1). Умовами договору  (п.4.7; 4.10)

сторони визначили, що після закінчення терміну договору орендар зобов'язаний

повернути об'єкт оренди орендодавцю та сплатити орендну плату по день  підписання акта приймання - передачі. Доводи

представника ФОП ОСОБА_3 про знаходження спірного нежитлового приміщення в

оренді за договором №13 від 1.12.2001р. у його довірителя  не заслуговує на увагу, оскільки фактичне  знаходження майна у користуванні не свідчить

про наявність договірних відносин, а плата, яку вносить ФОП ОСОБА_3 є платою за

фактичне користування. Крім того, п.2 ст.785 ЦКУ -  передбачено право наймодавця вимагати від

наймача сплати неустойки у розмірі подвійної 

плати за користування річчю за час прострочення.

       Пунктом 3 ст.17 ЗУ

"Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після

закінчення  терміну договору оренди

орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за

інших рівних умов, на  продовження

договору оренди на новий термін. Відповідно 

до ст. 777 ЦКУ - наймач, який має намір скористатися переважним правом

на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний  повідомити про це наймодавця до спливу строку

договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений

договором, - в розумний строк. Зазначені норми матеріального права регулюють

укладення договору на новий строк, а не продовження дії договору на тих самих

умовах.

          Крім того, виконання орендарем

належним чином умов договору у даному випадку не дає йому переважного права на

продовження договору оренди цього об'єкту, оскільки, цей об'єкт підлягає

приватизації згідно рішення органу місцевого самоврядування, що є підставою для

відмови у наданні майна в оренду.

          Орендар ФОП ОСОБА_3 не скористалася

правом викупу об'єкту у 2008 році за пропозицією орендодавця, викладеного в

листі №01-13/11012 від 6.10.08р. (а.с.78 т.1).

          Посилання на п.12 Роз'яснень ВАСУ

№02-5/237 від 25.05.2000р. "Про деякі питання практики застосування ЗУ

"Про оренду державного та комунального майна" стосовно об'єкту оренди

майна комунальної власності, який 

включено у перелік об'єктів, що підлягають приватизації - є не

коректним,  оскільки, недоведено, що

Представництво порушує права попереднього орендаря ФОП ОСОБА_3

          За таких підстав апеляційна скарга

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК

України,

суд постановив:

          Рішення господарського суду Одеської

області від 25.11.2008р. у справі №30/195-08-3918 частково скасувати. Пункт 1

рішення змінити, виклавши в редакції:

          - у позові ФОП ОСОБА_1до

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради про

зобов'язання укласти договір оренди нежитлового приміщення першого поверху по

АДРЕСА_3 - відмовити.

          Пункт 2; 3 рішення скасувати:

          - у позові ФОП ОСОБА_3 до

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради про

зобов'язання продовжити дію договору оренди №13 від 1.12.2001р. до 1.06.2009р.

- відмовити.

          Постанова апеляційної інстанції

набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку

до ВГСУ протягом місяця.

          Головуючий суддя                                                           

А.М. Жукова

          судді                                                                                         

Т.А. Величко

                                               Л.І.

Бойко