Постанова

від 01.04.2009 по справі 5/111-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/111-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          01.04.2009                                                                             Справа№  5/111-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.

при секретарі –Пруднікова Г.В.

        за участю представників

        позивач-1: Лабовкін О.О.

        позивач-2: Мокрянська Ю.В.

        відповідач: не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  06.03.08р. у справі № 5/111-08

за позовом позивача-1 –управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

позивача-2 –комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська

до товариства з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 68 922,90 грн.,                                                    

                                                            ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Голд Корпорейшн” заборгованості по орендній платі в сумі 68 922,90грн., виселення відповідача з нежитлового приміщення по вул. Войцеховича, 112 та розірвання договору оренди від 27.04.06р. №730, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008  року у справі № 5/111-08 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені частково; з відповідача на користь позивача стягнуто суму заборгованості у повному обсязі та відмовлено в задоволенні іншої частини позову.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення ст. 526 ЦК України не виконувалися умови договору, оплата орендованого приміщення не здійснювалися, що є підставою для стягнення з боржника суми заборгованості. Вимоги щодо розірвання договору та виселення відповідача зі спірного приміщення, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки орендодавець не звертався до орендаря з пропозицією про розірвання договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме, розгляд справи за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, що є порушенням права сторони на захист та неврахування судом факту укладання сторонами попереднього договору.  

Позивачами відзиви на апеляційну скаргу надані не були. Представники  позивачів вважають доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.

01.04.09р. скаржником подано до суду заяву з вимогами про залучення до участі у справі на стороні позивачів Дніпропетровської міської ради як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про відкладення розгляду справи на іншу дату та про повідомлення скаржника про результати розгляду зауважень на протокол судового засідання та заяви про відвід судді Чимбар Л.О.

Колегія суддів не убачає підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки:

- клопотання про залучення у якості третьої особи Дніпропетровської міської ради скаржником жодним чином не вмотивоване і не обґрунтоване документально; стороною за оспорюваним договором являється Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, повноваження на укладання договору оренди якому  делеговані Дніпропетровською міською радою рішенням №47/22 від 08.12.04р.;

- відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи може бути відкладений в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу; визначений чинним законодавством строк спливає 01.04.09р., що унеможливлює задоволення клопотання скаржника; при цьому колегія суддів зважає на те, що надання повноважень на представництво інтересів відповідача не обмежено певним колом осіб;

- доведення до відома представника сторони про результати розгляду зауважень на протокол судового засідання та заяви про відвід судді здійснюється господарським судом безпосередньо у судовому засіданні при розгляді справи чи в порядку самостійного ознайомлення сторони з матеріалами справи, інший порядок надання вказаної інформації сторонам нормами Господарського процесуального кодексу не передбачений; в судові засідання представник скаржника не з'являвся, з заявою про ознайомлення з матеріалами справи не звертався.

За вказаних обставин заява скаржника від 01.04.09р. задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, розгляд даної справи дійсно здійснений господарським судом без участі представника відповідача, що позбавило його можливості реалізувати права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Господарським судом юридична чи фактична адреси відповідача не з'ясовувалися; ухвали господарського суду надсилалися за адресою, за якою знаходиться орендоване приміщення і поверталися поштовим відділенням без вручення адресату.  

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомлених належним чином про місце засідання суду.

Про час та місце розгляду справи відповідач у встановленому порядку повідомлений не був, внаслідок чого рішення господарського суду від 06.03.08р. у справі №5/111-08 підлягає скасуванню.

За результатами розгляду позовних вимог колегією суддів встановлено:

Між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Голд Корпорейшн” (Орендар) 27.04.2006 року був укладений попередній договір оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування не житлове приміщення по вул. Войцеховича, 112 у м. Дніпропетровську.

Сторонами договору були узгоджені всі істотні умови договору; базовим періодом розрахунку визначений місяць; орендна плата встановлена у сумі 3647,42грн. за місяць; оплата орендної плати передбачена з урахуванням індексу інфляції та узгоджений наступний порядок сплати грошових коштів: 70% - на рахунок балансоутримувача приміщення (КВ ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська), 30% - до міського бюджету та інше (п.3.3 договору).

Строк дії договору встановлений до 10.11.2006 року.

На виконання зобов'язання за договором на підставі акту приймання-передачі  комунального майна від 27.04.2006р. балансоутримувачем (позивачем-2) було передано орендарю (відповідачу) нежитлове приміщення загальною площею 128,4 м2, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 112. Відповідачем договірні умови дотримані не були, грошові зобов'язання в повному обсязі не виконувалися, сплата орендної плати в установлені строки та розмірі не здійснювалася.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач вимагає стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 28.04.2006р. по 05.11.2007р. у сумі 68 922,90грн.; відповідач суму боргу заперечує і посилається на його часткове погашення.

З акту звірки взаєморозрахунків від 26.02.09р., здійсненого на вимогу суду, убачається, що відповідачем в оплату орендної плати за вказаний період перераховано 8675,71 грн., в т.ч. 3945,95грн. –на рахунок КВ ЖРЕП Кіровського району та 4729,76грн. –до міського бюджету.

Щомісячні суми орендних платежів, загальна сума заборгованості та період нарахування, зазначені в акті звірки взаєморозрахунків, перевищують суми та період, визначені в позові та наданому до позову розрахунку  і  не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки вимоги про збільшення суми позову позивачами в установленому порядку не заявлялися.

За вказаних обставин заборгованість за період з листопада 2007року по грудень 2008 року не може бути врахована в межах даного позову.

З урахуванням сплачених сум орендної плати заборгованість відповідача перед позивачем за період з 28.04.2006р. по 05.11.2007р. становить 60 247,19 грн. (68 922,90 –8675,71) і підлягає стягненню в наступному порядку: 42173,03грн. (70%) на користь позивача-2; 18074,16грн. (30%) –до міського бюджету.

При цьому колегія суддів враховує наступне:   

І. З матеріалів справи убачається, що між сторонами був укладений попередній договір.  

Відповідно до вимог ст. 182 ГК України між сторонами, що уклали попередній договір, існує зобов'язання укласти основний договір у строк, встановлений попереднім договором, що не перевищує одного року з моменту його укладання.

Попередній договір повинен визначати умови, за якими сторони зобов'язуються у певний строк укласти основний господарський договір.   

Спірний договір не містить ні умов, ні обов'язку сторін щодо укладання основного договору. Натомість сторони узгодили істотні умови, передбачені для договору оренди, визначили обов'язок орендаря повернути майно у разі припинення дії договору (п.2.3,5.4,5.15 договору) та сплатити орендну плату по день фактичної здачі приміщення (11.4 договору).

З аналізу умов договору убачається, що спірний договір не являється попереднім в розумінні ст. 182 Господарського кодексу України, не містить відповідних посилань на зазначену норму і фактично являється основним господарським договором.

ІІ. Передане в оренду майно являється комунальною власністю, дії щодо якого регламентуються нормами загального і спеціального законодавства.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, є Закон України „Про оренду державного та комунального майна” (надалі Закон №2269).

В силу ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 17 Закону України №2269 строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк спірного договору оренди встановлений до 10.11.2006 року.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором.

З зазначеною нормою узгоджуються приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ наймодавцеві, що передбачено ст.785 ЦК України.

Після закінчення строку дії спірного договору оренди відповідач орендоване приміщення орендодавцю не повернув, з питанням припинення дії договору сторони не визначалися, актом звірки розрахунків відповідач визнав правомірність нарахування орендних платежів по грудень 2008 року включно.   

Таким чином, згідно ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст.284 ГК України та ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір від 27.04.06р. є чинним на момент розгляду справи.  

Копії претензій про звільнення спірного приміщення, прилучені позивачем-2 до матеріалів справи, не є належними доказами у справі, оскільки останнім не надані докази надсилання вказаних претензій на адресу відповідача.

Позовна заява містить вимоги про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення.  

В силу загальних норм, а саме, ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України,  підставами розірвання договору являються істотне порушення договору другою стороною та інші випадки, встановлені договором або законом.

Істотним, відповідно до приписів вказаної норми, вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З загальними нормами узгоджуються приписи спеціальних норм, що регламентують правовідносини з оренди комунального майна, а саме, ч.3 ст.26 Закону України №2269, відповідно до якої договір оренди може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Істотним порушенням умов договору з боку відповідача є невиконання останнім зобов'язань щодо сплати орендної плати за орендоване приміщення протягом тривалого часу, внаслідок чого позивач та місцевий бюджет впродовж декількох років не отримують того, на що вони розраховували укладаючи договір, а саме, кошів від орендної плати.  

За вказаних обставин вимоги позивачів у даній частині є правомірними і підлягають задоволенню.   

З огляду на вищевикладене, рішення господарського суду належить скасувати, позов задовольнити частково, витрати у справі покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                                 ПОСТАНОВИВ :          

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2008 року у справі № 5/111-08 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн” (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Брянський, 4/6, р/р 4149605353951932 в КБ „Приватбанк”, код ЄДРПОУ 33338796):

- на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного  підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська (49007, м. Дніпропетровськ, пр-кт Карла Маркса, 88-а, р/р 26006006080100 в ДОД АППБ „Аваль”, МФО 305653, ЗКПО 2182055)  42173,03грн. грн. основного боргу, 599,70 грн. витрат з оплати державного мита та 102,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- в міський бюджет (р/р 31510931700002 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 23928791) 18074,16грн. основного боргу.

Розірвати договір оренди комунального майна від 27.04.2006 року, укладений між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн”.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Голд Корпорейшн” з нежитлового приміщення загальною площею 128,40 м2, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 112.

В решті позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                             І.В. Тищик

              Судді:                                                                                        Л. В. Чоха

                                                                                                                  А.Є.Прокопенко