Рішення

від 31.03.2009 по справі 6/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/58

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2009 року                                                                                  справа № 6/58

за позовом:       товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Пріма”,

                           пр-т. Оболонський, 37-В кв. 11, м. Київ, 04209.                               

до відповідача: приватного підприємства “Союз-Лідер”

                           вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005.

про                      стягнення 38521,22 грн.                                                

                                                                                                                     Суддя Блохіна Ж.В.

                                                          Представники сторін:

від позивача: Ворон Л.В., довіреність №б/н від 20.10.2008 року,

від відповідача: Кулєба Л.В., довіреність №143 від 03.07.2008 року.

                                                                   СУТЬ  СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Пріма” подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення боргу в розмірі 52511,95 грн. з них 51868,27 грн. основного боргу за поставлений товар за період з 10.09.2008 року по 05.11.2008 року згідно договору поставки №54/01/246 від 01.04.2008 року, 573,14 грн. –пені, 70,54 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 03 лютого 2009 року представником позивача було подано клопотання про зменшення позовних вимог. В даному клопотанні представник позивача зазначає, що відповідачем 06 січня 2009 року було здійснено оплату в рахунок погашення боргу 10 тис. грн., а також 13 січня 2009 року 1 тис. грн. В зв”язку з цим позивач заявляє про зменшення суми основного боргу на 11 тис. грн. і просить стягнути борг в сумі 41511,95 грн. з них 40868,27 грн. сума основного боргу, 573,14 грн. пені та 70,54 грн. 3% річних.

Суд приймає дане клопотання, оскільки дане клопотання позивача по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 26 лютого 2009 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог. В даному клопотанні позивач зазначає, що 03 лютого 2009 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача частину боргу в розмірі 1990,73 грн. та 24 лютого 2009 року 1000 грн. В зв”язку з цим позивач заявляє про зменшення суми основного боргу на 2990,73 грн. і просить стягнути 37877,54 грн. основного боргу, 573,14 грн. пені та 70,54 грн. 3% річних.        

Суд приймає дане клопотання, оскільки дане клопотання позивача по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду, оскільки ці дії не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 05 березня 2009 року представником позивача подана заява про зміну підстави позову. В даній заяві позивач зазначає, що при визначенні підстави позову позивачем було допущено помилку, оскільки поставки здійснювались за договором поставки №88 від 02 січня 2007 року, а тому позивач просить при розгляді справи приймати до уваги саме договір поставки №88 від 02 січня 2007 року.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

До початку судового засідання на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Також разом з клопотанням на адресу суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним:

  Предметом позову є стягнення грошових сум внаслідок невиконання відповідачем зобов”язань, що виникли у відповідача за невиконання договору поставки №а/659 від 14 листопада 2007 року.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару здійснюється тільки при наявності додатку №1, затвердженого та скріпленого печатками сторін. У відповідності до п. 1.3. договору сторони затверджують “Протокол узгодження” (Додаток 1), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та є невід”ємною частиною даного договору. За умовами п. 5.1. договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в “Протоколі узгодження” (Додаток №1). При зміні ціни постачальник зобов”язаний не менше, ніж за 5 (п”ять) робочих днів надати покупцю Додаток №1 до даного договору, зі змінами, завірений печаткою та підписом уповноваженого представника постачальника. У протилежному випадку покупець залишає за собою право оприбуткувати товар по раніше узгодженим цінам, з послідуючою заміною прибуткових документів постачальника.

Таким чином, на думку відповідача, для підтвердження факту передачі товару саме за договором позивач повинен надати суду належним чином підписаний та скріплений печатками сторін Додаток  №1 до договору.

Відповідач також зазначає, що вимог щодо оплати товару, поставленого позивачем не надходило, в зв”язку з чим позивачем не доведено факту належного виконання умов договору, а тому, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-Пріма” та приватним підприємством „Союз-Лідер” укладено договір поставки № 88.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №1), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору товар постачається згідно графіка поставки та заявки покупця, яка є обов'язковим для постачальника. Заявка оформлюється в письмовому вигляді та надсилається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №1). При зміні ціни постачальник зобов”язаний не менше, ніж за 5 (п”ять) робочих днів надати покупцю Додаток №1 до даного договору зі змінами, завірений печаткою та підписом уповноваженого представника постачальника. У протилежному випадку покупець залишає за собою право оприбуткувати товар по раніше узгодженим цінам, з послідуючою заміною прибуткових документів постачальника.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту приймання - передачі товару та підписання накладної про прийняття товару (з відстрочкою платежу, за реалізований товар, і т. п.), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, а також підтверджується розрахунком основної суми заборгованості, яку надав в судовому засіданні представник позивача, позивачем за період з 10.09.2008р. по 05.11.2008р. було відвантажено товар відповідачу на загальну суму 51868,27 грн., що підтверджується відповідними  видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-76).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом  уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом  магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

Таким чином, в позовній заяві заявлено до стягнення суму боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору поставки № 88 від 02.01.2007р. в розмірі 51868,27 грн.

Як вказує позивач, відповідачем 06.01.2009 року було здійснено оплату в розмірі 10000 грн., 13.01.2009 року в розмірі 1000 грн., 03.02.2009 року в розмірі 1990,73 грн. та 24 лютого 2009 року в розмірі 1000 грн. Таким чином заборгованість відповідача складає 38521,22 грн. з них сума основного боргу 37877,54 грн., пеня 573,14 грн., і 3 % річних в сумі 70,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265  Господарського кодексу України за договором поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин в частині стягнення боргу в сумі 13990,73 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, виходячи з вищевикладене, сума боргу відповідача становить 38521,22 грн. (52511,95 грн. –13990,73 грн.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних в сумі 70,54 грн.

Відповідно до умов п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день простроченого платежу.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на підставі п. 8.3 Договору нараховано відповідачу  пеню за період прострочення платежу з 05.12.2008 р. по 22.12.2008 р. в сумі 573,14 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 38521,22 грн., з них основна заборгованість складає 37877,54 грн., пеня 573,14 грн. та 3 % річних 70,54 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 38521,22 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги  з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції  (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

З практичної точки зору можна констатувати, що надання  належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Законодавча вимога письмової форми для договору дозволяє констатувати факт укладення договору, коли відомості про досягнення згоди щодо частини істотних умов відображені у самому договорі, точніше у його тексті, а згода щодо інших істотних  умов може бути досягнута в усній формі, про що може свідчити, наприклад, письмові докази або поведінка сторін договору, що приступили до його виконання.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору поставки товару даний договір був підписаний обома сторонами та завірений печатками сторін. Також в матеріалах справи знаходяться  видаткові накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару в певному асортименті,  в певній кількості,  за певною ціною одиниці товару та загальною вартістю товару.

Такі дії сторін договору свідчать про те, що вони приступили до його виконання і досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як  асортимент, кількість та ціна товару.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 13990,73 грн.

2.          Позов задовольнити повністю.          

3.  Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, ід. код 31895563, р/р 26008007677 в “Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-Пріма” (пр-т. Оболонський, 37-В, кв. 11, м. Київ, 04209, ід. код 21665940, р/р 26006123593000 в АКБ “Укрсиббанк”, МФО 351005) 38521,22 грн., в тому числі 37877,54 грн. основного боргу, 573,14 грн. пені, 70,54 грн. 3% річних, 530 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                           Ж.В. Блохіна

31.03.09