Постанова

від 12.03.2009 по справі 2-9/5580-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-9/5580-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

10 березня 2009 року  

Справа № 2-9/5580-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Катеруша Олександр Миколайович, довіреність №  26/581 від 25.04.08, відкрите акціонерне товариство "Будкомплекс";

представник відповідача: не з'явився, мале підприємство Промислово-торгівельна фірма "Автокран";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Будкомплекс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 22 грудня 2008 року у справі № 2-9/5580-2008

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Будкомплекс" (вул. Будівельників, 5, Євпаторія, 97400)

до           малого підприємства Промислово-торгівельної фірми "Автокран" (вул. Тельмана, 41, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

про визнання недійсним акту, розірвання договору та стягення 46080,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомплекс»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до малого підприємства Промислово –торгівельної фірми «Автокран»про визнання недійсним акту приймання –передачі виконаних робіт, розірвання договору та відшкодування збитків в сумі 46080,00 грн.

Заявою від 25 листопада 2008 року позивач, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 25920,00 грн.

16 грудня 2008 року позивач, згідно із заявою, наданою суду, відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним акту приймання –передачі виконаних робіт; розірвання договору № 177 від 21 серпня 2008 року та стягнення збитків в сумі 20160,00 грн.

Уточнені позовні вимоги мотивовані неякісним проведенням ремонтних робіт автозавантажувача і спричиненням у зв'язку з цим збитків у вигляді витрат, пов'язаних з орендою технічного засобу.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2008 року у справі № 2-9/5580-2008 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»відмовлено, в іншій частині позову провадження у справі припинено відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач відмовився від частини позовних вимог і відмову прийнято господарським судом.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав доказів порушення відповідачем умов договору, позивачем не доведена протиправність поведінки відповідача та відсутній причинно –наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та збитками, які поніс позивач.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство «Будкомплекс»звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2008 року скасувати, прийняти нове рушення у справі, яким позовні вимоги задовольнити.              

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.  

          Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою господарського суду Автономної Республіки Крим залишились докази неякісного ремонту автопогрузчика, а саме –наявність актів державного технагляду від 25 грудня 2007 року та 08 січня 2008 року.

При цьому, за твердженням відкритого акціонерного товариства „Будкомплекс”, технічно справний стан автозавантажувача після ремонту підтверджується лише поясненнями відповідача, які суд без достатніх підстав розцінив  як належний доказ у справі.

У судове засідання, призначене на 10 березня 2009 року, відповідач –мале підприємство Промислово-торгівельна фірма „Автокран” не з'явився, надав телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку із находженням представника у службовому відрядженні.

Судова колегія не знайшла підстав для  відкладення розгляду справи та вирішила можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, що не з'явився.

У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду здійснено заміну судді  Котлярової О.Л. на суддю   Латиніна О.А..

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

21 серпня 2007 року між замовником - відкритим акціонерним товариством „Стройкомплекс” і виконувачем - малим підприємством Промислово-торгівельною фірмою „Автокран” був укладений договір № 177 про надання послуг по ремонту автозавантажувача.

Згідно з пунктом 1.1. договору виконавець зобов'язався по завданню замовника виконати капітальний ремонт (ремонт гідрообладнання, трансмісії, електрообладнання, ходової частини) завантажувача ТО –18 А.

Вартість робіт згідно з умовами договору (пункт 2.1) складає 46080,00 грн.

Платіжним дорученням № 1189 від 28 серпня 2007 року позивач перерахував на користь відповідача 46080,00 грн. за ремонт завантажувача згідно з рахунком № 177 від 21 серпня 2007 року.

По накладній № 177 від 30 серпня 2007 року автозавантажувач був переданий відповідачу для виконання ремонтних робіт.

На підставі акту приймання –передачі від 19 грудня 2007 року позивач отримав завантажувач з ремонту, зазначивши при цьому, що претензій до виконавця він не має.

Позивач твердить, що в процесі експлуатації завантажувача були виявлені дефекти, при яких автозавантажувач виявився неробочим. У зв'язку з неякісним проведенням робіт завантажувач не міг експлуатуватись, у зв'язку з чим позивач був змушений вдатися до послуг сторонніх організацій по найму технічного засобу, за які сплатив 25920,00 грн. Вказану суму позивач вважає збитками та просить стягнути її з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Пунктом 3.1.1 договору від 21 серпня 2007 року передбачено обов'язок  відповідача своєчасно і якісно виконати ремонт завантажувача ТО –18А.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення зазначених умов договору відповідач неякісно виконав ремонтні роботи, що підтверджується наступним.

25 грудня 2007 року автозавантажувач при руху був зупинений працівником інспекції по нагляду за технічним станом машин і обладнання при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим у зв'язку з витіканням масла з - під кришки гідробака. Актом держтехнагляду  від 25 грудня 2007 року експлуатація завантажувача ТО –18А була заборонена до усунення виявлених порушень (а.с. 14).

Згідно з частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України якщо  після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору  підряду  або  інші  недоліки,  які  не  могли  бути встановлені   при   звичайному  способі  її  прийняття  (приховані недоліки),  у  тому  числі  такі,   що   були   умисно   приховані підрядником,   він   зобов'язаний   негайно   повідомити   про  це підрядника.     

Телеграмою від 25 грудня 2007 року позивач повідомив відповідача про несправність завантажувача та просив направити спеціаліста для пуску завантажувача. Однак прибуття представника відповідача не завершилося виконанням необхідних робіт (а.с. 15).

08 січня 2008 року інспекцією держтехнагляду був проведений технічних огляд завантажувача з переліком дефектів ремонту (а.с. 16).

Телеграмою від 14 січня 2008 року позивач запропонував відповідачу прибути для підписання дефектного акту (а.с. 17).

Телеграмою від 17 січня 2008 року позивач повторно просив відповідача направити спеціаліста для завершення ремонтних робіт та пуску завантажувача в експлуатацію (а.с. 18).

Відповіді на телеграми від відповідача не надійшло.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому автозавантажувач був відремонтований позивачем за власний рахунок. Технічна справність автозавантажувача встановлена актом державного технічного огляду вказаного завантажувача від 21 листопада 2008 року. (а.с. 76)

У зв'язку з неможливістю експлуатувати автозавантажувач позивач змушений був вдатися до послуг сторонніх організацій по наданню технічного засобу в найм.

Так, у грудні 2007 року кооператив «Експрес»надав відкритому акціонерному товариству «Будкомплекс»послуги автозавантажувача на суму 11520,00 грн., у тому числі ПДВ 1920,00 грн., що підтверджується рахунком кооперативу «Експрес»№ 74/9; відповідним актом виконаних робіт; сплатою відкритим акціонерним товариством «Будкомплекс»отриманих послуг платіжним дорученням № 12947 від 28 липня 2007 року, підтвердженим виписуванням з банківського рахунку; проведенням по рахунку № 6852 бухгалтерського обліку відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»по контрагенту кооператив «Експрес».

У лютому 2008 року кооператив «Експрес»надав відкритому акціонерному товариству «Будкомплекс»послуги автозавантажувача на суму 14400,00 грн., у тому числі ПДВ 2400 грн., сплачені взаємозарахунком поставки відкритим акціонерним товариством «Будкомплекс»кооперативу «Експрес»бетону на цю ж суму, що підтверджується гарантійним листом –заявкою кооперативу „Експрес” на поставку бетону Б-200, довіреністю ЯМБ № 926886 кооперативу „Експрес”, видатковою накладною відкритого акціонерного товариства „Будкомплекс” № РН-0000169, гарантійним листом –заявкою кооперативу „Експрес” на поставку бетону Б-100, видатковою накладною відкритого акціонерного товариства „Будкомплекс” № РН-090114, гарантійним листом –заявкою кооперативу „Експрес” на поставку бетону Б-200 і Б –300, видатковою накладною відкритого акціонерного товариства „Будкомплекс” № РН –090120, рахунком кооперативу „Експрес” № 81/12, відповідним актом виконаних робіт, проводками по рахунку 6854 бухгалтерського обліку відкритого акціонерного товариства „Будкомплекс” по контрагенту в кооператив „Експрес”.

Таким чином, витрати відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»по сплаті в грудні 2007 року –лютому 2008 року послуг автозавантажувача кооперативу «Експрес»склали 25920,00 грн., у тому числі ПДВ 4320 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).             

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частинами 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник, у відповідності до частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України, має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За загальним правилом, під істотними відступами від умов договору підряду або істотними недоліками треба розуміти такі порушення договору, що безпосередньо впливають на кінцевий результат роботи, завдяки чому замовник може втратити інтерес до цього результату робіт. Істотні недоліки припускають неможливість їх виправлення в розумні строки будь - якою стороною підряду. Істотні недоліки виключають можливість використання замовником результату робіт відповідно до мети, яку від визначив. В цих випадках замовник має право вимагати від підрядника не виправлення недоліків, а розірвання договору та відшкодування збитків.

Порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного і якісного ремонту завантажувача та здійснення ремонту за власний рахунок призвело до втрати у позивача інтересу до результату робіт.

Листом від 25 січня 2008 року вих. № 26/101 позивач у зв'язку з втратою інтересу до результату робіт повідомив відповідача про розірвання договору про надання послуг від 21 серпня 2007 року (а.с. 21).

Заперечень проти розірвання договору від відповідача не надійшло.

Відповідно до пункту 5.3 договору він може бути розірваний по взаємній згоді сторін. Відсутність заперечень проти розірвання договору з боку відповідача дає підстави для висновку про його фактичне припинення, у зв'язку з чим розірвання даного договору у судовому порядку не вимагається.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, має право на їх відшкодування.

Збитками у розумінні частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України є, зокрема, витрати,  які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитками у даному випадку є витрати позивача, пов'язані з використанням послуг сторонніх організацій по наданню автозавантажувача в найм.

Аналіз даних правових норм та обставини справи дають підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заявою від 16 грудня 2008 року позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання недійсним акту приймання –передачі виконаних робіт від 19 грудня 2007 року, розірвання договору № 177 від 21 серпня 2007 року та стягнення збитків в сумі 20160,00 грн.

Оскільки відмова від частини позовних вимог згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України є правом позивача, провадження у справі у вказаній частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняттям відмови господарським судом.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при  виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення і задоволення позовних вимог.

Керуючись пунктамм 3, 4 частини 1 статті 80, статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 грудня  2008 року у справі № 2-9/5580 –2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Стягнути з малого підприємства Промислово-торгівельної фірми «Автокран»(р/р № 26005327378001 в КРУ ЗАО КБ «ПриватБанк»м. Сімферополь, МФО 384436 ОКПО 16514327) на користь відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»(р/р № 26005133038006 в ФОАО МКБ КРД м. Сімферополь, МФО 384685, ОКПО 14311525) збитки в сумі 25920,00 грн., а також державне мито в сумі 259,20 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

                    6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                М.І. Ткаченко