2-9/5580-2008
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 р. № 2-9/5580-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиМалого підприємства Промислово-торгівельної фірми "Автокран"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року
у справі господарського суду АР Крим
за позовомВАТ "Стройкомплекс"
до
проМалого підприємства Промислово-торгівельної фірми "Автокран"визнання недійсним акту, розірвання договору та стягнення 46080,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Катеруш О.М.,
- відповідача:не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року ВАТ "Стройкомплекс" звернулось до господарського суду з позовом до Малого підприємства Промислово-торгівельної фірми "Автокран" про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт від 19.12.2007 року; розірвання договору №177 від 21.08.2007 року та стягнення 46080,00 грн. збитків.
У грудні 2008 року ВАТ "Стройкомплекс" подало до суду заяву, якою відмовився від позовних вимог до відповідача про недійсним акту приймання виконаних робіт від 19.12.2007 року та розірвання договору №177 від 21.08.2007 року, а також зменшив позовні вимоги щодо стягнення збитків і просив стягнути з відповідача 25920,00 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22.12.2008 року в частині стягнення збитків в сумі 25920,00 грн. відмовлено. В іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року рішення місцевого господарського суду від 22.12.2008 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25920,00 грн. збитків та 377,20 грн. судових витрат.
Додатковою постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2009 року доповнено резолютивну частину постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року щодо припинення провадження у справі в частині визнання недійсним акту приймання-передачі виконаних робіт від 19.12.2007 року, розірвання договору №177 від 21.08.2007 року та стягнення збитків в сумі 20160,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Мале підприємство Промислово-торгівельної фірми "Автокран" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року скасувати, рішення господарського суду АР Крим від 22.12.2008 року з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковму задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.08.2007 року між ВАТ "Стройкомплекс" (замовник) та Малим підприємством Промислово-торгівельною фірмою "Автокран" (виконавець) було укладено договір № 177 про надання послуг по ремонту автозавантажувача, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт (ремонт гідрообладнання, трансмісії, електрообладнання, ходової частини) завантажувача ТО –18 А).
Згідно з п.2.1 договору, вартість робіт складає 46080,00 грн. Зазначена сума була перерахована відповідачу платіжним дорученням № 1189 від 28.08.2007 року.
Відповідно до п.3.1 договору, виконавець зобов"язується своєчасно та якісно здійснити ремонт автозавантажувача протягом 60 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати та передачі техніки в ремонт.
По накладній № 177 від 30.08.2007 року автозавантажувач був переданий відповідачу для виконання ремонтних робіт.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач за актом приймання –передачі від 19.12.2007 року передав позивачу завантажувач з ремонту. Даний акт підписаний позивачем без будь-яких зауважень та застережень.
Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, позивач ці вимоги обгрунтовує тим, що в процесі експлуатації завантажувача були виявлені дефекти, при яких автозавантажувач виявився неробочим та не міг експлуатуватись, у зв'язку з чим позивач був змушений вдатися до послуг сторонніх організацій по найму технічного засобу, за які сплатив 25 920,00 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір про стягнення збитків, на думку судової колегії, ухилились від встановлення всіх елементів складу правопорушення, оскільки в не повній мірі з"ясували обставини виявлення дефекту робіт, з"явлення представника виконавця для огляду та усунення дефекту робіт.
Суди попередніх інстанцій також не досліджували питання наявності в діях відповідача протиправної поведінки та вини, що спричинили поломку автозавантажувача та не встановили чи знаходиться в причинному зв"язку затрати на найм автотранспорту у кооперативу "Експерс" з несправністю автозавантажувача позивача.
Крім того, судами не перевірялась реальність заявлених позивачем збитків. Суди не надали належної юридичної оцінки тій обставині, що вартість наданих кооперативом "Експрес" послуг автозавантажувача була зарахована, як взаємозалік за поставку позивачем кооперативу "Експрес" бетону на цю ж саму суму.
Не дослідження та не врахування зазначених обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, а саме, встановлення протиправної поведінки, вини, причинного зв"язку та реальність збитків призвели до прийняття судами попередніх інстанцій незаконних рішень.
Згідно з ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року, додаткову постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2009 року та рішення господарського суду АР Крим від 22.12.2008 року у справі № 2-9/5580-2008 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Головуючий Н.О.Кочерова
Судді О.М.Мамонтова
М.М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2009 |
Оприлюднено | 23.06.2009 |
Номер документу | 3879857 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Черкащенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні