Постанова

від 18.03.2009 по справі 19/250-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/250-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2009 р.                                                                                    № 19/250-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. ДунаєвськоїІ. Воліка (доповідача), Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги1) Товариства з обмеженою відповідальнітю (ТОВ)     "Енергоальянс",2) Державного підприємства "Молдтранселектро",3) Державного підприємства "Молделектріка"

на постановувід 18.11.2008

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 19/250-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Енергоальянс"

до1)          Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Катко",2)          Державного підприємства "Молдтранселектро",     3)   Державного підприємства "Молделектріка"

простягнення 56 581 347,81 доларів США

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаСиньоока Г.І. (дов. від 29.05.2008 № б/н);

відповідача-1не з'явились;

відповідача-2Лупан О.А. (дов від 27.02.2003 № 46-08/31);

відповідача-31) Суровецька Н.І. (дов. від 16.03.2009 № 46-39/534);2) Боц Є. (дов. від 17.03.2009 № 46-08/38);

ВСТАНОВИВ:

          У  червні 2008 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" (далі по тексту –ТОВ "Енергоальянс") (з урахуванням збільшених позовних вимог від 02.07.2008) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катко" (далі –ТОВ "Катко", відповідач-1), Державного підприємства "Молдтранселектро" (далі –відповідач-2) та Державного підприємства "Молделектріка" (далі –відпо- відач-3) про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 51 190 243,78 доларів США за весь час прострочення грошового зобов'язання та три відсотки річних у розмірі 5 391 104,03 доларів США.

          Рішенням господарського суду Київської області від 31.07.2008 у справі № 19/250-08 (суддя - Карпечкін Т.П.) позовні вимоги ТОВ "Енергоальянс" задоволено частково;

стягнуто солідарно з ТОВ "Катко", ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" основного боргу в розмірі 20 287 682,29 доларів США;

стягнуто солідарно з ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" інфляційних втрат в розмірі 30 902 561,49 доларів США та три відсотки річних в розмірі 5 391 104,03 доларів США;

стягнуто з ТОВ "Катко" на користь ТОВ "Енергоальянс" державного мита в розмірі 3 049,80 грн. та 14,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

стягнуто з ДП "Молдтранселектро" на користь ТОВ "Енергоальянс" 11 225,10 грн. державного мита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

стягнуто з ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" 11 225,10 грн. державного мита та 51,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 (колегія суддів: Рудченко С.Г. –головуючий, судді –Корсако-          ва Г.В., Мельник С.М.) рішення господарського суду Київської області від 31.07.2008 у справі № 19/250-08 скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

          "Позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Катко", ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" основний борг в сумі 20 287 682,29 доларів США.

Стягнуто солідарно з ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" три відсотки річних в сумі 5 391 104,03 доларів США.

Стягнуто з ТОВ "КАТКО" на користь ТОВ "Енергоальянс" –6 716,710 грн.  державного мита та 31,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з ДП "Молдтранселектро" на користь ТОВ "Енергоальянс" 9 391,65 грн. державного мита та 43,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з ДП "Молделектріка" на користь ТОВ "Енергоальянс" 9 391,65 грн. державного мита та 43,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позовних вимог відмовлено повністю. "

Стягнуто з ТОВ "Енергоальянс" на користь ДП "Молдтранселектро" 5 786,43 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подачу апеляційної скарги.

Стягнуто з ТОВ "Енергоальянс" на користь ДП "Молделектріка" 5 786,43 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подачу апеляційної скарги.

Не погоджуючись з судовим рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, Державне підприємство "Молдтранселектро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 4, 42, 12, 15, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 553-559 Цивільного кодексу України, ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01.01.2004, ст. ст. 5, 8, 10, 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.

Також, не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Енергоальянс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 31.07.2008 залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права, а саме, не застосування до спірних правовідносин частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акта в частині стягнення інфляційних втрат.

Крім того, з касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 до Вищого господарського суду України звернулось Державне підприємство "Молделектріка", в якій просить скасувати постанову в частині стягнення грошових коштів з відповідача-3. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, а також норми міжнародного законодавства, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що 30.05.2000 між ТОВ "Енергоальянс" (позивач), фірмою "Derimen Properties Ltd" та  Державним підприємством "Молдтранселектро" (відповідач-2) було укладено договір № 06-20 та договір № 07-20 про відступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 1.1. (Предмет договору) та пунктом 2.1. (Ціна і порядок розрахунків) вказаних договорів, на підставі ст. ст. 197, 198 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року),  фірма "Derimen Properties Ltd" переуступила позивачу право вимоги боргу з відповідача-2, а саме, позивач отримав право вимоги боргу з відповідача-2 по договору № 06-20 від 30.05.2000 в сумі 18 132 898,94 доларів США за поставлену відповідачу-2 електроенергію згідно договору поставки електроенергії № 24/02-99ЕА від 26.02.1999, укладеного між позивачем, відповідачем-2 та фірмою "Derimen Properties Ltd".

По договору № 07-20 від 30.05.2000 позивач отримав право вимоги боргу з відповідача-2 в сумі 4 000 496,35 доларів США, який виник по договору № 53/21 від 27.01.1999, укладеного відповідачем-2 та  фірмою "Derimen Properties Ltd".  

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем по договорам уступки права вимоги від 30.05.2000 № 06-20 та № 07-20 складала 22 133 395,29 доларів США.

17.06.2000 відповідачем-2 та фірмою "Derimen Properties Ltd" підписано акт звірки по договорам уступки права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000, згідно якого заборгованість відповідача-2 перед позивачем на дату підписання акту зменшилась на 1 845 713,00 доларів США та становить 20 287 682,29 доларів США.  

Судами встановлено, що заборгованість відповідача -2 перед позивачем в сумі 20 287 682,29 доларів США за договорами уступки права вимоги та визнання ним боргу в повному розмірі підтверджується листами відповідача-2 про визнання боргу: № 46-08/855 від 22.08.2000, № 46-08/172 від 22.11.2004, № 46-08/37 від 02.06.2008.

Також, суди, виходячи з того, що у жовтні 2000 року за рішенням Уряду Республіки Молдова відбулася реорганізація відповідача-2, зокрема, відповідно до Постанови Уряду Республіки Молдова від 02.10.2000 № 1000 "Про створення деяких державних підприємств електроенергетичного сектору" та наказу Міністра промисловості і енергетики Республіки Молдова від 19.10.2000 № 92 "Про створення державних підприємств в енергетичній галузі", з метою забезпечення ефективного функціонування електроенергетичного сектору та розвитком електроенергетичного ринку були створені підвідомчі Міністерству промисловості і енергетики Республіки Молдова наступні державні підприємства шляхом виділення відповідних функціональних активів державного підприємства "Молдтранселектро" без кредиторських та дебіторських заборгованостей:

–державне підприємство "Молделектріка", що включає активи високовольтних мереж, Центральну диспетчерську службу та учбовий центр з місцезнаходженням в м. Кишинів;

–державне підприємство "Нодул Гідроенергетік Костесті";

–державне підприємство "Аутоелектротранс", що включає активи виробничої бази з місцезнаходженням в м. Кишинів.

Відповідно до наказу від 24.10.2000 № 94 Міністерства промисловості і енергетики Республіки Молдова затвердженні статути державних підприємств "Молделектріка", "Нодул Гідроенергетік Костесті" і "Аутоелектротранс" та 26.10.2000 здійснено їх державу реєстрацію в Державній реєстраційній палаті Республіки Молдова. Засновником вказаних державних підприємств –є Міністерство промисловості і енергетики Республіки Молдова.

Крім того, наказом № 96 від 01.11.2000 затверджено відповідні зміни та доповнення до статуту Державного підприємства "Молдтранселектро", зокрема, зменшено його статутний капітал з 444 414 612 лей до 47 903 970 лей, у зв'язку з виділенням відповідних активів новостворюваним підприємствам: "Молделектріка", "Нодул Гідроенергетік Костесті" і "Аутоелектротранс".

Наказом Міністра енергетики Республіки Молдова № 86 від 23.09.2002 "Про реорганізацію шляхом об'єднання Державного підприємства "Аутоелектротранс", державне підприємство "Аутоелектротранс" 01.10.2002 реорганізовано шляхом об'єднання з державним підприємством "Молделектріка".

З урахуванням того, що ні відповідачам-2, ні відповідачем-3 суду не надано передаточних актів та розподільчих балансів по реорганізації Державного підприємства "Молдтранселектро", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач-3 несе солідарну відповідальність з відповідачем-2 по зобов'язанням останнього, що виникли до його реорганізації, тобто до 02.10.2008.

05.06.2007 між ТОВ "Енергоальянс" та ТОВ "Катко" укладений договір поруки щодо забезпечення виконання зобов'язання в сумі 20 287 682,29 доларів США за договорами уступки права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000. Відповідно до пунктом 3.1. договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя (відповідача-1) перед кредитором (позивачем) обмежується сплатою суми заборгованості за договорами уступки права вимоги № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 в розмірі 20 287 682,29 доларів США.

З урахуванням того, що розділом 5 договорів уступки права вимоги № 06-20 та № 07-20 від  30.05.2000 передбачено розгляд справ в судовому порядку по місцю знаходження сторони-відповідача із застосуванням матеріального права країни –місця вирішення спору, суди дійшли висновку, що відповідно до ст. 15  Господарського процесуального кодексу України, справа підсудна господарському суду Київської області, тобто за місцем знаходження відповідача-1. Оскільки місцем вирішення спору є господарський суд Київської області, то з урахуванням умов договору поруки та договорів уступки права вимоги, суди дійшли висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне та процесуальне право України.

За таких обставин, з урахуванням вимоги ст. ст. 193, 202 ГК України, ст. ст. 526, 543, 599 Цивільного кодексу України якими визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу солідарно з усіх боржників.

Виходячи з того, що договором поруки забезпечено тільки сплату заборгованості в розмірі 20 287 682,29 доларів США, суд першої інстанції з урахуванням вимог частини 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про звільнення відповідача-1 від сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних. Тому, інфляційні втрати та три проценти річних в повному обсязі підлягають стягненню солідарно з відповідача-2 та відповідача-3.

Однак, з такими висновками місцевого господарського суду не погодився суд апеляційної інстанції в частині стягнення інфляційних втрат.

Апеляційний господарський суду зазначив, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти і тому не може бути застосований до іноземної валюти. Таким чином, оскільки позивачем не доведено установленими у ГПК України засобами доказування факту знецінення долару США, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в розмірі 30 902 561,49 доларів США задоволенню не підлягають.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодиться не можна, оскільки вони постановлені при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, без застосування норм матеріального права та правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду не відповідають зазначеним вимогам.

У вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації, господарські суди повинні виходити із встановленої частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, щодо правил, передбачених законодавством України. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про міжнародне приватне право" застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правочини.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що цей Закон застосовується до тих питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, визначення застосовуваного права; процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зокрема, частиною четвертою статті 4 ГПК України передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.

Статтею 11 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), укладеної державами - учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992, встановлено правила застосування цивільного законодавства однієї держави - учасниці СНД на території іншої держави - учасниці СНД. За цими правилами, зокрема, права та обов'язки сторін за договором визначаються законодавством країни - місця укладення такого договору, якщо інше не передбачено угодою сторін; питання позовної давності вирішується за законодавством держави, яке застосовується для регулювання відповідних відносин.

Предметом договору поруки № б/н від 05.06.2007 є забезпечення виконання зобов'язання за договорами уступки права вимоги № 06-20 від 30.05.2000 та № 07-20 від 30.05.2000 на суму 20 287 682,29 доларів США .

Відповідно до п. 5.2 договорів № 06-20, № 07-20 від 30.05.2000 встановлено, що при неможливості врегулювання спорів шляхом переговорів сторони передають спір на вирішення в арбітражному порядку по місцю знаходження сторони –відповідача.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в результаті погодження.

Судами встановлено, що вимоги до відповідача-2 щодо виконання зобов'язання за договорами № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 пред'явлені позивачем у претензії № 366 ЭА від 09.08.2000. Відповідач-2 листом № 46-08/855 від 22.08.2000 визнав заборгованість у сумі 20 287 682,29 доларів США, однак повідомив про не можливість погашення заборгованості на даний час у зв'язку з несвоєчасністю платежів економічних партнерів.

При цьому, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо звернення позивачем за захистом свого порушеного права по договорам № 06-20 та № 07-20 від 30.05.2000 в арбітражному порядку по місцю знаходження сторони

–відповідача, як визначено умовами договорів; чи не було позивачем пропущено строк позовної давності, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права з урахуванням вимог ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про міжнародне приватне право" правочин та інші дії учасників приватноправових відносин, спрямовані на підпорядкування цих відносин праву іншому, ніж те, що визначається згідно із цим законом, в обхід його положень, є нікчемним. У цьому разі застосовується право, яке підлягає застосуванню відповідно до норм цього Закону.

Разом з тим, визнаючи солідарними боржниками ДП "Молдтранселектро" та ДП "Молделектріка, судами не враховано та не надано належної правової оцінки Постанові Уряду Республіки Молдова № 1000 від 02.10.2000 "Про створення деяких державних підприємств електроенергетичного сектора" шляхом виділення функціональних активів без кредиторської та дебіторської заборгованості. При цьому, Рішенням Колегії по адміністративним спорам Економічної апеляційної палати Республіки Молдова від 08.11.2001 по адміністративній справі порушеній Акціонерним товариством "Молдавська ГРЕС" проти Уряду Республіки Молдова за позовом про анулювання Постанови Уряду Республіки Молдова № 100 від 24.11.2000 визнано вказану постанову законною та встановлено, що створення нових енергетичних підприємств не порушує прав кредиторів ДП "Молдтранселектро".

Відповідно до п. 2 ст. 15 Договору між Україною та Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах встановлено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними вважаються такими ж на території іншої Договірної сторони.

Компетенція господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій визначена ст. 124 ГПК України, згідно якої господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 цього Кодексу. Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо: 1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України; 2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Господарським судом встановлено, що відповідачем у справі є іноземне підприємство, у якого на території України відсутні представництва, відособлені підрозділи та майно. Однак, судами не досліджувались обставини наявності передбачених процесуальним законом підстав для розгляду справи за участю іноземного підприємства, організації у господарському суді України.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, рішення та постанова господарських судів є такими, що підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства "Молдтранселектро" та Державного підприємства "Молделектріка" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" задовольнити  частково.

Рішення господарського суду Київської області від 31.07.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008 у справі № 19/250-08 скасувати.

Справу направити до господарського суду Київської області на новий розгляд в іншому складі суду.        

         Головуючий, суддя                                                Н. Дунаєвська                                  

          Судді :                                                                      І. Волік

                                                                                 Н. Мележик