Постанова

від 31.03.2009 по справі 6/454

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/454

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31.03.2009                                                                                           № 6/454

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Кудін С.П. – юр.

 від відповідача – Озеров С.І. – юр.

від військової прокуратури – Хруленко О.В. – старший прокурор відділу

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство оборони України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2008

 у справі № 6/454 (суддя Ковтун С.А.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ-ЛТД"

 до                                                   Міністерство оборони України

 за участю           Заступника військового прокурора центрального регіону України в                                                 інтересах держави в особі міністерства оборони України

 про                                                   визнання права власності на приміщення та визнання добросовісним набувачем

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.2008р. у справі №6/454  позовні вимоги були задоволені частково. За товариством з обмеженою відповідальністю „СБМ ЛТД” було визнано право власності на приміщення „Будинок офіцерів”, загальною площею 4246,6 м.кв., що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27. В задоволенні позовних вимог про визнання позивача добросовісним набувачем майна – відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Заступник військового прокурора центрального регіону України  звернувся з апеляційним поданням, а Міністерство оборони України – з апеляційною скаргою, та просять його  скасувати, оскільки вважають його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У своїй апеляційній скарзі Міністерство оборони України посилається на те, що суд не взяв до уваги ту обставину, що  ТОВ „ФК Лайн Брок” не є законним власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27.

З приводу цього Міноборони також зазначає, що 10.01.2008 року між ТОВ „СБМ-ЛТД” (Позивачем та покупцем) та ТОВ „ФК Лайн Брок” (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Пушкінська, 27. Однак, ТОВ „ФК Лайн Брок” придбало спірне майно за договором купівлі-продажу в ТОВ „Аудиторська фірма „Енерго-Аудит-Плюс”, а те, в свою чергу, в Міністерства оборони України за незаконним, на думку Міноборони, договором № 16/03-07160 від 16.03.2006 року про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № 4 (м. Житомир, вул. Пушкінська, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Міноборони вважає договір № 16/03-07160 від 16.03.2006 року нікчемним на підставі ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, внаслідок чого вважає, що ТОВ „Аудиторська фірма „Енерго-Аудит-Плюс” на момент продажу нерухомого майна не володіло правами власника на спірне майно і не мало права його відчужувати шляхом продажу, у зв'язку з чим право власності на це майно у наступних набувачів – ТОВ „ФК Лайн Брок” та Позивача – не виникало.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

10.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ФК Лайн Брок” (продавцем) та позивачем було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсарем В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №19.

Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу продавець передає у власність приміщення „Будинок офіцерів”, загальною площею 4246,6 м кв., що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27, а покупець приймає у власність приміщення  та зобов'язується заплатити за нього гроші в сумі, вказаній в п. 2 Договору.

Об'єкт складається з приміщень цегляних загальною площею 4246,6 кв. м.

Право власності належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Кавалевським А.В., від 08.01.2008 р., за реєстром № 60, витягу з державного реєстру правочинів № 2625856 від 08.01.2008 р., актом приймання-передачі нежитлової будівлі від 09.01.2008 р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17312406, виданого комунальним підприємством „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” Житомирської обласної ради 10.01.2008 р. за реєстраційним №21511152.

Відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу продавець свідчить, що вказані приміщення, які відчужуються, до цього часу нікому іншому не продані, не подаровані, в користування, в оренду іншим особам не надані, прав третіх осіб на них немає. Продавець свідчить, що вказані приміщення „Будинку офіцерів”, які відчужуються, в спорі та під забороною, під арештом не перебувають, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 16434374 від 10.01.2008 р., виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В.

Позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу сплатив продавцю обумовлену контрагентами в п. 2 Договору купівлі-продажу суму у розмірі 7182346 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 16.01.2008 р. № 1 на суму 1051000 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., № 1 від 14.01.2008 р. на суму 825000 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., № 4 від 17.01.2008 р. на суму 820552 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., № 6 від 21.01.2008 р. на суму 34482 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., № 5 від 18.01.2008 р. на суму 1230608 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., від 16.01.2008 р. № 2 на суму 823000 грн. з призначенням   платежу:   сплата   за   об'єкт   нерухомості   згідно   з   нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р., № 3 від 17.01.2008 р. на суму 2397704 грн. з призначенням платежу: сплата за об'єкт нерухомості згідно з нотаріальним договором № б/н від 10.01.2008 р..

На виконання п. 11 Договору купівлі-продажу сторони 10.01.2008 р. підписали акт приймання передачі приміщення „Будинок офіцерів”, загальною площею 4246,6 м кв., що знаходиться у м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27.

Спірне приміщення використовується відповідачем, який вважає позивача не добросовісним набувачем.

Позивач звернувся за судовим захистом, вважаючи себе власником спірного приміщення та добросовісним його набувачем.

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а рішення суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню, виходячи із наступного:

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув право власності на спірне майно, що знаходиться за адресою: м. Житомирі по вул. Пушкінській, 27 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майна від 10.01.2008 р. та акту приймання передачі приміщення „Будинок офіцерів”, загальною площею 4246,6 м кв.

Отже, позивач є власником спірного майна та його право власності відповідачем в судовому порядку не оспорюється.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на спірне приміщення немає, оскільки на момент розгляду справи позивач фактично є власником цього майна, що підтверджується матеріалами справи, а його права як власника відповідачем порушено не було.  Доказів протилежного позивачем суду не надано.   

Що стосується заперечень відповідача, викладених ним в апеляційній скарзі, то колегія відзначає, що відповідачем не було надано доказів визнання недійсним договору про спільну діяльність від 16.03.2006р. №16/03-07160, на підставі якого в свою чергу ТОВ „Аудиторська фірма „Енерго-Аудит-Плюс” набуло права власності на спірне майно (рішення суду про визнання вказаного договору недійсним в матеріалах справи відсутнє).

Колегія також відзначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про визнання договору про спільну діяльність від 16.03.2006р. №16/03-07160 недійсним, а у разі задоволення цього позову – з позовом про визнання  ТОВ „Аудиторська фірма „Енерго-Аудит-Плюс” та наступних набувачів – ТОВ „ФК Лайн Брок” та ТОВ „СБМ-ЛТД” – незаконними набувачами спірного майна.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2008р. є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.   

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України та апеляційне подання Заступника військового прокурора центрального регіону України  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України – задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008р. у справі №6/454 скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.  

   4. Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю „СБМ-ЛТД” (04071, м. Київ, вул. Введенська, 1 оф. А, рахунок 26007304290 у АБ „Діамант”, МФО 320854, код 35464154) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6, рахунок 3521003703192 в ОПЕРУ Державного казначейства м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 12750,00 грн. держмита, сплаченого Міністерством оборони України  за подачу апеляційної скарги.

Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6.  Матеріали справи №6/454 повернути Господарському суду   м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.