Постанова

від 31.03.2009 по справі 36/399

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/399

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 березня 2009 р.                                                                                    № 36/399  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.,Фролової Г.М.,

за участю представників:

позивача, відповідача-1не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача-2Кузьменкова Ю.М. - дов. від 03.12.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 15.09.2008 року

у справі№ 36/399 Господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група"

до- Київської міської ради- Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

провизнання укладеним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним Договору оренди земельної ділянки площею 3,25га  по Броварському проспекту у Деснянському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" та Київською міською радою в редакції, вказаній в позовній заяві. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виготовити всю необхідну технічну документацію, зареєструвати та видати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між орендодавцем –Київською міською радою та орендарем -  Товариством з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група", - у встановленому порядку.

Позовні   вимоги   обґрунтовані  тим, що Київською міською радою 27.12.2007 року було прийнято рішення № 1529/4362, яким вирішено надати позивачу земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування на Броварському проспекті у Деснянському районі м. Києва. Однак, відповідач-1 ухиляється підписати договір оренди земельної ділянки. Позовні вимоги до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обґрунтовані тим, що відповідно до Положення про управління, останнє організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію. Крім того, позивачем, зазначено, що відповідач-2 має право здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2008 року (суддя Трофименко Т.Ю.) по справі № 36/399 Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено визнати укладеним Договір оренди земельної ділянки площею 3,25 га (кадастровий номер 8000000000:62:037:006) по Броварському проспекті у Деснянському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" та Київською міською радою в редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" та яка відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовому договору оренди землі, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором. Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виготовити всю необхідну технічну  документацію, зареєструвати та видати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами, між Орендодавцем –Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група", - у встановленому порядку.

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" 42,50 грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" 42,50 грн. державного мита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судове рішення господарський суд з посиланням на статтю 125 Земельного кодексу України, статті 181, 187 Господарського кодексу України, Закон України "Про оренду землі" зазначає про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права, зокрема, заявник зазначає про те, що не порушував законні права та інтереси позивача, оскільки не отримував укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та підписаного обома сторонами договору оренди спірної земельної ділянки та, відповідно, не відмовляв у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника відповідача-2, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом, 27.12.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 1529/4362 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" земельної ділянки для будівництва, експлуатації, та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування на Броварському проспекті у Деснянському районі", відповідно до якого вирішено передати в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 3,25 га.

Судом також встановлено, що позивач підготував проект Договору оренди земельної ділянки, який відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі" та Типовій формі договору оренди землі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України 03.03.2004 року №220. Вказаний договір був підписаний позивачем та надісланий до Київської міської ради для укладення.

Однак, договір оренди земельної ділянки площею 3,25га на Броварському проспекті у Деснянському районі м. Києва з позивачем укладений не був, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції  виходив з того, що проект договору оренди земельної ділянки, відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типовій формі договору оренди землі, затверджена постановою Кабінету Міністрів України 03.03.2004 року №220, а відтак, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є обов'язковим до укладання.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України,  до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 92 Земельного кодексу України, стаття 1 Закону України “Про оренду землі”).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Кодексу).

Пунктом 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Як було зазначено вище 27.12.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 1529/4362 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група" земельної ділянки для будівництва, експлуатації, та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, об'єктів соціально-побутового призначення та громадського обслуговування на Броварському проспекті у Деснянському районі".

Однак, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції не звернуто уваги та не надано оцінки пункту 4 вказаного рішення, відповідно до якого вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солтекс-Група", за умови виконання пункту 5 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 3,25 га.

Отже, судом не з'ясовано виконання позивачем пункту 5 рішення Київської міської ради № 1529/4362 від 27.12.2007 року.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дані обставини мають суттєве значення для вирішення даного спору, однак вони не були з'ясовані судом першої інстанції.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що судом першої інстанції не враховано те, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) діє на підставі Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 року № 182/342.

Відповідно до пункту 3.13 Положення Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради організовує видачу державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та здійснює реєстрацію суб'єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі.

Згідно пункту 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 1.12 вказаної Інструкції  передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

В пунктах 1.16-1.17 Інструкції наведено вичерпний перелік документів, що входять до технічної документації, необхідної для виготовлення державного акта, яку позивач зобов'язаний надати відповідачу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивач не надав  відповідачу-2 документів зазначених в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, а відтак місцевим судом не було з'ясовано чи були у останнього правові підстави для виготовлення  державного акта на право власності на земельну ділянку.

Викладене свідчить про те, що судом першої інстанції зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника відповідача-2 оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2008 року у справі № 36/399 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                   Г. Фролова