Постанова

від 01.04.2009 по справі 34/104-08-1994

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/104-08-1994

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 квітня 2009 р.                                                                                    № 34/104-08-1994  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Рогач Л.І.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційних скаргПриватного підприємства "УНІКОН";Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

доПриватного підприємства "УНІКОН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриморська районна адміністрація Одеської міської ради

пропро виселення та стягнення на суму 1290,09 грн.

за зустрічним позовомПриватного підприємства "УНІКОН"

доПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

провизнання договору оренди пролонгованим

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з?явилися

від відповідача:не з?явилися

від 3-тої особи:не з?явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 08.10.2008 господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволено.

Виселено  ПП "УНІКОН"  з нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 43м2, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Куйбишева, 23/25.

 Стягнено з ПП "УНІКОН" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - 463,52 грн. заборгованості з орендної плати, 32,68 грн. пені, 793,89 грн. плату за фактичне використання приміщення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою від 18.12.2008 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 08.10.2008 господарського суду Одеської області скасовано частково. Позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково.

Виселено ПП "УНІКОН" з нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 43 кв.2, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25.

В іншій частині  первісних позовних вимог відмовлено.

В решті частині рішення залишено без змін.

Постанова  мотивована тим, що відповідно  ч. 1 ст. 27 Закону України " 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Термін дії договору оренди закінчився, ПП "УНІКОН" попереджений про припинення договору, про те орендоване ним приміщення не звільнив.

Не погоджуючись з постановою ПП "УНІКОН" та Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.  Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради просить постанову Одеського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду Одеської області залишити без змін. ПП "УНІКОН" просить рішення господарського суду Одеської області скасувати, постанову Одеського апеляційного господарського суду скасувати частково, в частині виселення ПП "УНІКОН" з нежитлового приміщення, посилаючись на те, що судами порушенні норми  матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов??язань", ст.ст. 47, 43,105 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги ПП "УНІКОН" відмовити, касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

Господарським судом встановлено, що 16.12.2002 Приморська районна адміністрація виконкому Одеської міської ради (орендодавець) та ПП "УНІКОН" (орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщення №170/52, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення другого поверху, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Куйбишева, 23/25, загальною площею 43м2 під розміщення майстерні з ремонту побутової техніки.

Пунктом 1.2 договору сторони обумовили строк дії договору - з 16.12.2002 до 16.12.2007. Пролонгація орендних відносин не передбачена  

Відповідно до п.2.2 даного договору орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, згідно додатку 1 до договору у розмірі 81,43грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 2.4 вказаного договору визначено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується   пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

За ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Зазначене положення також передбачене сторонами  п.7.9 спірного договору оренди.

Повідомленням №01-15/1977 від 14.12.2007 позивач за первісним позовом повідомив відповідача про те, що договір оренди №170/52 від 16.12.2002 на новий строк продовжуватися не буде, тому у термін до 31.12.2007 ПП "УНІКОН" необхідно передати ключі та нежитлове приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за актом приймання-передачі. Однак, ПП "УНІКОН" приміщення не звільнило.

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Як встановлено, господарським судом ПП "УНІКОН" в порушення ст.762 Цивільного кодексу України та ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало орендну плату.

Нежитлове приміщення, загальною площею 43кв.м, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Куйбишева, 23/25, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За ст.19 Конституції України, ст.ст.16, 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада вправі перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003 за №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або  орендар можуть заявити  про припинення  або  зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином  виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін.

Отже, якщо після закінчення строку дії  договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою  про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (частини друга і третя статті 17 Закону).

У вирішенні відповідного спору принагідно виходити, зокрема, з того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше. Водночас якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.

На підставі п.7.9 договору оренди нежитлового приміщення №170/52 від 16.12.2002  та приписів  ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якими встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №170/52 від 16.12.2002, укладений Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради та ПП "УНІКОН" припинив свою дію з 16.12.2007 у зв'язку з закінченням строку, на якій його було укладено.

Частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України та  статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.  

Господарський суд також дійшов висновку, що з 17.12.2007, тобто з моменту закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №170/52 від 16.12.2002, ПП "УНІКОН" без правових підстав займає нежитлове приміщення загальною площею 43кв.м, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Куйбишева, 23/25.

Незаконне володіння та користування ПП "УНІКОН"  вищезазначеним нежитловим приміщенням - об'єктом комунальної власності є порушенням ст.ст. 319, 387 Цивільного кодексу України, ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та заважає ефективному використанню і розпорядженню даним об'єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади м. Одеси.

Враховуючи неправомірність та безпідставність користування ПП "УНІКОН"  спірним нежитловим приміщенням - об'єктом договору оренди нежитлового приміщення від 16.12.2002 за №170/52, який фактично припинив свою дію 16.12.2007 та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП "УНІКОН" щодо визнання договору оренди №170/52 від 16.12.2002 нежитлового приміщення другого поверху, загальною площею 43м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Куйбишева, 23/25, таким, що поновлений на строк, який був раніше встановлений договором, тобто до 16.12.2012.

Згідно п.п.1,3 рішення Одеської міської ради №56-V від 27.06.2006. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради є єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежитлових будівель (споруд, приміщень), що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси. Виконавчі органи Одеської міської ради, які виконували функції орендодавця стосовно об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, передали Представництву нежитлові будівлі (споруди, приміщення), що знаходились в їх віданні, а також договори оренди на нежилі будівлі (споруди, приміщення), в тому числі договір оренди №170/52 від 16.12.2002.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Вимогами ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно п.4.10 договору оренди у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату на день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Як встановлено господарським судом в порушення умов п.п.2.2 та 4.10 зазначеного договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого, за відповідачем станом на 16.12.2007 утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 463,52грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

За ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 платники грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений  ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п.5.2 договору, Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради нараховано пеню в сумі 32,68грн. та плату за фактичне користування приміщенням за період з 17.12.2007 по 30.04.2008 у сумі 793,89грн. Доказів відсутності зазначеного боргу орендар суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Одеським апеляційним господарським судом дана не правильна юридична оцінка обставинам справи в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати та пені, тому постанова в цій частині не відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає скасуванню, а рішення як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115,  ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги ПП "УНІКОН" відмовити.

Касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити.

Абзаци 1,2,4,5,6,7 постанови від 18.12.2008 Одеського апеляційного господарського суду  зі  справи 34/104-08-1994 скасувати.

Рішення від 08.10.2008 господарського суду Одеської області та абз.3 постанови від 18.12.2008 Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 34/104-08-1994 залишити без змін.

Головуючий                                                                     В.С.Божок

Судді:                                                                               Л.І.Рогач

                                                                                                     Г.П.Коробенко