Постанова

від 07.04.2009 по справі 15/3пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/3пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.2009  року                                                            Справа № 15/3пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Зуєвич А.М.

                                                   Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         Кустовський О.С., дов. від 08.01.2009

                                                    № 18-01-00011,  

від відповідача                              Черепахін О.В., паспорт ЕК 337275 від 13.12.1996,

                                                    виданий Артемівським РОЛМУУМВС України в

                                                    Луганській області,   

                                                    директор ТОВ "Телерадіокомпанія "ЛКТ-Плюс"

                                                    Тулпаров А.О., дов. від 16.01.09 № 1,  

від  третьої особи                       Манухіна С.В., дов. від 09.01.2009 № 17-1,  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                  30.01.2009

у справі                                          № 15/3пд  

                                                     (суддя –Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                   Регіонального відділення Фонду державного

                                                     майна України по Луганській області,

                                                     м. Луганськ                                    

до  відповідача                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача          Луганський державний інститут культури та

                                                     мистецтв, м. Луганськ

про                                                   стягнення 27 313 грн. 43 коп., розірвання

                                           договору оренди та виселення орендаря з

                                           орендованого приміщення.

        За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 13.02.2009 та від 16.03.2009

В С Т А Н О В И В :

     Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” (далі –ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”) про:

         - розірвання договору оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”;

         - стягнення з ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” на користь державного бюджету заборгованості по орендній платі у сумі 24417 грн. 91 коп., пені у сумі 2554 грн. 39 коп. та 3 % річних у сумі 341 грн. 13 коп.;

         - зобов'язання ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” звільнити вбудовані нежитлові приміщення на десятому поверсі десятиповерхової будівлі готелю „Арена”, площею 83,8 кв.м., які знаходяться на балансі Луганського державного інституту культури і мистецтв та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 7а.

         Ухвалою господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі від 05.01.2009 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача –Луганський державний інститут культури та мистецтв.

         Заявою від 16.01.2009 № 10-01-00234 позивач уточнив позовні вимоги та просив:

         - розірвати договір оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”;

         - стягнути з ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” на користь державного бюджету заборгованость по орендній платі у сумі 24417 грн. 91 коп., пеню у сумі 2554 грн. 39 коп. та 3 % річних у сумі 341 грн. 13 коп.;

         - зобов'язати ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 823,1 кв.м., у тому числі: 774,8 кв.м. –приміщення дев'ятого та десятого поверхів, 48,3 кв.м. –частина даху десятиповерхової будівлі будинку артистів „Арена”, яка знаходиться на балансі Луганського державного інституту культури і мистецтв та розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 7а.

         Рішенням місцевого господарського суду від 30.01.2009 позов задоволений частково, а саме: укладений сторонами спірний договір  оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09 розірвано, зобов'язано ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 823,1 кв.м., які є  об'єктом оренди за даним договором, стягнуто з ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” на користь державного бюджету державне мито у розмірі 358 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп. В частині стягнення з відповідача сум заборгованості по орендній платі, пені та 3 % річних провадження у справі припинено.

         Мотивоване дане рішення положеннями ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 610, п. 1 ч. 1 ст. 611, ст.ст. 625, 629, ч. 2 ст. 651, ч.ч 1. 5 ст. 762, ст.ст. 764, 785  Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 193, ч.  4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17, п. 3 ст. 18, ч. 3 ст. 26, ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

         Задоволення судом першої інстанції вимог про розірвання спірного договору, який, за висновком суду, на час вирішення спору в суді є чинним, та звільнення орендованих приміщень обґрунтовано наявністю з боку відповідача істотних порушень зобов'язань за договором оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09, а саме: невиконання ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс”  зобов'язання з перерахування орендної плати за три місяці поспіль: вересень, жовтень та листопад 2008 року, що, за висновком суду, повинно бути наслідком розірвання договору.

         Припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній сплаті у сумі 24417 грн. 91 коп., пені у сумі 2554 грн. 39 коп. та 3 % річних у сумі 341 грн. 13 коп. обумовлено відсутністю предмету позову у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаних сум після звернення позивача з позовом. При цьому, за висновком суду, сплата відповідачем боргу з орендної плати після звернення позивача до суду з позовною вимогою не впливає на результат розгляду даного спору і не може бути підставою у відмові в задоволенні позовних вимог про розірвання спірного договору та звільнення орендованих приміщень.

         ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення в частині розірвання договору оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09 з наступним звільненням ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” зі спірних вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 823,1 кв.м. та постановити нове, яким відмовити в позові.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на невідповідність судового рішення фактичним обставинам справи та вимогам норм матеріального права, на відсутність у суду достатніх підстав для прийняття рішення про розірвання договору оренди вбудованих нежитлових приміщень.

Скаржник стверджує про невідповідність обставинам справи висновку суду першої інстанції стосовно заборгованості ТОВ „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” по орендній платі за три місяці поспіль та зазначає, що на день подання позову термін заборгованості відповідача перед позивачем становив сім днів, що підтверджується, за доводами апелянта, платіжними дорученнями, які додані до апеляційної скарги.

На думку скаржника, вказаними порушеннями умов спірного договору відповідач не спричинив майнової чи іншої шкоди ані державі, ані Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області, ані Луганському державному інституту культури та мистецтв, оскільки утворена сума заборгованості погашена орендарем у добровільному порядку  до прийняття судом рішення по суті спору. Також, за твердження скаржника, сума заборгованості на день звернення позивача з позовом не перевищувала суму за один місяць орендної плати.

Крім того, відповідач зазначає, що внаслідок дострокового розірвання договору трансляцію радіо та телевізійних програм буде перервано в м. Луганську та в 15 містах Луганської області, як і ретрансляцію соціального пакету українських телевізійних каналів, що надаються телерадіокомпанією мешканцям Луганської області на безоплатній основі.  

Також скаржник наголошує про свій намір звільнити спірні вбудовані приміщення до закінчення дії договору оренди 15.05.2009.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, доводи скаржника за апеляційною скаргою оспорюють, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважають законним і обґрунтованим, прийнятим без порушення норм матеріального і процесуального права та просять залишити його без змін.

Обґрунтовані заперечення вказаних учасників судового процесу систематичним порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09 по сплаті орендної плати. Третя особа посилається також на наявність інших підстав для розірвання спірного договору та виселення орендаря з орендованого приміщення, а саме: гостра необхідність у використанні об'єкту оренди як гуртожитку для забезпечення студентів житлом та неможливість у зв'язку з тим подальшого використання об'єкту оренди для потреб промислового характеру.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін та третьої особи, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору оренди державного майна від 16.05.2003 № 001568/09 (далі –договір оренди) позивачем передано відповідачеві в строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення на десятому поверсі десятиповерхової будівлі готелю „Арена” площею 83,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 7а та знаходилися під час укладення договору оренди на балансі Луганського державного цирку.

         Передані вказані приміщення відповідачеві за актом прийому-передачі від 16.05.2003.

         Угодою № 1 від 20.11.2006 (далі –угода № 1) до договору оренди внесено зміни. За редакцією п. 1.1 додаткової угоди № 1 орендодавцем (позивачем) передано орендарю (відповідачеві) в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 823,1 кв.м., у тому числі: 774,8 кв.м. –приміщення дев'ятого та десятого поверхів, 48,3 кв.м. –частина даху десятиповерхової будівлі будинку артистів „Арена”, які знаходяться на балансі Луганського державного інституту культури і мистецтв та розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Херсонська, 7а.

         За приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

         Згідно розділу 3 договору оренди в редакції  угоди № 1 орендна плата складає за базовий місяць оренди –жовтень 2006 року –3503 грн. 30 коп. в місяць без врахування ПДВ.

         Угодою № 2 від 10.05.2007 до договору оренди ( далі – угода № 2) розмір орендної плати сторонами збільшений і складає за базовий місяць оренди - січень 2007 року –18082 грн. 26 грн. без врахування ПДВ.

         Відповідно до узгодженого сторонами за угодами № 1 та № 2 порядку орендна плата повинна перераховуватися відповідачем в державний бюджет та балансоутримувачу в рівних частинах (по 50 % від загальної суми місячної орендної плати, не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним).

         Орендна плата підлягає коригуванню з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п. 3.3 угоди № 1).

         Відповідно до п. 5.5 договору оренди орендар зобов'язаний щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, представляти орендодавцю платіжні доручення про фактичну оплату орендної плати в державний бюджет України.

         За несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати        п. 10.3 договору оренди встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочки платежу.

         Відповідно до п. 1.1 угоди № 1 спірні приміщення знаходяться на балансі Луганського державного інституту культури і мистецтв.

         Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Як встановлено судом першої інстанції, грошові зобов'язання по сплаті орендної плати відповідачем виконувались без дотримання умов договору оренди щодо строків перерахування орендної плати та її розміру.

         Згідно розрахунку позивача ним пред'явлено заборгованість з орендної плати за вересень, жовтень 2008 року.

         Доводи за апеляційною скаргою стосовно наявності у нього заборгованості з орендної плати лише за сім днів відповідачем не доведені належним чином відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до матеріалів справи за платіжними дорученнями №№ 347, 348, 350, 351, 359 відповідачем перераховано в державний бюджет орендну плату у загальній сумі 28796 грн. 45 коп. Вказана сума перерахована відповідачем у січні 2009 року, тобто після пред'явлення позивачем позову та без вказівки, за який місяць сплачено орендну плату.

         Платіжні доручення від 02.12.2008 № 317 та від 11.12.2008 № 331 на загальну суму 24699 грн. 36 коп.  відповідачем надані позивачеві 23.12.2008, також після звернення позивача з позовом, без чіткого призначення платежу та з порушенням умов п. 5.5 договору оренди щодо строків надання орендодавцю платіжних доручень про фактичну оплату орендної плати в державний бюджет. Вказані обставини з врахуванням встановленого договором оренди (угодою № 1 та угодою № 2) розміру щомісячних перерахувань орендної плати спростовують доводи відповідача за апеляційною скаргою та свідчать про несвоєчасність виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди.

         Згідно п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовують відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Загальні положення про найм (оренду), у тому числі і стосовно підстав припинення договору найму, містить глава 58 Цивільного кодексу України. Оскільки спірне майно відноситься до державної власності правовідносини сторін регулюються і діючим спеціальним Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, вимогам якого стосовно необхідності своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати відповідають і умови договору оренди спірного державного майна.

         Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

         Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по своєчасному і повному внесенню, незалежно від наслідків господарської діяльності, орендної плати підтверджено матеріалами справи.

         Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

         Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

         За умовами п. 11.4 договору оренди сторонами узгоджена можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендарем орендних платежів в державний бюджет України та балансоутримувачу.

         Отже, вимога позивача про розірвання спірного договору відповідає обставинам справи, умовам договору, положенням Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

         Суми боргу, пені, річних, що заявлені до стягнення за позовом, сплачені відповідачем до прийняття судом першої інстанції рішення, яке у цій частині скаржником не оспорюється.

         Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, що оскаржується.

         Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

            1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛКТ-Плюс” на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2009 по справі № 15/3пд залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2009 по справі № 15/3пд  залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      А.М.Зуєвич

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва