2/2530
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. № 2/2530
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С. В., Кота О. В., за участю представників сторін: позивача –Слободяника П. В. дов. від 11 квітня 2006 року, відповідача –Ціки В. Г. дов. від 02.10.2006 року, Мірошниченко Т. П. дов. від 07.11.2006 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ «Волта - продукт»на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року у справі господарського суду Житомирської області за позовом ТОВ “Волта - продукт” до Житомирського комунального комерціалізованого підприємства “М'ясомолторг” Житомирської обласної ради про стягнення боргу,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2005 року ТОВ “Волта - продукт” звернулось до суду з позовом до Житомирського комунального комерціалізованого підприємства «М'ясомолторг»Житомирської обласної ради про стягнення надлишково сплачених коштів та трьох відсотків річних на загальну суму 23125 гривень 38 коп.
Позов обгрунтував тим, що орендував у відповідача приміщення і оплачував всі рахунки орендодавця на утримання орендованого майна.
У рахунках орендодавець не зазначав інформації про структуру витрат на утримання приміщень.
І лише у 2004 році позивач отримав від відповідача дані про структуру та кошторис цих витрат.
Вивчення зазначених кошторисів підприємства показало, що орендодавець необґрунтовано включав до рахунків на оплату орендарем свої витрати на відрядження, послуги Інтернету, витрати на консультативно –інформаційні послуги, збір на хмелярство тощо.
Всього, за розрахунками позивача, відповідач надлишково нарахував йому до оплати 21952 гривні 45 коп.
Вимогу про повернення цих коштів відповідач залишив без задоволення.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 31 жовтня 2005 року позов задоволено.
З відповідача на користь позивача стягнено 21952 гривні 45 коп. надлишково сплачених коштів і 1172 гривні 93 коп. –3 відсотки річних за користування коштами.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року рішення суду скасовано. В позові відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування судом ст.ст. 14 ч.1, 509, 525, 526, 627, 628 ч.1 ЦК України.
Наполягає на тому, що відповідач надлишково відніс до рахунків на оплату утримання орендованих приміщень кошти, які складають ціну позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач добровільно оплачував рахунки на оплату утримання орендованого майна і не мав претензій щодо вказаних в них сум, а одержані кошти перераховано до місцевого бюджету, однак, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 101 і 105 ГПК України, не перевірив у повному обсязі доводи позивача щодо необґрунтованого віднесення до цих рахунків кожного з названих у позовній заяві виду витрат, зокрема, витрат на послуги Інтернету, на придбання стартових пакетів мобільного зв'язку тощо, не з'ясував, чи було здавання приміщень в оренду єдиним видом господарської діяльності відповідача у період часу, за який нараховано спірні суми, і не перевірив доводи позивача про невідповідність нарахованих витрат орендованій ним площі пропорціонально всім площам, які є у відповідача.
Не з'ясував зазначене в повному обсязі і місцевий господарський суд.
За таких обставин судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року і рішення господарського суду Житомирської області від 31 жовтня 2005 року.
Справу передати до господарського суду Житомирської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т.Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 337483 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні