Рішення

від 31.03.2009 по справі 10/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 10/38

За позовом: Приватного підприємства „ВІТУС”, м.Львів

до  відповідача:  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів

про  стягнення  177 551 грн. 50 коп.

                                                                                                Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:   

Від позивача :  Шелудько Т. . –довіреність № б/н від 30.03.2009р.; Буров О. – довіреність від 09.03.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом приватного підприємства „ВІТУС”, м.Львів до  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів про  стягнення  177 551 грн. 50 коп.

         Ухвалою суду від 06.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 31.03.2009р.  

         Позивач  в судовому  засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

         Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4105631.

           Судом встановлено:

          02 січня  2008 року   між  Приватним підприємством ”ВІТУС”, м.Львів                                   ( надалі - Позивач  ) та  ТзОВ „Торгова компанія  „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів  (надалі - Відповідач) укладено  Договір поставки  № ТП- 498 .

          За даним договором, Постачальник  зобов”язується систематично поставляти  Покупцю  визначений цим Договором  Товар , а Покупець зобов”язується  на умовах і в порядку,  визначеним цим Договором  прийняти і оплатити  Товар  .

          Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , на виконання своїх договірних  зобов”язань Позивач здійснював  на користь Відповідача поставки Товару, що підтверджується  належним чином засвідченими копіями накладних , підписаних обома сторонами. Загальна сума поставленого товару за період з 18.08.2008р. по 14.01.2009р. становить  170 926  грн. 46 коп.

         Згідно з п. 3.3 Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються  в безготівковому порядку  один раз в 30 календарних днів з моменту отримання товару  від Постачальника за умови своєчасного  надання Постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

        Як вбачається із змісту позовної заяви,  за поставлений товар Відповідач не  розрахувався  і станом на день пред”явлення позову в суд його заборгованість   перед Позивачем складає 170 926 грн. 46 коп.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Позивач звернувся  в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення боргу і пені  за неналежне виконання грошового  зобов”язання.

        Суд, заслухавши пояснення представників позивача , розглянувши та дослідивши докази по  справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю  з наступних підстав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

        Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

         Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

         Судом встановлено, що  Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму                    170 926 грн. 46 коп.  Проте, Відповідач  не розрахувався за отриманий товар  протягом тридцяти днів як це передбачено умовами Договору . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк.  Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

        Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання  може забезпечуватись  неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.  

        У  відповідності  до п.6.2  Договору № ТП- 498 ,  за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня .

         Відповідно до розрахунку Позивача, розмір пені , що підлягає до сплати, становить              6625  грн. 04 коп.  

          Таким чином,  до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 170 926 грн. 46 коп. основного боргу та 6625 грн. 04 коп. пені .

         Доказів сплати боргу  відповідач  суду не представив, проти позову не заперечив.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           З огляду на вищевикладене,  суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та  підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід  віднести на відповідача.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України,  ст. ст.  33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити  повністю.

 2.   Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ” ( 79000, м.Львів,                                       вул. Городоцька, 359 р/р 2600900601403  в ЛФ „Укрексімбанк” МФО 325718 ЄДРПОУ 13827416)  на користь Приваного  підприємства „ВІТУС” ( 79000, м.Львів, вул. Коперніка, 5                кв. 7   код ЄДРПОУ 20811098    р/р 26002238421001 в ЗГРУ КБ „Приватбанк” , МФО 325321) 170 926 грн. 46 коп. основної суми боргу, 6625грн. 04 коп. пені, 1775 грн.52 коп.  сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Довга О.І.